= zazemlen.faq =======================================================

 MD> Ходять наполегливі чутки, що комп'ютер любить за землю потриматися...
 MD> А у мене в будинку, поруч з ним, тільки хіба що батарея опалювання.
 MD> Однак, за батарею землитися мене в далекому дитинстві купа довідників
 MD> відучувала ;-(

Настала видно пора дещо розказати про живлення від мережі... :-)

З точки зору чайника - є декілька коробок, від кожної - провід
з вилкою на кінці. Коробки поєднані між собою (якимись іншими
проводами). На коробках є вимикачі живлення.

БУДЬ-ЯКЕ перемикання кабелів потрібно проводити при вимкнених
вимикачах живлення ВСІХ пристроїв.

Ситуація 1 - є 1 загальний вимикач (Наприклад - монітор живиться
від внутрішнього блока живлення (БЖ) компа - як y мене, або його кабель 
живлення встромлений в БЖ компа). Заземлення/з'єднання між собою корпусів 
В НОРМІ не обов'язкове (якщо тільки клавіатура y вас не з металевим корпусом
- в цьому випадку при наявності потенціалу на ній ви можете постраждати :).

Ситуація 2 - є два девайса:

                    +----+ напpиклад IBMка
мережа 220=|--------|    |---+
                    +----+   |
                             | з'єднувальний кабель
                    +----+   |
мережа 220=|--------|    |---+
                    +----+ напpиклад пpинтеp

Це з точки зору чайника. Насправді - якщо вам повезло, і обидві
розетки висять на одній фазі мережі:

                             місткості між проводами
                             мережі і корпусами пристроїв
-- Фаза 220В -----------------------||----+ C1
                        |                  | C2
-- Hyль мережі -------- | -----------||-----+ коpпус пpинтеpа
                        |   |                 |R1
                   C3  --- --- C4            ||| опір між
                       --- ---               ||| коpпyсами пристроїв
                        |   |                ||| (земля в кабелі)
                        |   |                 |
                        +--------------------+ коpпус комп'ютеpа

а в обох девайсах стоять вирівнюючі місткості (тобто від обох
проводів мережі на корпус приблизно 0,033 мкф на 600В паперові - це
оптимум) - то різниця потенціалів між корпусами досить мала
(хоч на кожному корпусі буде біля 110В відносно справжньої
землі). Якщо ж хоч би в одному з пристроїв таких конденсаторів
немає, то на його корпусі буде змінний потенціал від нуля мережі до
220В в залежності від повороту вилки в розетці, повернутості
проводів всередині компа/принтера... Не говорячи про статику. При
перепідключені - навмисному або випадковому - при ворушінні кабеля
наприклад (тобто зміні опору R1) відбувається зміна
струму, поточного по R1. Якщо при переключенні кабеля
ви зуміли встромити спочатку сигнальний контакт, а потім землю - те R1
- цей опір між входом або виходом якої-небудь мікросхеми
і корпусом даного девайса... Відповідно - початкова напруга
на R1 може виявитися рівною 220В - на мікросхему це багато. :-(

Ви можете сказати - "а y мене кабель пригвинчений, і не сіпається ніколи!"
Однак якщо ви випадково попали в кімнату, де дві стоячі поруч
розетки на різних фазах:


                             місткості між проводами
                             мережі і корпусами пристроїв
-- Фаза 220В одної pозетки-----------||----+ C1
                                           | C2
-- Hyль мережі ----------------------||-----+
                                    |         |R1
                                   --- C4    ||| опір між
                                   ---       ||| коpпcyами пристроїв
                                    |        ||| (земля в кабелі)
                               C3   |         |
-- Фаза 220В іншої pозетки ----||------------+

А між фазами - 380В (!) - те навіть при наявності вирівнюючих
конденсаторів (як і при їх відсутності!) ви отримаєте ПОСТІЙНО
ПОТОЧНИЙ по R1 змінний струм при різниці потенціалів при підключенні
кабеля від 0 (якщо вам повезло, і C1 і C3 << C2 і C4) до 380В
(якщо С1, С3 >> C2, C4)!

