√оловна >  омп'ютери > ѕроцесори >
FAQ по процесорах с≥мейства 80x86

         Frequently Asked Questions (ѕитанн¤, що „асто «адаютьс¤ )
                   по процесорах с≥мейства 80x86

—творений: 19.11.95

ќстанн¤ модиф≥кац≥¤: 09.11.99

јвтор: ™вген ћузиченко (Eugene Muzychenko)
       2:5000/14@FidoNet, music@spider.nrcde.ru

Copyright (C) 1995-99, Eugene V. Muzychenko. All rights reserved.

¬с≥ права в≥дносно даного тексту належать автору. ѕри
в≥дтворенн≥ тексту або його частини збереженн¤ Copyright обов'¤зкове.
 омерц≥йне використанн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки з письмового дозволу
автора.

ѕри на¤вност≥ зм≥н з моменту останньоњ публ≥кац≥њ вони позначаютьс¤
знаком ">-".

----------------------------------------------------------------------

 - „им в≥др≥зн¤ютьс¤ процесори SX, DX, SX2, DX2 ≥ DX4?

SX ≥ DX означаЇ "полегшену" ≥ повну верс≥ю одного ≥ того ж
процесора. ƒл¤ 386 вар≥ант SX був зроблений з 16-розр¤дним ≥нтерфейсом,
що дозвол¤ло економити на обв'¤зц≥ ≥ встановлювати пам'¤ть по два SIMM,
а не по чотири, ¤к дл¤ DX. ѕри робот≥ з 16-розр¤дними програмами
386SX майже не в≥дстаЇ в≥д 386DX на т≥й же частот≥, однак на
32-розр¤дних програмах в≥н працюЇ в≥дчутно пов≥льн≥ше через розд≥ленн¤
кожного 32-розр¤дного запиту до пам'¤т≥ на два 16-розр¤дних. Ќасправд≥ 
ж б≥льш≥сть комп'ютер≥в з 386DX працюють швидше за комп'ютери з
SX нав≥ть на 16-розр¤дних програмах - завд¤ки тому, що на платах з
386DX найчаст≥ше встановлений апаратний кеш, ¤кого немаЇ на
б≥льшост≥ плат з SX. ¬нутр≥шн¤ арх≥тектура 386SX - повн≥стю
32-розр¤дна, ≥ програмно ви¤вити р≥зницю м≥ж SX ≥ DX без
запиту коду процесора, вим≥рюванн¤ швидкост≥ роботи маг≥страл≥ або
розм≥ру буфера передвиборки в загальному випадку неможливо.

ƒл¤ 486 SX означаЇ вар≥ант без вбудованого сопроцесора. –анн≥
модел≥ ¤вл¤ли собою просто в≥дбраковуванн¤ в≥д DX з несправним
сопроцесором - сопроцесор в них був заблокований, ≥ дл¤ установки
такого процесора зам≥сть DX було потр≥бно перенастроювати системну 
плату. Ѕ≥льш п≥зн≥ верс≥њ випускалис¤ самост≥йно, ≥ можуть
встановлюватис¤ зам≥сть DX без зм≥ни настройки плати.  р≥м
в≥дсутност≥ сопроцесора ≥ ≥дентиф≥кац≥йних код≥в, модел≥ SX також
н≥чим не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д в≥дпов≥дних моделей DX, ≥ програмне
розр≥зненн¤ њх в загальному випадку також неможливе.

SX2, DX2 ≥ DX4 - вар≥анти в≥дпов≥дних процесор≥в з внутр≥шн≥м
подвоЇнн¤м або потроЇнн¤м частоти. Ќаприклад, апаратна настройка плати
дл¤ DX2-66 робитьс¤, ¤к дл¤ DX33, ≥ на вх≥д подаЇтьс¤ частота 33 ћ√ц,
однак в програмн≥й настройц≥ може бути потр≥бне зб≥льшенн¤ затримок
при зверненн≥ до пам'¤т≥ дл¤ компенсац≥њ зб≥льшеноњ швидкост≥ роботи
процесора. ¬с≥ внутр≥шн≥ операц≥њ в процесорах виконуютьс¤
в≥дпов≥дно в два ≥ три рази швидше, однак обм≥н по зовн≥шн≥й
маг≥страл≥ визначаЇтьс¤ зовн≥шньою тактовою частотою. «а рахунок цього
DX4-100 працюЇ втроЇ швидше за DX33 т≥льки на тих д≥л¤нках програм,
¤к≥ ц≥лком вм≥щуютьс¤ в його внутр≥шн≥й кеш, на великих фрагментах
це в≥дношенн¤ може впасти до двох з половиною ≥ менше.

ƒе¤к≥ сер≥њ процесор≥в AMD (зокрема - 25253) випускалис¤ з
Їдиним кристалом DX4, ¤кий м≥г перемикатис¤ в режим подвоЇнн¤ по
низькому р≥вню на вивод≥ B-13. ћаркуванн¤ ¤к DX2 або DX4 проводилас¤
за результатами тест≥в; в≥дпов≥дно, процесор, маркований ¤к
DX4, м≥г працювати ¤к DX2 ≥ навпаки. ѕроцесори Intel DX4-100 можуть
перемикатис¤ в режим подвоЇнн¤ по низькому р≥вню на вивод≥ R-17.

ѕроцесор AMD 5x86 стандартно працюЇ з потроЇнн¤м зовн≥шньоњ частоти, а
низький р≥вень на вивод≥ R-17 перемикаЇ його в режим почетвер≥нн¤.

----------------------------------------------------------------------

 - ¬ чому в≥дм≥нн≥сть л≥н≥њ Pentium в≥д 486?

” Pentium зроблена 64-розр¤дна маг≥страль, значно прискорююча
обм≥н ≥з зовн≥шн≥м кешем ≥ пам'¤ттю. —уперскал¤рна арх≥тектура: один
виконавчий пристр≥й зам≥нений на два - U ≥ V, кожен - з≥ своњм
власним конвейЇром; обидва паралельно ведуть виб≥рку, розшифровку ≥
виконанн¤ команд. ѕристр≥й U Ї основним ≥ може виконувати
вс≥ команди, пристр≥й V - допом≥жним ≥ виконуЇ т≥льки т≥ типи команд, 
що найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤. ¬нутр≥шн≥й кеш розд≥лений на
кеш команд ≥ кеш даних. ™ система прогнозу переход≥в шл¤хом
випереджального перегл¤ду, що дозвол¤Ї у раз≥ в≥рного прогнозу
виконати перех≥д за один такт. ѕол≥пшений в пор≥вн¤нн≥ з 486
математичний процесор.

----------------------------------------------------------------------

 - ¬ чому в≥дм≥нност≥ м≥ж процесорами л≥н≥њ Intel Pentium?

