• √оловна >  омп'ютери > Ќакопичувач≥ >
• CDR FAQ
CDR FAQ

јвтор: Topper
Date: 15.10.99

MultiSession

–ежим запису, що дозвол¤Ї дозаписувати компакт-диск, тобто додавати нову ≥нформац≥ю до ран≥ше записаноњ. “аких сес≥й на одному диску може бути безл≥ч.  ожна сес≥¤ буде м≥стити запис початку (lead-in), пот≥м безпосередньо дан≥ ≥ ф≥нальну ≥нформац≥ю про сес≥ю (lead-out). ѕри запису в режим≥ мультисес≥њ, ≥нформац≥¤ про структуру попередн≥х запис≥в коп≥юЇтьс¤ в нову сес≥ю ≥ може бути зм≥нена. “аким чином, при запису в режим≥ MultiSession можна знищити ≥нформац≥ю про структуру вже непотр≥бних або застар≥лих запис≥в, не включивши њњ в нову таблицю зм≥сту (Table of Contents - TOC). ÷е означаЇ, що з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть "стирати" непотр≥бну йому ≥нформац≥ю з компакт-диска, хоч насправд≥ ф≥зично вона продовжуЇ залишатис¤ на диску ≥ може бути в≥дновлена за допомогою спец≥ального програмного забезпеченн¤. ¬ даного режиму ≥снуЇ певний недол≥к - в≥дд≥л¤ючи одну сес≥ю в≥д ≥ншоњ, кожний раз втрачаЇтьс¤ пор¤дку 13.5 ћб (або 6750 блок≥в). ¬≥дпов≥дно, чим б≥льше сес≥й записано на диску, тим б≥льше втрачаЇтьс¤ м≥сц¤.  р≥м того, де¤к≥ модел≥ CD-ROM не можуть зчитувати диски, записан≥ в цьому режим≥, а ≥нш≥ мають обмеженн¤ на число видимих ними сес≥й.

Disk At Once (DAO)

–ежим запису, коли диск записуЇтьс¤ за один зах≥д в≥д початку до к≥нц¤ без переривань. —початку на диск записуЇтьс¤ кусок, що позначаЇ початок запису (lead-in), пот≥м безпосередньо сам≥ дан≥, а в к≥нц≥ - ф≥нальна ≥нформац≥¤ (lead-out). ћетод переважний в тому випадку, коли CD-Rom Ї джерелом ≥нформац≥њ дл¤ створенн¤ матриц≥ ≥ надал≥ буде переданий дл¤ тиражуванн¤ на завод. «апис в режим≥ DAO дозвол¤Ї уникнути зв'¤зок вх≥дних (run-in) ≥ вих≥дних (run-out) блок≥в, ¤к≥ асоц≥юютьс¤ з мультисес≥йним (multisession) записом. ѕри запису ауд≥о-CD в режим≥ DAO зникають паузи м≥ж умовними дор≥жками.

Track At Once

÷ей режим дозвол¤Ї записувати диск за дек≥лька заход≥в. —початку на диск можна записати одну дор≥жку з ≥нформац≥Їю, пот≥м ≥ншу ≥ так дал≥. Audio CD, записаний таким чином, буде зчитуватис¤ на звичайному CD-плеЇр≥ т≥льки п≥сл¤ запису TOC (таблиц≥ зм≥сту) ≥ буде м≥стити паузи м≥ж дор≥жками. ѕ≥сл¤ запису TOC доданн¤ ≥нформац≥њ на CD стаЇ неможливим.

MultiTrack / MultiSession

—ес≥Їю називаЇтьс¤ де¤кий ц≥л≥сний запис на компакт-диску, що маЇ позначку початку запису (lead-in) ≥ к≥нц¤ (lead-out). —ес≥¤ може м≥стити в≥д 1 до 99 трек≥в (дор≥жок). ѕри запису в режим≥ мультисес≥њ, диск доступний дл¤ читанн¤ вже п≥сл¤ запису хоч би одн≥Їњ сес≥њ, оск≥льки TOC записуЇтьс¤ в к≥нц≥ сес≥њ ≥ оновлюЇтьс¤ (точн≥ше, зм≥нюЇтьс¤ покажчик на TOC, показуючи його нову, виправлену, коп≥ю) кожний раз при запису новоњ сес≥њ.