При наявності вирівнюючих конденсаторів в БЖ вийде різниця
потенціалів в 190В! - і відповідний струм по R1

Причому при великому R1 вас підстерігає велика різниця потенціалів
на цьому R1 - значно більша, чим +-12 Вольт корисного сигналу
на COMпоpтаx або TTL рівнів 0+5В...

Як c цим боротися?

Зробити електричне з'єднання корпусів ПОВЗ кабелів c роз'ємами
- тобто з'єднати землі і корпуси пристроїв МІЖ СОБОЮ ТОВСТИМ
МІЦНИМИ провідником, причому НЕ НА РОЗ'ЄМАХ!!! А на гвинтах (наприклад
- під кріпильні гвинти БЖ) або навіть пайкою. Принаймні тоді ви
отримаєте порівняно малу різницю потенціалів на R1, навіть при
відсутності вирівнюючих місткостей. Від статики це також захистить.

Коли цього не потрібно робити? В тому єдиному випадку, коли
ВСІ розетки мають заземляючі контакти, і вони СПОЛУЧЕНІ МІЖ СОБОЮ
(причому пайкою або під гвинт). І при цьому - всі ВИЛКИ також мають
заземляючий контакт. Справа в тому, що і в радянському, і в євростандарті
заземляючий контакт з'єднується РАНІШЕ живлячих - тому при
ретельному виконанні міжрозетних з'єднань можна розраховувати на них.

Чому я не згадав про "справжню" землю? Тому що при ДОБРОМУ
заземленні на підстанції і в щитку вашої квартири/контори можна
не турбуватися - потенціал на нульовому проводі мережі близький до землі.
Реально ж в міських умовах блукаючі струми та ін. заважаючі
чинники настільки великі, що на батареї парового опалювання може
виявитися що завгодно... :-( І мій гіркий досвід електрика дозволяє
мені стверджувати:

Якщо y вас зроблено заземлення як треба - тобто в щитку є
ОКРЕМЕ місце приєднання ЗАЗЕМЛЯЮЧИХ провідників (тобто 
живлячі НУЛЬОВІ провідники від розеток зведені на ІНШИЙ контакт
в щитку - і з'єднані з НУЛЬОВИМ ПРОВОДОМ приходячого силового
КАБЕЛЯ!), і ВСІ ВИЛКИ І РОЗЕТКИ мають заземляючі контакти, по
приміщенню прокладений контур, в ЗЕМЛІ створений контур з опором
не більше 2 Ом і все заземляючі контакти розеток ПРИЄДНАНІ до
того ЄДИНОГО місця - я вам заздрю, і вам нема про що турбуватися
(і можна порівняно спокійно перемикати кабелі при вимкненому
живленні тільки одного пристрою, і не торкати інших)

Якщо ж не зроблено так (або недороблено) - краще забути про потенціал
відносно ЗЕМЛІ - і думати тільки про потенціали МІЖ пристроями.

 IM> чи не знає хто нибудь, як заміряти опір заземлення???
 IM> без цього техніку ставити не хочуть...

Був y нас такий девайс - "вимірювач заземлення". Схема вимірювання:

контyp в землі ----<- ток I-+
                            !
                        --------- Батаpея E
                           ~~~
пеpший cтеpжень --->--------+- Х
                              напpуга між cтеpжнями U
другий cтеpжень ---------------Х

R заземлення першого стержня = U/I

R заземлення контура = E/I - R заземлення першого стержня = (E-U)/I.

Віддаленість другого стержня від контура і першого стержня повинна бути
не менше якоїсь кількості метрів (скільки точно - не пам'ятаю, але
проводи до приладу були біля 10м). Зрозуміло, що всілякі блукаючі
струми можуть сильно спотворити картину. Чим більша напруга батареї,
тим менше їх вплив. Рекомендується не менше 20В. Глибина забиття
стержнів в землю - не менше метра. Можна таким способом поміряти відразу
два заземлення, досить віддалених один від одного... ;-)

Дякую за питання: Maxim Dounin, Ivanov Michel.

Best Regards to you from Sergej Qkowlew, 2:5020/122.1

=============================================================
Переклад - Olexandr Slobodyan, 04.XII.2001