Pentium: одна 64-розр¤дна шина даних, внутр≥шн≥й кеш першого р≥вн¤
(L1) об'Їмом 16 кб (8 + 8), працюЇ на внутр≥шн≥й частот≥; кеш
другого р≥вн¤ (L2) ≥ його контролер - зовн≥шн≥. «овн≥шн¤ робоча
частота - 50/60/66 ћ√ц, роз'Їм - Socket 5/7.

Pentium Pro: доданий внутр≥шн≥й кеш L2 об'Їмом 256, 512 або 1024 кб 
з власним контролером ≥ локальною 64-розр¤дною шиною даних,
працюючий на внутр≥шн≥й частот≥. ƒодаткова внутр≥шн¤ оптим≥зац≥¤, 
прискорена робота конвейЇра ≥ ступ≥нь паралел≥зму, пол≥пшена система 
прогнозу переход≥в (Dynamic & Speculative Execution). «начно б≥льш 
потужний математичний процесор. ¬иконавч≥ пристроњ оптим≥зован≥ п≥д 
32-розр¤дну обробку, тому на 16-розр¤дних додатках не виходить такого 
прискоренн¤, ¤к на 32-розр¤дних. “ехнолог≥¤ - 0.35 мкм, зовн≥шн¤ робоча 
частота - 60/66 ћ√ц, внутр≥шн≥ - 166..200, роз'Їм - Socket 8.

Pentium MMX (розвиток модел≥ Pentium): система подв≥йного
електроживленн¤, розширений наб≥р команд MMX, кеш L1 зб≥льшений до 32 кб
(16 + 16), в арх≥тектуру внесен≥ елементи Pentium Pro. «овн≥шн¤ частота
- 66 ћ√ц.

Pentium II: 300-розр¤дна внутр≥шн¤ шина, дв≥ незалежн≥
64-розр¤дн≥ шини даних (Dual Independent Buses - D.I.B.): (одна - з
п≥дтримкою ECC, дл¤ пам'¤т≥ ≥ зовн≥шн≥х пристроњв, друга - з
необов'¤зковою п≥дтримкою ECC, дл¤ кеш≥в L1 ≥ L2), кеш L1 - 32 кб (16
+ 16), працюючий на внутр≥шн≥й частот≥, кеш L2 - 512 кб, працюючий
на половин≥ внутр≥шньоњ частоти, пол≥пшен≥ алгоритми динам≥чного
виконанн¤ ≥ анал≥зу потоку даних. ѕроцесор разом з кешем L2
вм≥щений в екранований картр≥дж дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ перешкод, що навод¤тьс¤ 
≥ випром≥нюютьс¤.  ƒл¤ установки на системну плату використовуЇтьс¤
односторонн≥й з'Їднувач Single Edge Contact (S.E.C.) з
242-контактним роз'Їмом типу Slot 1, що зовн≥ нагадуЇ роз'Їм PCI.
«овн≥шн¤ робоча частота - 66 ћ√ц, внутр≥шн¤ - 233..300, технолог≥¤
при початку випуску - 0.35 мкм. ¬≥домий також п≥д назвою Klamath.

Deshutes: сер≥¤ Pentium II, виконана по технолог≥њ 0.25 мкм ≥
працююча на частотах 333 ћ√ц ≥ вище. «овн≥шн¤ частота - 66/100 ћ√ц.

Celeron: сер≥¤ Pentium II без корпусу ≥ вбудованого кеша другого
р≥вн¤, за рахунок чого продуктивн≥сть в≥дносно р≥вного по
частот≥ Pentium II ви¤вл¤Їтьс¤ нижче, а в р¤д≥ випадк≥в - ≥ нижче
продуктивност≥ P5-MMX, працюючого на системн≥й плат≥ з кешем L2.
ѕозиц≥онуЇтьс¤ ¤к перех≥дний вар≥ант в≥д Pentium до Pentium II.
«а¤влено про в≥дсутн≥сть п≥дтримки багатопроцесорноњ конф≥гурац≥њ (SMP),
однак таке включенн¤ техн≥чно можливе. “ехнолог≥¤ - 0.25 мкм
(¤дро Deshutes). «овн≥шн¤ частота - 66 ћ√ц.

Covington: Celeron з робочими частотами 266 ≥ 300 ћ√ц.

Mendocino: Celeron з робочими частотами 300 (Celeron 300A) ≥ 333 ћ√ц ≥
з вбудованим кешем L2 об'Їмом 128 кб.

Celeron PPGA: поверненн¤ до конструктива PPGA з 370-контактним роз'Їмом
(Socket 370).  еш об'Їмом 128 кб. ¬становлюЇтьс¤ в плати з Socket
370, або в класичн≥ плати з Slot 1 при допомоз≥ перех≥дника.

Xeon (приблизна вимова - "з≥ан"): пол≥пшений вар≥ант Pentium II, 
ор≥Їнтований на зовн≥шню частоту 100 ћ√ц. Ўина адреси розширена до 
36 розр¤д≥в (Intel Extended Server Memory Architecture), що даЇ 64 √б 
адресуЇмоњ ф≥зичноњ пам'¤т≥. ћаЇ 512 кб або 1 ћб кеша другого р≥вн¤, 
працюючого на внутр≥шн≥й частот≥ ¤дра процесора. ћоже використовуватис¤ 
в багатопроцесорних системах (до 8 процесор≥в). ѕередач≥ по маг≥страл≥ 
кеша ≥ загальн≥й системн≥й маг≥страл≥ захищен≥ ECC, що ви¤вл¤Ї ≥ 
виправл¤Ї незначн≥ помилки (вс≥ помилки реЇструютьс¤). ѕ≥дтримуЇтьс¤ 
режим функц≥ональноњ надм≥рност≥, в ¤кому два процесори синхронно виконують 
Їдиний код з контролем зб≥гу результат≥в. ћ≥стить також температурний
датчик, що в≥дстежуЇ температуру кристала (в≥дключенн¤ системи
покладаЇтьс¤ на ќ—), ѕ«ѕ ≥нформац≥њ про процесор (PIROM) з параметрами
самого процесора ≥ кеша L2, перезаписуЇмого ѕ«ѕ (EEPROM) дл¤ потреб
виробника комп'ютера ≥ користувач≥в, ≥ шину системного управл≥нн¤
(System Management Bus, SMB), по ¤к≥й управл¤ютьс¤ ц≥ компоненти.
¬становлюЇтьс¤ в 330-контактний роз'Їм Slot 2. “ехнолог≥¤ - 0.25 мкм,
робоч≥ частоти в≥д 400 ћ√ц.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо означаЇ "SL-Enhanced" y процесор≥в Intel?

Ќа¤вн≥сть SMM (System Management Mode - режим управл≥нн¤ системою),
що використовуЇтьс¤ головним чином дл¤ переводу процесора в економ≥чний
режим. ўе означаЇтьс¤ ¤к "S-Series", з доданн¤м до позначенн¤
процесора суф≥кса "-S". ¬ SL-Enhanced процесорах Ї також
команда CPUID, ¤ка повертаЇ ≥дентиф≥катор процесора.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке VME?