¬ Multitrack-дисках TOC записуЇтьс¤ на початку, тому њњ подальше оновленн¤ неможливе. “аким чином, звуковий диск може бути прочитаний т≥льки п≥сл¤ запису TOC. ѕроте, такий диск можна прочитати ≥ без таблиць зм≥сту, але т≥льки (!) на CD-рекордер≥.

Finalization / Fixation

Finalization - процес, що завершуЇ запис сес≥њ або всього диска загалом.  ожна сес≥¤ на диску обов'¤зково повинна завершуватис¤ ф≥нал≥зац≥йним записом, що представл¤Ї таблицю зм≥сту сес≥њ (Table of Contents). ѕри запису подальших сес≥й на той же диск, кожна з них також повинна завершитис¤ ф≥нал≥зац≥йним записом. ‘≥нал≥зац≥¤ Ї останн≥м кроком перед тим, ¤к ваш прив≥д CD-ROM або CD-player зможуть зчитати або в≥дтворити записан≥ дан≥. ѕ≥сл¤ ф≥ксац≥њ (Fixation) диска, на нього неможливо зробити дописуванн¤ сес≥й, хоч би на диску ≥ був в≥льний прост≥р.

≤нкрементальний (incremental) запис / ѕакетний (packet) запис

Track at Once - це форма ≥нкрементального запису, ¤ка використовуЇ м≥н≥мальну довжину трека в 300 блок≥в, максимальна к≥льк≥сть трек≥в на диск 99. ƒиск, записаний в режим≥ Track at Once, маЇ 150 блок≥в, зарезервованих п≥д запис ≥нформац≥њ про початок трека (run-in), запису про к≥нець трека (run-out), запису про пром≥жок м≥ж треками (pregap), запису про зв'¤зку трек≥в (linking). «апис в режим≥ packet дозвол¤Ї робити дек≥лька запис≥в всередин≥ одного трека ≥ тим самим уникнути втрати блок≥в. ¬ цьому режим≥ т≥льки 7 блок≥в резервуютьс¤ п≥д початок, к≥нець ≥ зв'¤зку.
¬ цей час драйвером дл¤ пакетного запису забезпечуЇтьс¤ б≥льш≥сть поставл¤Їмих на ринок CD-рекордер≥в. «овн≥ робота в режим≥ пакетного запису вигл¤даЇ так, неначе запис проводитьс¤ на звичайний "багаторазовий" пристр≥й - на компакт-диск можна записувати дан≥ з будь-¤кого додатку, стирати њх, перейменовувати файли ≥ каталоги. ¬иключенн¤ складаЇ те, що п≥сл¤ стиранн¤ ≥нформац≥њ, об'Їм диска не зб≥льшуЇтьс¤. Ќасправд≥ в≥дбуваЇтьс¤ перезаписуванн¤ таблиц≥ зм≥сту диска (Table of Contents) ≥ видалена ≥нформац≥¤ лише приховуЇтьс¤, але не видал¤Їтьс¤ ф≥зично.
ƒиски, запис на ¤к≥ в≥дбувавс¤ в пакетному режим≥, зазвичай не м≥ст¤ть ф≥нал≥зац≥йного запису, а тому можуть бути прочитан≥ т≥льки на тому пристроњ, на ¤кому були записан≥ або аналог≥чному. ѕроте, пакетний запис нав≥ть в менш довершених формах надзвичайно зручний дл¤ арх≥вного збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ.

ўо таке швидк≥сть запису CD-R?

“ерм≥н "швидк≥сть запису" визначаЇ, наск≥льки швидко дан≥ можуть бути записан≥ на CD-R диск. ћаркуванн¤ 1х, 2х, 4x показуЇ, в ск≥льки раз≥в швидше пристр≥й записуЇ дан≥ в пор≥вн¤нн≥ з одношвидк≥сним еталоном. ѕ≥д одн≥Їю швидк≥стю розум≥Їтьс¤ швидк≥сть передач≥ даних, р≥вна 150  б/сек (дл¤ Form 1, звичайного дл¤ CD-ROM) або 172  б/сек (дл¤ Form 2, звичайного дл¤ Video-CD). “аким чином, маркуванн¤ 2х означаЇ, що дан≥ можуть записуватис¤ з швидк≥стю 300  б/сек, а 4х - 600  б/сек. Ќеобх≥дно звернути увагу, що реальна швидк≥сть може розр≥знюватис¤ в залежност≥ в≥д режим≥в запису (Form 1, Form 2, CDDA), оск≥льки, наприклад, дан≥ Form 1 записуютьс¤ в режим≥ 2048 байт на блок, а звукова ≥нформац≥¤ CDDA в режим≥ 2352 байта на блок.
«азвичай в опис≥ привод≥в CD-ROM вказують число, що показуЇ, з ¤кою швидк≥стю дан≥ можуть бути прочитан≥ (наприклад, 24x дл¤ Acer 624A). ћаркуванн¤ CD-рекордер≥в м≥стить два числа. ѕерше - швидк≥сть запису, друге - швидк≥сть зчитуванн¤ (наприклад, 4x8 дл¤ CD-рекордера Panasonic 7502B). якщо ж маркуванн¤ складаЇтьс¤ з трьох цифр, то це означаЇ, що такий прив≥д може працювати ще ≥ з CD-RW дисками, можлива швидк≥сть запису на ¤к≥ - друга цифра в маркуванн≥.

ўо означаЇ напис на CD-R дисках "—ертиф≥кован≥ дл¤ запису на швидкост¤х 1x, 2x, 4х, 6x, 8x"?

ѕерший 4x-швидк≥сний пристр≥й запису (CD-рекордер) був зроблений ф≥рмою Yamaha, ¤ка вельми активно напол¤гала на тому, щоб виробники CD-R випускали компакт-диски, сум≥сн≥ з 4x-кратною швидк≥стю запису. “аким чином, т≥ диски, ¤к≥ могли бути використан≥ в 4x-швидк≥сних пристро¤х запису, сертиф≥кувалис¤ ¤к сум≥сн≥ з 4х.
ћаркуванн¤ диск≥в "—ертиф≥кован≥ дл¤ запису на швидкост¤х 1x, 2x, 4х" означаЇ, що виробник CD-R диска гарантуЇ нормальну ¤к≥сть запису на ньому при одн≥й, двох ≥ чотирьох швидкост¤х.

„и обов'¤зково використовувати диски, ¤к≥ сертиф≥кован≥ дл¤ запису на швидкост≥ 4x т≥льки в 4x-швидк≥сних записуючих пристро¤х?

–¤д виробник≥в випускаЇ спец≥альн≥ CD-R диски саме дл¤ 4x-швидк≥сних записуючих пристроњв. якщо диск маЇ таке маркуванн¤, потр≥бно переконатис¤ в тому, що в≥н сум≥сний з тим типом пристрою, ¤ким ви користуЇтес¤. ¬загал≥ ж, диски, сертиф≥кован≥ дл¤ запису в 4x-швидк≥сних пристро¤х, нормально записуютьс¤ ≥ в 2x-швидк≥сних.

якщо записати CD-R диск на 2x-, 4x- ≥ 6x-швидк≥сних пристро¤х запису, ¤ка з коп≥й буде краща?

¬иробники 2x-, 4x- ≥ 6x-швидк≥сних пристроњв запису дають рекомендац≥њ по типу комп'ютера, а також типу CD-R дл¤ того, щоб диск м≥г бути усп≥шно записаний. якщо ви будете дотримуватись даних рекомендац≥й, то вс≥ диски, ¤к≥ записан≥ на швидкост¤х 2х, 4х ≥ 6х, будуть ≥дентичними незалежно в≥д швидкост≥ запису. якщо ваш комп'ютер не може п≥дтримувати необх≥дну швидк≥сть передач≥ дл¤ високошвидк≥сного пристрою, записуйте диски на швидкост≥ 2х.