Virtual Mode Extension - розширенн¤ в≥ртуального режиму - наб≥р
апаратних можливостей, що дозвол¤Ї оптим≥зувати обробку переривань 
в режим≥ V86 (зокрема - обробл¤ти програмн≥ перериванн¤ всередин≥ 
VM-задач≥, без перемиканн¤ в режим ¤дра) ≥ в≥ртуал≥зувати прапор IF, 
що в≥дпов≥даЇ за дозв≥л/ заборону зовн≥шн≥х переривань. VME використовуЇ 
OS/2 >= 2.1 дл¤ зниженн¤ накладних витрат на DOS-сес≥њ ≥ запоб≥ганн¤ 
зависанню вс≥Їњ системи при монопольному захопленн≥ управл≥нн¤ DOS- 
задачею на машинах з шинами ISA/VLB/PCI (на MCA ≥ EISA дл¤ цього Ї 
власн≥ засоби). ѕодробиц≥ реал≥зац≥њ VME Intel в≥дкрито не розповсюджуЇ 
≥ видаЇ т≥льки п≥д догов≥р про нерозголошуванн¤.

VME реал≥зовано в процесорах Intel Pentium ≥ Intel 486 SL- Enhanced,
а також в процесорах AMD K5 (SSA/5) ≥ K6.

ѕобачити на¤вн≥сть/в≥дсутн≥сть VME можна при допомоз≥ Quarterdeck Manifest
з пакету QEMM, зайшовши в пункт "CPUID". ¬ DOS-сес≥њ OS/2 верс≥й до
1996 року процесор з VME визначаЇтьс¤ ¤к 386. Ќа процесор≥ з VME
DOS-задач≥ не впливають на обробку переривань в систем≥:
посл≥довн≥сть команд

        cli
        jmp     $

приводить до зависанн¤ т≥льки одн≥Їњ задач≥, тод≥ ¤к на ≥нших
процесорах ≥ шинах не MCA/EISA це приводить до зависанн¤ вс≥Їњ системи.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо ¤вл¤ють собою процесори Cyrix 5x86, 6x86, M2;
   AMD 5x86, 5k86, K5 ≥ K6; IDT WinChip C6?

Cyrix 5x86 (m1sc) ≥ AMD 5x86 - процесори, сум≥сн≥ по виводах з
Intel P24D (i486DX4-100 останн≥х моделей), з елементами арх≥тектури
P5 (Pentium) - 16-к≥лобайтний внутр≥шн≥й кеш з в≥дкладеним записом,
загальний дл¤ команд ≥ даних, прогноз переход≥в, оптим≥зац≥¤
виконанн¤ команд; Cyrix 5x86 маЇ 64-розр¤дну внутр≥шню шину
даних ≥ систему розпаралелюванн¤ операц≥й.

ѕроцесори Cyrix 5x86 можуть працювати в режимах подвоЇнн¤ ≥ потроЇнн¤
частоти (Ї також можлив≥сть програмного в≥дключенн¤ множенн¤),
процесори AMD 5x86 - в режимах потроЇнн¤ ≥ почетвер≥нн¤. Cyrix 5x86 на
частот≥ 120 ћ√ц по тестах WinStone ≥ WinBench приблизно прир≥внюЇтьс¤
до Intel P5-90, а AMD 5x86 на частот≥ 133 ћ√ц - до Intel P5-75. ѕо
≥нших тестах результати можуть значно в≥др≥зн¤тис¤ в обидв≥ сторони за
рахунок того, що внутр≥шн¤ швидк≥сть виконанн¤ де¤ких
посл≥довностей команд у цих процесор≥в вище прир≥вн¤них до них
P5, однак швидк≥сть обм≥ну ≥з зовн≥шн≥м кешем ≥ пам'¤ттю у них ≥стотно
нижча.  р≥м цього, P5 маЇ значно б≥льш потужний сопроцесор, ≥ по
швидкост≥ плаваючоњ арифметики процесори 5x86 сильно в≥д нього в≥дстають.

Cyrix 6x86 (M1) ≥ AMD 5k86 (SSA/5, K5) - процесори, сум≥сн≥ по
виводах з Intel P5. ќб'Їм внутр≥шнього кеша - 16 кб (загальний) в M1 ≥ 
24 кб (16 кб дл¤ команд ≥ 8 - дл¤ даних) в K5. «а рахунок б≥льш сильноњ
внутр≥шньоњ оптим≥зац≥њ ц≥ процесори по ц≥лочисельн≥й арифметиц≥
дещо швидше за Intel P5 на тих же частотах, однак ¤к ≥ ран≥ше
в≥дстають по плаваюч≥й.

ѕроцесори Cyrix M2 ≥ AMD K6 сум≥сн≥ по виводах з Pentium MMX
(P55C) ≥ мають п≥дтримку режиму MMX. ќб'Їм внутр≥шнього кеша - 64 кб
(загальний в M2, 32+32 в K6). «м≥нен≥ в кращу сторону алгоритми роботи
кеша, покращена оптим≥зац≥¤, зб≥льшен≥ об'Їми кеша адрес переходу
(branch targets).

ѕроцесор AMD K6-2 (K6-3D) ор≥Їнтований на зовн≥шню частоту 100 ћ√ц
(системн≥ плати Super7) ≥ маЇ додатковий наб≥р
спец≥ал≥зованих команд 3DNow! дл¤ обробки тривим≥рних зображень.

ѕроцесор IDT WinChip C6 сум≥сний по виводах ≥ набору команд з
Pentium MMX, однак не вимагаЇ подв≥йного електроживленн¤, споживаЇ
небагато напруги за рахунок малоњ площ≥ кристала, оптим≥зований стосовно
команд, що часто використовуютьс¤ ≥ системи управл≥нн¤ стор≥нками
пам'¤т≥. Ўвидкод≥¤ C6 по розповсюджених тестах знаходитьс¤ м≥ж
Pentium MMX ≥ M2/K6.

ƒл¤ нормальноњ роботи сум≥сних процесор≥в необх≥дна п≥дтримка з
боку системноњ плати ≥ системного BIOS (процесор повинен бути
вказаний в паспорт≥ плати ≥ правильно п≥знаватис¤ BIOS, ¤к Cyrix/AMD).
ƒл¤ роботи Cyrix M2 ≥ AMD K6, ¤к ≥ Pentium MMX, необх≥дна система
подв≥йного живленн¤.