≤снуЇ думка, що краще записувати диски на швидкост¤х 2х ≥ 1х, а не на 4x. „и правда це?

¬ цьому Ї певний сенс. ‘≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥ процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ при запис≥ CD-R-диск≥в, дають кращий результат (б≥льш глибок≥ ≥ краще читаЇм≥ позначки на активн≥й поверхн≥) при двократн≥й ≥ менш висок≥й швидкост≥ запису, завд¤ки б≥льш≥й крутост≥ фронт≥в модул¤ц≥њ лазерного промен¤ ≥ б≥льш≥й тривалост≥ його впливу на одиницю (п≥т) ≥нформац≥йноњ поверхн≥, а також б≥льш виг≥дному температурному режиму запису (на високих швидкост¤х запису через високу потужн≥сть лазера спостер≥гаЇтьс¤ локальне роз≥гр≥ванн¤ активного шара диска, тобто дор≥жка не встигаЇ остигнути за один оборот диска, передаючи тепло сус≥дньому витку дор≥жки, на ¤кий йде запис. ¬ результат≥ утворюЇтьс¤ концентрична зона п≥двищеноњ температури диска, що знижуЇ ¤к≥сть запису). —учасн≥ записуюч≥ пристроњ ≥ диски ор≥Їнтован≥ на швидкост≥ запису 2х, 4х, 6x ≥ нав≥ть 8х, однак так≥ швидкост≥ потр≥бн≥ дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ пристрою при масовому тиражуванн≥ диск≥в, ≥ зовс≥м не спри¤ють ¤кост≥ запису.
¬ загальному випадку, диски з ср≥бним шаром (Metal Azo) б≥льш пристосован≥ до запису на високих швидкост¤х, н≥ж диски з золотим шаром, через б≥льш високу теплопров≥дн≥сть ср≥бла, тому њх можна рекомендувати любител¤м друкувати комерц≥йн≥ тираж≥ на швидкост≥ 4x ≥ б≥льше. ј ауд≥оф≥лам рекомендуЇтьс¤ дл¤ запису звукових CD (CDDA) використовувати диски з фталоциан≥новим шаром ≥ записувати њх на одинарн≥й швидкост≥ - це забезпечуЇ найвищу ¤к≥сть запису ≥ його довгов≥чн≥сть.

„и будуть диски, записан≥ на 4x або 6x швидк≥сних пристро¤х, зчитуватис¤ на 1x- або 2x-швидк≥сних?

“ак, будуть. Ўвидк≥сть запису не залежить в≥д швидкост≥ зчитуванн¤ ≥ навпаки.

як≥ р≥зновиди CD-R диск≥в бувають?

«агалом ≥ в ц≥лому, вс≥ CD-R диски д≥л¤тьс¤ на brand-name (BN) верс≥њ ≥ верс≥њ дл¤ виробництва (OEM). ƒиски BN-верс≥й характеризуЇ те, що вони випускаютьс¤ з вже нанесеним на поверхню диска логотипом виробника ≥ пол≥граф≥чною вставкою. “ак≥ диски зазвичай продаютьс¤ в роздр≥б ≥ Ї прийн¤тним р≥шенн¤м дл¤ тих, хто маЇ нам≥р збер≥гати на них арх≥ви даних, час в≥д часу створювати музичн≥ зб≥рки, тощо. Ќаписи на таких дисках можливо наносити спец≥альним маркером або фломастером. ƒиски BN продаютьс¤ упакованими в пластиков≥ коробки (jewel case), зат¤гнут≥ захисною пластиковою пл≥вкою. 10 диск≥в зазвичай збираютьс¤ в коробку. ƒиски дл¤ виробництва або OEM не мають на своњй зовн≥шн≥й поверхн≥ н≥ логотипа, н≥ ¤ких-небудь ≥нших напис≥в ≥ граф≥чних елемент≥в - поверхн¤ "чиста". ≤ хоч на н≥й, також ¤к ≥ на поверхн≥ диск≥в BN, можна робити написи маркером, ќ≈ћ-диски призначен≥ все ж дл¤ друку на њх поверхн≥ тексту ≥ граф≥ки за допомогою спец≥альних CD-принтер≥в або нанесенн¤ власного логотипа методом шовкограф≥њ або офсетного друку. ”паковуютьс¤ ќ≈ћ-диски таким чином, щоб було можливо максимально зручно включити њх у виробничий технолог≥чний ланцюжок. Ќайб≥льш поширеним типом упаковки Ї стопки (bulk) ≥ стопки на ос¤х (spindle). ¬ першому випадку де¤ка к≥льк≥сть диск≥в (звичайно 100) упакован≥ в термоусадочну пл≥вку. ¬ картонн≥й коробц≥ 6 стопок, а, отже, 600 диск≥в. ¬ другому випадку диски нанизан≥ на спец≥альну в≥сь (зазвичай це 125 диск≥в) ≥ з≥бран≥ в коробки по 500 диск≥в в кожн≥й. ѕотр≥бно в≥дзначити, що диски дл¤ виробництва (OEM) б≥льш багатофункц≥ональн≥ в сенс≥ нанесенн¤ на них напис≥в тим або ≥ншим способом, ≥ дешевш≥, н≥ж диски brand-name, ¤к≥ доц≥льно купувати т≥льки тод≥, коли загальна м≥с¤чна потреба в дисках не перевершуЇ дек≥лькох дес¤тк≥в штук ≥ немаЇ н≥¤ких спец≥альних вимог до њх оформленн¤.

„ому одн≥ виробники вказують на дисках розм≥р 650 ћб, а ≥нш≥ 680 ћб, хоча розм≥р в хвилинах завжди один ≥ той же, ≥ становить 74?

74 хвилини можна перевести в байти даних шл¤хом множенн¤ 75 блок≥в в секунду (швидк≥сть передач≥ даних при зчитуванн≥ звуку) на 60 секунд (1 хвилина).  ожний блок м≥стить 2'048 байт. “аким чином, 74-хвилинний диск, що складаЇтьс¤ з 333'000 блок≥в, м≥стить 681'984'000 байт. 650 ћб виходить, ¤кщо число байт≥в розд≥лити на 1'024 дл¤ переводу байт≥в в к≥лобайти ≥ ще на 1'024 дл¤ переводу к≥лобайт≥в в мегабайти. 680 ћб виходить, ¤кщо прийн¤ти, що 1 б р≥вний 1000 байт, а не 1024, ¤к це насправд≥. “аким чином, стаЇ зрозум≥лим, що до де¤коњ плутанини призвело р≥зночитанн¤ преф≥кса "к≥ло" (в загальному випадку вона р≥вна 1'000, але в обчислювальн≥й техн≥ц≥ 1'024), що ≥ породжуЇ в≥дм≥нн≥сть в маркуванн≥.

яка р≥зниц¤ м≥ж 63- ≥ 74-хвилинними дисками? “аке враженн¤, що вони однаков≥. „и не буде дешевше використовувати дл¤ запису невеликоњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ не 74-, а 63-хвилинн≥ диски?

63- ≥ 74-хвилинн≥ компакт-диски дозвол¤ють збер≥гати р≥зний об'Їм даних. 74-хвилинн≥ диски, в≥дпов≥дно, дозвол¤ють збер≥гати б≥льше ≥нформац≥њ, н≥ж 63-хвилинн≥. ¬ самих перших пристро¤х запису використовувалис¤ т≥льки 63-хвилинн≥ диски. —учасне ж покол≥нн¤ пристроњв запису може працювати з обома типами диск≥в. Ќавр¤д чи можна що-небудь зекономити при використанн≥ 63-хвилинних диск≥в, оск≥льки в цей час майже вс≥ виробники пропонують обидва типи диск≥в по одн≥й ц≥н≥.