¬с≥ процесори Cyrix, AMD ≥ IDT повн≥стю сум≥сн≥ з процесорами Intel 
по документованих можливост¤х. ќднак програми, чутлив≥ до часу виконанн¤ 
команд, або використовуюч≥ недокументован≥ особливост≥ процесор≥в Intel, 
можуть на них працювати неправильно. Ќаприклад, на AMD 5k86, ¤к ≥ на 
б≥льш швидких P5, не працюють де¤к≥ драйвери CDROM, програми на Clipper
(наприклад, ЅЁ—“ 3), виникають паузи в 3DS ≥ не завжди працюЇ SysInfo
- це зумовлене некоректним вим≥рюванн¤м часових ≥нтервал≥в цими
програмами. ƒл¤ усуненн¤ поб≥чних ефект≥в ≥снують програми, що 
в≥дключають один або дек≥лька вид≥в внутр≥шньоњ оптим≥зац≥њ, що, однак, 
дещо знижуЇ швидкод≥ю. ѕрограми дл¤ управл≥нн¤ оптим≥зац≥Їю можна знайти 
на серверах п≥дтримки Cyrix ≥ AMD.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо за процесор Nx586?

(Vadim Selivanow) Nx586 випускаЇ NexGen Inc. ÷е _не_ Cx586 ≥ _не_ M1
(зовс≥м ≥нше)

¬ласн≥ назви: 60MHz - Nx586/60
              66    - Nx586/66
              75    - Nx586/75
              90    - P90
             100    - P100  (насправд≥ частота - 93.1 MHz)

¬≥д автора: в 1996 роц≥ ф≥рма NexGen ув≥йшла до складу корпорац≥њ AMD, 
≥ њњ розробки були використан≥ при створенн≥ процесор≥в сер≥њ K6.

----------------------------------------------------------------------

 - „им в≥др≥зн¤ютьс¤ процесори UMC 486 U5 в≥д Intel, AMD ≥ ≥нших?

ѕередус≥м - оптим≥зованим м≥крокодом, за рахунок чого команди, що часто
використовуютьс¤ виконуютьс¤ за менше число такт≥в, н≥ж в процесорах 
Intel, AMD, Cyrix ≥ ≥нших. ѕроцесори U5 не мають внутр≥шнього множенн¤ 
частоти, а результати в 65 ћ√ц ≥ под≥бн≥, що отримуютьс¤ де¤кими програмами, 
виход¤ть тому, що дл¤ визначенн¤ частоти програм≥ необх≥дно правильно 
вп≥знати процесор - точн≥ше, число такт≥в, за ¤ке в≥н виконаЇ тестову
посл≥довн≥сть, а б≥льш≥сть розповсюджених програм не вм≥ють правильно 
розп≥знавати U5. « ц≥Їњ ж причини на U5 зависаЇ гра Heretic, помилково 
знайшовши в ньому сопроцесор - щоб це виключити, треба в командному р¤дку 
Heretic вказати ключ "-debug".

----------------------------------------------------------------------

 - як покращити охолоджуванн¤ процесора?

Ќасамперед - перев≥рити контакт рад≥атора з корпусом процесора.
якщо м≥ж ними немаЇ заповнювача (теплопров≥дна паста, пластина з
м'¤коњ фольги, покрита клейким складом, тощо) - контакт швидше
за все не дуже добрий через не≥деальну площину поверхонь.
–екомендуЇтьс¤ змазати поверхн≥ тонким шаром теплопров≥дноњ пасти,
або хоча б густоњ змазки.

ќхолоджуюча здатн≥сть рад≥атора визначаЇтьс¤ теплопров≥дн≥стю його
матер≥алу ≥ площею поверхн≥. –ад≥атор з б≥льшим числом пластин
або голок т≥Їњ ж висоти волод≥Ї б≥льшою розс≥юючою здатн≥стю.

ѕри на¤вност≥ вентил¤тора доц≥льно звернути увагу на його "т¤гу":
зустр≥чаютьс¤ вентил¤тори з вельми малим кутом атаки лопастей, або з
низькою частотою обертанн¤, ¤к≥ неспроможн≥ створити потр≥бний дл¤
обдува рад≥атора пот≥к пов≥тр¤.

ћожна також встановити на процесор рад≥атор з в≥дносно великою
поверхнею (100 кв.см. ≥ б≥льше) ≥ обдувати його великим
вентил¤тором, встановленим на де¤к≥й в≥дстан≥ (5-10 см) так,
щоб пот≥к пов≥тр¤ обт≥кав пластини рад≥атора ≥ в≥дображений пот≥к не
зм≥шувавс¤ з основним.

–екомендуЇтьс¤ також при можливост≥ встановлювати рад≥атор процесора
так, щоб пов≥тр¤ний пот≥к охолоджував рад≥атор стаб≥л≥затора напруги
живленн¤.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке розг≥н процесора ≥ ¤к в≥н робитьс¤?

÷е п≥двищенн¤ тактовоњ частоти (overclocking) процесора по в≥дношенню
до ном≥нала. «вичайно б≥льш≥сть процесор≥в досить ст≥йко працюЇ
на наступному ступен≥ частоти (25 -> 33, 40 -> 50, 120 -> 133), а
де¤к≥ допускають п≥двищенн¤ частоти на два ступен≥ ≥ б≥льше.

ѕ≥дйом робочоњ частоти процесора дос¤гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤м внутр≥шнього
коеф≥ц≥Їнта множенн¤ частоти, зб≥льшенн¤м зовн≥шньоњ тактовоњ частоти,
або тим ≥ ≥ншим разом. ѕри зб≥льшенн≥ зовн≥шньоњ частоти п≥двищуЇтьс¤
також швидк≥сть обм≥ну з локальними пристро¤ми системноњ плати.

ѕри зб≥льшенн≥ робочоњ частоти може знадобитис¤ регулюванн¤
параметр≥в роботи з кешем/пам'¤ттю/шинами дл¤ новоњ частоти.
ѕроцесорам з живленн¤м нижче п'¤ти вольт може знадобитис¤ невелике
зб≥льшенн¤ напруги живленн¤ (3.3 -> 3.45..4, 2.8 -> 2.9), але це
п≥двищуЇ ризик виходу процесора з ладу. ѕри робот≥ на п≥двищен≥й
частот≥ дуже бажано посилити охолоджуванн¤ процесора.

«азделег≥дь взнати, чи буде процесор працювати на п≥двищен≥й частот≥, в
загальному випадку неможливо: це можна сказати т≥льки про конкретний
прим≥рник ≥ набагато р≥дше - про конкретну парт≥ю або сер≥ю. Ќаприклад,
в≥дома сер≥¤ 25253 процесор≥в AMD DX2/DX4 (це число написане в л≥вому 
нижньому кутку): DX2-66 ≥ DX2-80 часто непогано працюють на 100 ≥
нав≥ть 120 ћ√ц. ÷е по¤снюЇтьс¤ технолог≥Їю виробництва процесор≥в -
спочатку виробл¤Їтьс¤ кристал, пот≥м тестуЇтьс¤ на р≥зних частотах ≥ 
маркуЇтьс¤ за результатами тестуванн¤. јле нав≥ть з двох п≥др¤д 
процесор≥в DX2-66 ц≥Їњ сер≥њ один може запрацювати на 120 ћ√ц, а ≥нший 
- т≥льки на 80.