 ажуть, що 63-хвилинн≥ диски б≥льш над≥йн≥, н≥ж 74-хвилинн≥. „и правда це?

Ќа сьогодн≥шн≥й день обидва типи диск≥в однаково над≥йн≥. ƒек≥лька рок≥в тому над≥йн≥сть 63-хвилинних диск≥в д≥йсно була вища, оск≥льки записуюч≥ пристроњ були спец≥ально ор≥Їнтован≥ на њх використанн¤. јле зараз 74-хвилинний стандарт також став загальновизнаним, тому тепер ≥ 63- ≥ 74-хвилинн≥ диски можуть записуватис¤ на будь-¤ких CD-рекордерах з однаковою ¤к≥стю.

як довго можна збер≥гати CD-R диски незаписаними?

¬иробники CD-R диск≥в вважають, що терм≥н збер≥ганн¤ диск≥в незаписаними складаЇ в≥д 5 до 10 рок≥в при к≥мнатн≥й температур≥. ¬ холодильнику при +8— в≥н буде б≥льшим.

як довго можна збер≥гати записан≥ дан≥ на CD-R?

ќск≥льки CD-R диски т≥льки недавно набули широкого поширенн¤, визнаним способом екстрапол¤ц≥њ терм≥ну њх служби Ї виконанн¤ тест≥в прискореного стар≥нн¤, ¤к≥ традиц≥йно застосовуютьс¤ в лаборатор≥¤х дл¤ визначенн¤ техн≥чних характеристик CD-R диска в майбутньому. Ќев≥рне тестуванн¤ або процедура вим≥рюванн¤ може серйозно вплинути на оц≥нку терм≥ну збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ. «араз ком≥тет ANSI IT-9 розробл¤Ї рекомендац≥њ, по ¤ких можна буде визначати терм≥н збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ на CD-ROM ≥ CD-R. √оловний чинник, ¤кий впливаЇ на довгов≥чн≥сть нос≥¤, стаб≥льн≥сть стану активного шара ≥ умови збер≥ганн¤ диск≥в. «датн≥сть нос≥¤ збер≥гати записан≥ на ньому дан≥ вим≥рюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до промисловоњ специф≥кац≥й BLER (частота по¤ви помилкових блок≥в). ¬ ¤к≥сних диск≥в п≥сл¤ 1500 годин впливу зовн≥шньоњ середи в умовах п≥двищеноњ агресивност≥ (температура 80 градус≥в C, в≥дносна волог≥сть 85 %) середнЇ значенн¤ BLER повинно зб≥льшуватис¤ лише наст≥льки, щоб не ставити п≥д загрозу дан≥, що збер≥гаютьс¤, ≥ залишатис¤ в рамках, зумовлених класом. ¬иробники компакт-диск≥в, що записуютьс¤, проводили неодноразов≥ досл≥дженн¤, використовуючи промислов≥ тести ≥ техн≥ку математичного моделюванн¤, ≥ прийшли до висновку, що терм≥н збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ на CD-R дисках коливаЇтьс¤ в≥д 70 до 200 рок≥в.
«розум≥ло, це стосуЇтьс¤ ¤к≥сних диск≥в серйозних виробник≥в. я особисто спостер≥гав "ст≥канн¤" ≥нформац≥њ з диск≥в ≥ перетворенн¤ њх в частково нечитаЇм≥ за строк всього 1-2 тижн≥ п≥сл¤ запису (при цьому рекордер працював бездоганно, б≥льше того - де¤к≥ диски з т≥Їњ ж парт≥њ жив≥ дос≥, через ц≥лий р≥к). ÷е спостер≥галос¤ ≥ на технолог≥чних (ќ≈ћ) дисках ≥ на дисках з маркуванн¤м ≥менитих виробник≥в (зрозум≥ло, п≥дробним).

як≥ ≥снують формати запису CD-ROM?