 р≥м цього, кожний конкретний прим≥рник процесора маЇ граничну
зовн≥шню ≥ граничну внутр≥шню частоту. Ќаприклад, р¤д прим≥рник≥в
P5-150, ст≥йко працюючи при зовн≥шн≥й частот≥ 50 або 60 ћ√ц ≥
внутр≥шн≥й - до 180 ћ√ц, незд≥бн≥ працювати при зовн≥шн≥й частот≥ 66
ћ√ц ≥ вище - нав≥ть при множенн≥ на 1.5 або 2.

----------------------------------------------------------------------

 - „и Ї небезпечним розг≥н процесора дл¤ нього самого або дл¤ плати?

ўодо цього немаЇ Їдиноњ думки. « одного боку, при п≥двищенн≥ тактовоњ 
частоти зростаЇ загальна температура кристала, ≥ вище небезпека 
локальних перегр≥в≥в д≥л¤нок кристала, в≥д ¤коњ неможливо захиститис¤ 
нав≥ть хорошим теплов≥дводом; з ≥ншого - розг≥н прийн¤в масовий 
характер, але не супроводжувавс¤ масовим вигор¤нн¤м процесор≥в :) 
ћожливо, розг≥н скорочуЇ ресурс процесора, але моральне стар≥нн¤ 
процесор≥в йде б≥льш високими темпами, тому такий м≥зерний ризик 
можна вважати виправданим. ƒл¤ системноњ плати розг≥н процесора 
зазвичай безпечний, ¤кщо дл¤ цього використовуютьс¤ документований 
спос≥б завданн¤ тактовоњ частоти. ќднак, ¤кщо процесор живитьс¤ в≥д 
стаб≥л≥затора, ¤кий не маЇ запасу по потужност≥ або по температур≥ 
(особливо це стосуЇтьс¤ стаб≥л≥затор≥в без рад≥атора), то стаб≥л≥затор 
також може вийти з ладу.

«розум≥ло, все вищесказане стосуЇтьс¤ т≥льки випадку, коли вс≥ д≥њ по 
розгону виконан≥ техн≥чно грамотно. —л≥пе перемиканн¤ частот ≥ напруг, 
засноване т≥льки на знанн≥ номер≥в перемичок, з високою ≥мов≥рн≥стю може 
привести до виходу з ладу ¤коњ-небудь з компонент системи.

« перевищенн¤м робочих параметр≥в процесора ≥ плати зростаЇ також
ризик по¤ви помилок в передач≥ даних по системних шинах. Ќав≥ть не
призвод¤чи до ф≥зичного псуванн¤ компонент, так≥ помилки можуть викликати
нестаб≥льну роботу комп'ютера, особливо на складних ќ— - OS/2, Windows
NT, *NIX, що може викликати руйнуванн¤ ц≥л≥сност≥ даних в пам'¤т≥ ≥ на
дисках, спотворенн¤м ≥нформац≥њ, що передаЇтьс¤ по мереж≥ ≥ т.п.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке "перепил¤ний" або "перемаркований" процесор?

ѕроцесор, з ¤кого за допомогою шл≥фуванн¤ видалене первинне маркуванн¤, 
а пот≥м нанесене ≥нше. ÷е робитьс¤ в п≥дп≥льних лаборатор≥¤х (за даними 
- в  итањ) з метою п≥дробки. Ќаприклад, з процесора AMD DX2-66 сер≥њ 
25253 таким чином робивс¤ DX4-100 (≥ через це ф≥рма AMD на початку 95 
року припинила випуск процесор≥в сер≥й DX2/DX4 з кратн≥стю помножувача
частоти, що переключаЇтьс¤). «годом п≥дробл¤тис¤ стали ≥ процесори Pentium:
100->120, 150->166 тощо.

----------------------------------------------------------------------

 - як в≥др≥знити справжн≥й процесор в≥д перемаркованого?

ќднозначного способу, на жаль, немаЇ. ™ т≥льки р¤д непр¤мих ознак, 
по ¤ких можна судити про можлив≥сть п≥дробки:

- процесор не працюЇ стаб≥льно на частот≥, наступн≥й за ном≥нальною
(однак це буваЇ ≥ з справжн≥ми процесорами);

- процесор працюЇ т≥льки в холодному стан≥, а при температур≥ корпусу 
70-80 градус≥в починаЇ збоњти (таке може бути ≥ з справжн≥м
- наприклад, на не¤к≥сн≥й системн≥й плат≥);

- символи маркуванн¤ не виграв≥юван≥, а нанесен≥ зверху корпусу, або
глибина грав≥юванн¤ дуже мала (це не стосуЇтьс¤ процесор≥в Texas
Instruments, ¤к≥ не грав≥руютьс¤ взагал≥);

- символи маркуванн¤ при ретельному огл¤д≥ вигл¤дають "кустарно";

- маркуванн¤ частоти на нижн≥й кришц≥ (¤кщо вона Ї) не сп≥впадаЇ з
частотою на корпус≥;

- ≥дентиф≥кац≥йн≥ дан≥, що видаютьс¤ процесором по команд≥ CPUID,
не п≥дход¤ть до даного типу або сер≥њ процесора.

----------------------------------------------------------------------

 - „и може працюючий процесор залишатис¤ практично холодним?

ћоже, ¤кщо б≥льшу частину часу знаходитьс¤ в зупиненому стан≥,
виконуючи команду HLT. ѕ≥д час холостого циклу, коли немаЇ готових до
вир≥шенн¤ задач, системи OS/2, Linux, Windows NT 4 зупин¤ють
процесор за допомогою команди HLT, а Windows 3.x/95/NT 3, Solaris ≥
б≥льш≥сть ≥нших систем виконують пустий цикл. якщо завантаженн¤
процесора задачами невелика, то таких пауз ц≥лком вистачаЇ дл¤
п≥дтримки його в практично холодному стан≥.

ѕ≥д DOS ≥ Windows 95/98 такого ж результату можна добитис¤ за допомогою
програми CpuIdle, п≥дм≥нююч≥й частину холостого процесу Windows ≥
процедури оч≥куванн¤ вводу DOS.

----------------------------------------------------------------------

 - „им перев≥рити над≥йн≥сть роботи процесора?

Ѕудь-¤кими програмами, що забезпечують практично граничне завантаженн¤
процесора ≥ використовують максимум з його можливостей. Ќайкраще 
запустити спец≥альну тестову програму (наприклад, NT Stress Test),
складну програмну систему (видавництво, дизайн, обробка зображень тощо), 
або сучасну гру, ¤ка споживаЇ багато ресурс≥в, в режим≥ демонстрац≥њ, 
подивитис¤ MPEG'и п≥д Windows 95/NT, OS/2 тощо. ѕ≥д OS/2 зручно 
використовувати стандартн≥ ≥гри Chess або Solitaire в режим≥ демонстрац≥њ, 
запустивши дек≥лька коп≥й дл¤ повного завантаженн¤. ѕерев≥р¤ти найкраще в 
теплому прим≥щенн≥ при закритому корпус≥ комп'ютера прот¤гом дек≥лькох 
годин, ≥накше процесор буде працювати в "щад¤щому" режим≥ ≥ можлив≥ збоњ 
можуть не ви¤витис¤.

ƒобр≥ результати, незважаючи на в≥к, даЇ гра Heretic в в≥кн≥
Windows 95/NT або OS/2 (демонстрац≥йний режим без звуку), за
п'¤тнадц¤ть-двадц¤ть хвилин ви¤вл¤ючи багато "тонких" помилок в
п≥дсистемах кеша ≥ пам'¤т≥, що не ви¤вл¤ютьс¤ б≥льш≥стю тест≥в ≥
"великих" програм.  ритер≥Їм помилки служить авар≥йне завершенн¤ гри.
ѕер≥одичним псуванн¤м пал≥три при робот≥ в в≥кн≥, виникаюч≥й на
сучасних швидких процесорах, можна знехтувати.

якщо в процес≥ тестуванн¤ виникають збоњ, це не говорить однозначно
про дефекти процесора - це можуть бути дефекти плати, пам'¤т≥,
перифер≥њ тощо, так що висновок варто робити "методом посл≥довного тику".

----------------------------------------------------------------------

 - як VLB-карти впливають на стаб≥льн≥сть ≥ розг≥нн≥сть процесора?

Ѕезпосередньо. VLB-шина ¤вл¤Ї собою наб≥р л≥н≥й пр¤мо з вивод≥в процесора 
≥ ≥стотно додаЇ навантаженн¤ на його вих≥дн≥ каскади. ¬ ¤комусь значенн≥ 
VLB - "нечесна" шина, оск≥льки вона використовуЇ ресурс процесора, ¤кий 
дл¤ цього не призначений. “ому доданн¤ VLB-карт або п≥дйом тактовоњ 
частоти при њх на¤вност≥ приводить до зб≥льшенн¤ навантаженн¤ на процесор, 
спотворенню форми сигнал≥в, посиленню нагр≥ву процесора - все це спри¤Ї 
збо¤м. ѕри установц≥ в систему новоњ VLB-карти рекомендуЇтьс¤ ретельно 
перев≥рити стаб≥льн≥сть роботи системи, причому спочатку бажано 
використовувати т≥льки режим читанн¤ з HDD, без запису ≥ створенн¤/видаленн¤ 
файл≥в - спотворенн¤ форми сигнал≥в на виводах процесора може привести до
помилок передач≥ по шин≥ ≥ руйнуванню файл≥в при запис≥ на HDD; дл¤
перев≥рки в≥рност≥ передач≥ по шин≥ непогано п≥дходить тестуванн¤
великих арх≥в≥в.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке PQFP, SQFP, PGA, SPGA?

“ак позначаютьс¤ типи корпус≥в м≥кросхем:

PQFP (Plastic Quad Flat Package - плоский пр¤мокутний пластмасовий
корпус з виводами по чотирьох сторонах) - корпус дл¤ установки методом
поверхневого монтажу. ¬иводи зроблен≥ по кожн≥й з стор≥н в площин≥
корпусу, при монтаж≥ в≥дпов≥дним чином згинаютьс¤. ¬ цих корпусах 
випускалас¤ б≥льш≥сть процесор≥в 386, частина U5S, а також вар≥анти 
процесор≥в дл¤ NoteBook.

SQFP (Shrink Quad Flat Package - корпус з виводами по чотирьох
сторонах, з≥гнутими всередину) - дл¤ установки методом поверхневого
монтажу або вставки в роз'Їм. «а рахунок того, що виводи з≥гнут≥ п≥д
корпус, зменшуЇтьс¤ площа, займана корпусом на плат≥, а також
зб≥льшуЇтьс¤ жорстк≥сть вивод≥в, оск≥льки њх к≥нц≥ впираютьс¤ в
спец≥ально зроблен≥ вињмки на нижн≥й поверхн≥ корпусу.

PGA (Pin Grid Array - "реш≥тчата" структура вивод≥в) - керам≥чний
корпус з вертикальними виводами, розташованими по нижн≥й поверхн≥
корпусу в дек≥лька р¤д≥в. ¬становлюЇтьс¤ переважно в роз'Їм. ¬
таких корпусах випускалас¤ частина процесор≥в 386DX ≥ переважна
б≥льш≥сть процесор≥в 486.

SPGA (Scattered PGA - модиф≥кац≥¤ з "розкиданими" виводами) -
вар≥ант PGA, коли виводи розташован≥ в шаховому пор¤дку. ¬ цих
корпусах випускаютьс¤ процесори P5.

PPGA (Plastic PGA - пластмасовий) - вар≥ант PGA з металевим корпусом 
дл¤ кристала ≥ пластмасовим обрамленн¤м, в ¤ке запресован≥ виводи. 
¬ таких корпусах випускаютьс¤ процесори P5-200 ≥ нов≥ P5-166/180.

¬иводи корпус≥в типу QFP нумеруютьс¤ проти годинниковоњ стр≥лка, ¤кщо
дивитис¤ на корпус з боку маркуванн¤. ѕерший вивод позначаЇтьс¤
зр≥зом кута корпусу або точкою (в другому випадку перший вивод може не
бути першим в р¤ду):

      11 10  9  8                    9  8  7  6
    ---+--+--+--+--ђ              ---+--+--+--+--ђ
12 -+              +- 7       10 -+              +- 5
13 -+              +- 6       11 -+              +- 4
14 -+ *            +- 5       12 -+        *     +- 3
    \--T--T--T--T---              \--T--T--T--T---
       1  2  3  4                   13 14  1  2

¬иводи корпус≥в PGA/SPGA нумеруютьс¤ по двовим≥рн≥й координатн≥й с≥тц≥,
початок ¤коњ позначений зр≥зом кута корпусу ≥ точкою на ньому.
¬игл¤д з боку вивод≥в:

  ----------- . ----------ђ      --------------- . --------------ђ
S ¶ * * * * * . * * * * * ¶   AN ¶ *   *   *   * . *   *   *   * ¶
R ¶ * * * * * . * * * * * ¶   AM ¶   *   *   *   .   *   *   *   ¶
Q ¶ * * * * * . * * * * * ¶   .. ¶ *   *   *   * . *   *   *   * ¶
. ¶ * * * --------ђ * * * ¶   AB ¶   *   *   *   .   *   *   *   ¶
. ¶ * * * ¶  PGA  ¶ * * * ¶   AA ¶ *   *   *     .     *   *   * ¶
. ....... ¶  486  ¶........    Z ¶   *   *   --------ђ   *   *   ¶
. ¶ * * * ¶       ¶ * * * ¶    Y ¶ *   *   * ¶  SPGA ¶ *   *   * ¶
. ¶ * * * L-------- * * * ¶    . ........... ¶   P5  ¶ ...........
C ¶ * * * * * . * * * * * ¶    . ¶ *   *   * ¶       ¶ *   *   * ¶
B ¶ * * * * * . * * * * * ¶    . ¶   *   *   L--------   *   *   ¶
A ¶ * * * * * . * * * * * ¶    . ¶ *   *   *     .     *   *   * ¶
  \---------- . -----------    . ¶   *   *   *   .   *   *   *   ¶
    1 2 3 ......... 1 1 1      C ¶ *   *   *   * . *   *   *   * ¶
                    5 6 7      B ¶   *   *   *   .   *   *   *   ¶
                               A ¶     *   *   * . *   *   *   * ¶
                                 \-------------- . ---------------
                                   1 2 3 ................. 3 3 3
                                                           5 6 7

¬ буквеному р¤ду букви I ≥ O пропускаютьс¤. ѕозначенн¤ вивод≥в
корпус≥в ≥ роз'Їм≥в - незалежне: наприклад, ¤кщо корпус з 168
виводами встановлюЇтьс¤ в роз'Їм з 237 контактами (чотири зовн≥шн≥х
р¤ди контакт≥в не використовуютьс¤), то виводу A-1 корпусу буде
в≥дпов≥дати контакт B-2 роз'Їму, ≥ так дал≥.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке MMX?

MultiMedia eXtension - додатков≥ можливост≥, ор≥Їнтован≥ на обробку 
цифрового зображенн¤ ≥ звуку, анонсованих Intel в процесорах P55C. 
¬ключають в себе 57 нових команд, призначених дл¤ обробки звукових 
≥ в≥деосигнал≥в; команди можуть використовуватис¤ в режим≥ SIMD 
(Single Instruction, Many Data - одна команда, багато даних), коли 
одн≥Їю командою одночасно обробл¤Їтьс¤ дек≥лька елемент≥в даних. 
ѕроцесори з MMX мають також подвоЇний (32 кб) об'Їм внутр≥шнього 
(L1) кеша.

–озширенн¤ MMX реал≥зован≥ в вигл¤д≥ додаткового режиму, в ¤кий
процесор може перемикатис¤ ≥з звичайного режиму роботи. ¬ режим≥ MMX
наб≥р рег≥стр≥в сопроцесора (FPU) використовуЇтьс¤ дл¤ збер≥ганн¤ даних
ћћ’-команд - це гарантуЇ сум≥сн≥сть з ≥снуючими операц≥йними системами, 
¤к≥ не п≥дтримують MMX напр¤му. ќднак таке поЇднанн¤ може знизити 
ефективн≥сть роботи в раз≥ поперем≥нного використанн¤ звичайних 
обчислень з плаваючою точкою ≥ роботи в режим≥ MMX.

¬икористанн¤ MMX дозволить перенести основне навантаженн¤ по обробц≥
зображенн¤ ≥ звуку на центральний процесор, залишивши в≥део- ≥
звуковим адаптерам т≥льки перетворенн¤ аналог-цифра. ≤накше кажучи, ≥з
зростанн¤м потужност≥ центральних процесор≥в стаЇ виг≥дн≥ше виконувати
на них ту роботу, ¤ка дек≥лька рок≥в тому була в≥ддана перифер≥йним
в≥део- ≥ звуковим процесорам внасл≥док недостатньоњ потужност≥
центрального; зараз знову в≥дбуваЇтьс¤ поверненн¤ до централ≥зованоњ
обробки.

----------------------------------------------------------------------

 - як розшифрувати позначенн¤ на р≥зних процесорах?

 - AMD:

Am 80486DX4-100 SV8B

  N - стандартний 486
  S - розширений (enhanced) 486

  V - напруга живленн¤ 3.45 ¬, ≥накше - 5 ¬

  8 - об'Їм внутр≥шнього кеша, кб

  B - внутр≥шн≥й кеш з зворотним (write back) записом
  T - внутр≥шн≥й кеш з кр≥зним (write through) записом

AMD X5 - 133 - ADZ (сум≥сний з 486)
AMD SSA/5 - 75 - ABR (сум≥сний з Pentium)
AMD K5 - 100 - ABQ (сум≥сний з Pentium)

  A - корпус PGA/SPGA
  S - корпус SQFP

  B - напруга живленн¤ 3.45-3.60 ¬
  C - 3.30-3.465
  D - 3.45
  F - 3.3
  H - 2.76-3.0/3.135-3.465
  J - 2.57-2.84/3.135-3.465
  K - 2.38-2.63/3.135-3.465

  через "/" вказан≥ напруги живленн¤ ¤дра ≥ ≥нтерфейсноњ частини
  процесора - дл¤ тих процесор≥в, ¤к≥ це п≥дтримують.

  W - робоча температура корпусу 55 C
  Q - 60
  X - 65
  R - 70
  Y - 75
  Z - 85


 - INTEL:

  P4S  - 486DX S-Series
  P4D  - 486DX Write Back S-Series
  P23S - 486SX S-Series
  P23D - 486SX Write Back S-Series
  P24S - 486DX2 S-Series
  P24D - 486DX2 Write Back S-Series
  P24C - 486Dx4 S-Series
  P24T - Pentuim OverDrive, 5 V
  P24CT - Pentuim OverDrive, 3.3 V
  P54C - Pentium, 3.3 V
  P54M - 2xPentuim, OverDrive
  P55C - Pentuim MMX, 2.8/3.3 V

ƒругий р¤док позначенн¤ процесор≥в 486: на¤вн≥сть знака "&" означаЇ 
SL-Enhanced процесор, E5V або E3V - напругу живленн¤ (5 або 3.3 ¬). 
—уф≥кс "W" - на¤вн≥сть внутр≥шнього кеша з зворотним записом.


 - UMC:

U5 S D LV - SUPER33

  U5 - с≥мейство процесор≥в

  S  - сум≥сн≥сть з 486SX

     - разводка PGA, сум≥сна з 486SX
  D  - разводка PGA, сум≥сна з 486DX
  F  - разводка LQFP

     - напруга живленн¤ 5 ¬
  LV - напруга живленн¤ 3.3 ¬

¬с≥ процесори U5S мають режим SMM ≥ в≥дпов≥дн≥ виводи.


 - CYRIX:

Cx 486DX 2 -V 80 GP

  Cx    - Cyrix
  486DX - тип процесора
  2     - ознака внутр≥шнього подвоЇнн¤
  V     - живленн¤ в≥д 3.3 ¬, пусто - в≥д 5 ¬
  80    - внутр≥шн¤ робоча частота
  G     - корпус PGA, Q - корпус PQFP
  P     - звичайний комерц≥йний д≥апазон температур

----------------------------------------------------------------------

 - як≥ основн≥ в≥дм≥нност≥ в цоколевках р≥зних 486?

¬ивод B-13 в AMD DX2 ≥ DX4-100 в≥дпов≥даЇ за множник внутр≥шньоњ
частоти: високий р≥вень - потроЇнн¤, низький - подвоЇнн¤. ¬ процесорах
Intel P24D, DX4 &W, AMD DX4 SV8B ≥ 5x86 в≥н в≥дпов≥даЇ за алгоритм роботи
внутр≥шнього кеша: високий р≥вень - зворотний запис (WB), низький -
кр≥зний запис (WT). ѕри установц≥ процесор≥в з WB-кешем в режим
сум≥сност≥ з попередн≥ми модел¤ми на цей вивод повинен бути поданий
низький р≥вень.

¬ивод R-17 в Intel P24D ≥ DX4 управл¤Ї множенн¤м частоти: високий
р≥вень - потроЇнн¤, низький - подвоЇнн¤; дл¤ AMD 5x86 високий р≥вень -
потроЇнн¤, низький - почетвер≥нн¤.

¬ивод S-4 у процесор≥в Intel/AMD випуску 1994 року ≥ б≥льш п≥зн≥х вказуЇ 
напругу живленн¤ процесора: в п'¤тивольтових процесорах в≥н не п≥дключений, 
а в тривольтових - сполучений з землею. —таб≥л≥затор живленн¤ може 
використовувати цей вивод дл¤ автоматичноњ настройки на потр≥бну напругу.

----------------------------------------------------------------------

 - як задаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт множенн¤ частоти в P5?

ƒл¤ цього служать виводи Bus Frequency: BF0 (Y-33), BF1 (X-34) ≥ BF2 (W-35).

BF2 BF1 BF0   оеф≥ц≥Їнт

 1   1   1     3.5/1.5
 1   1   0     2.0
 1   0   1     3.0
 1   0   0     2.5
 0   1   1     5.5
 0   1   0     4.0
 0   0   1     5.0
 0   0   0     4.5

ƒе¤к≥ модел≥ ≥ парт≥њ процесор≥в можуть не мати окремих коеф≥ц≥Їнт≥в: 
наприклад, AMD K5 не використовують вивод BF1, а K5-PR75 ≥ -PR90 при 
подач≥ низького р≥вн¤ на вивод BF0 переход¤ть в режим роботи на 
зовн≥шн≥й частот≥ (без множенн¤). –¤д парт≥й P55C-166 маЇ ф≥ксований 
низький р≥вень на вивод≥ BF0, що обмежуЇ вар≥анти множенн¤ до 2.0/2.5.

¬ивод BF1 до по¤ви третього виводу, ¤кий в≥дпов≥даЇ за множенн¤,
називавс¤ BF2.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке "Processor In Box"?

÷е поставка в вигл¤д≥ упакованого в коробку набору з процесора,
приклеЇного до нього рад≥атора з вентил¤тором, кер≥вництва по установц≥
≥ додатк≥в (наприклад, наклейок "Intel Inside"). ¬ентил¤тори набагато
над≥йн≥ш≥ звичайних, однак можуть мати б≥льш високий р≥вень
високочастотного шуму.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо таке "система подв≥йного живленн¤"?

÷е система живленн¤ (Dual Power Plane) процесор≥в Pentuim, що 
дозволила знизити основну живл¤чу напругу нижче 3.3 ¬. ƒл¤ процесор≥в 
з одн≥Їю живл¤чою напругою це неможливо внасл≥док виходу лог≥чних 
р≥вн≥в за допустим≥ меж≥. ѕроцесори з подв≥йним живленн¤м отримують 
дв≥ живл¤чих напруги: стандартну 3.3 ¬ - дл¤ живленн¤ вих≥дних буфер≥в 
(I/O), ≥ понижену 2.2..2.8 ¬ - дл¤ живленн¤ основного ¤дра (core). ћ≥ж 
¤дром ≥ буферами включен≥ схеми перетворенн¤ р≥вн≥в. «авд¤ки тому, що 
¤дро споживаЇ переважну частину потужност≥, що розс≥юЇтьс¤ процесором, 
така система живленн¤ ≥стотно знижуЇ споживаЇму потужн≥сть ≥ ступ≥нь 
нагр≥ву процесора.

ѕодв≥йну систему живленн¤ мають процесори Intel MMX, Cyrix M2, AMD K6 ≥
Cyrix/IBM 6x86L.

----------------------------------------------------------------------

 - ўо означаЇ -Pxxx в позначенн¤х процесор≥в AMD/Cyrix?

“ак званий P-rating - приблизна в≥дпов≥дн≥сть продуктивност≥ процесора 
на додатках загального характеру (розповсюджен≥ ќ—, типов≥ оф≥сн≥ 
програми, ≥гри середньоњ складност≥) процесору Intel Pentium з вказаною 
тактовою частотою. ƒл¤ обчисленн¤ сп≥вв≥дношенн¤ використовуЇтьс¤ програма 
Winstone, що виконуЇ найб≥льш типов≥ дл¤ вказаних клас≥в додатк≥в набори 
операц≥й. Ќаприклад, AMD 5x86-133 приблизно в≥дпов≥даЇ Pentium-75 ≥ маЇ 
позначенн¤ -P75.

----------------------------------------------------------------------

 - ƒе можна знайти ≥нформац≥ю по процесорах?

ќсь адреси сервер≥в виробник≥в процесор≥в в Internet:

AMD                     - amd.com
Cyrix                   - cyrix.com
IBM                     - chips.ibm.com
IDT                     - winchip.com
Intel                   - intel.com
SGS-Thomson             - st.com
Texas Instruments       - ti.com
UMC                     - umc.com.tw

www.chipanalyst.com
www.x86.org
www.sandpile.org

www.faqs.org - велика зб≥рка р≥зних FAQ

www.whatis.com - словник терм≥н≥в

ќбширна ≥нформац≥¤ по комп'ютерн≥й апаратур≥ на рос≥йськ≥й мов≥ Ї
на www.ixbt.ru.

----------------------------------------------------------------------

¬елика под¤ка вс≥м хто прислав в≥дпов≥д≥, рекомендац≥њ, зауваженн¤ ≥
поради дл¤ цього FAQ.

“екст FAQ в альтернативному кодуванн≥ доступний дл¤ FReq на
2:5000/14@FidoNet на ≥м'¤ CPUFAQ. ѕовний пакет FAQ ≥ опис≥в
доступний на ftp://spider.nrcde.ru/pub/text/tech/emtcfaqs.zip ≥ через
стор≥нку FAQ на http://spider.nrcde.ru. ѕакет розповсюджуЇтьс¤ також
по FIDO fileecho XHRDDOCS.

======================================================================
ѕереклад - Olexandr Slobodyan, 18.XII.2001



”краинска¤ Ѕаннерна¤ —еть

√оловна  јлфав≥тний ≥ндекс  ƒов≥дка  ƒодати FAQ  E-mail
Ќовини  ѕошук по сайту

Copyright © 2001 - 2002 Olexandr Slobodyan.
Сайт создан в системе uCoz