‘ормати запису CD-ROM описан≥ в опубл≥кованих ф≥рмами Philips ≥ Sony (≥ пот≥м стандартизованих IEEE ≥ ISO) стандартах запису даних на компакт-диски, в≥домих фах≥вц¤м п≥д назвами Yellow Book ("жовта книга"), Green Book ("зелена книга"), Orange Book ("оранжева книга"), White Book ("б≥ла книга") ≥ Blue Book ("син¤ книга") - за кольором обкладинок в≥дпов≥дних видань. ¬с≥ вони Ї розширенн¤м основного стандарту CD-DA (звукових CD), описаного в Red Book ("червон≥й книз≥").

ƒл¤ запису даних використовуютьс¤ окрем≥ дор≥жки диска. Ѕагато формат≥в запису CD-ROM стосуютьс¤ не диска загалом, а т≥льки формату окремих дор≥жок, причому де¤кими стандартами на одному диску допускаЇтьс¤ на¤вн≥сть дор≥жок р≥зних формат≥в (Mixed mode). ѕроте, дл¤ њх читанн¤ вам знадобитьс¤ особливий програвач (CD-ROM драйв), п≥дтримуючий вказан≥ стандарти.

CD-DA ("Red Book", ауд≥о-CD) формат: —танадарт розроблений сп≥льно Philips/Sony ≥ виданий у вигл¤д≥ книжки з червоною обкладинкою. —тандарт Red Book визначаЇ метод кодуванн¤ даних на диску ≥ спец≥альну двор≥вневу схему визначенн¤ ≥ корекц≥њ помилок, так зван≥ р≥вн≥ корекц≥њ C1 ≥ C2.  орекц≥¤ помилок базуЇтьс¤ на обробц≥ EFM-фрейм≥в (EFM - Eight to Fourteen Modulation), що складаютьс¤ з 588 б≥т кожний:

  • 24 Sync-б≥та
  • 33 блока даних по 14 б≥т кожний (462 б≥та)
  • 3 б≥та-розд≥льника на кожний блок даних (99 б≥т)
  • 3 закриваючих б≥та

ѕ≥сл¤ обробки EFM дан≥ розд≥л¤ютьс¤ на два потоки:

  • јуд≥о-сектори (власне дан≥)
  • —убкоди (так зван≥ субканали P...W)
  • —убкоди в свою чергу розд≥л¤ютьс¤ на –-субканал, Q-субканал ≥ R-W субканали. –-субканал практично завжди пустий ≥ зазвичай виконуЇ роль прапора паузи, Q-субканал м≥стить ≥нформац≥ю про поточний час, субканали з R до W використовуютьс¤ дл¤ спец≥альних цифрових даних (наприклад, в CD-Midi ≥ CD+G форматах).

јуд≥о-сектор м≥стить 2352 байта даних. ƒл¤ CD-A це в≥дл≥ки звуку в код≥ PCM, в вигл¤д≥ пар 16-б≥т даних, в≥дпов≥дно дл¤ л≥вого ≥ правого канал≥в (тобто 4 байта на кожний в≥дл≥к), нар≥зан≥ з частотою 44100Hz - разом 588 в≥дл≥к≥в.

“акий ауд≥о-сектор (588 16-б≥т стерео в≥дл≥к≥в) прийн¤то називати "фрейм" (CD-frame), ≥ д≥лити в свою чергу на 24.5 "Audio-Frame" по 6 в≥дл≥к≥в (24 байта) кожний.

ќдин ауд≥о-сектор (CD-Frame) м≥стить 1/75 секунди звучанн¤. Red Book вводить також пон¤тт¤ "адреси" на диску. јдреса - це покажчик на певний момент звучанн¤ диска, в формат≥ хвилини:секунди:CD-фрейми (так звана M:S:F адреса).

 орисна частина диска по Red Book починаЇтьс¤ з адреси 0m:2s:0f, тобто на дв≥ секунди п≥зн≥ше реального початку диска. ÷≥ "пропущен≥" 2 секунди називаютьс¤ "¬в≥дний запис" (Lead-In).

CD-DA (Red Book) Sector (CD-Frame): 

г==========================================================ђ
¶ 2352 bytes PCM                                           ¶
L==========================================================-
|<-----------------------RAW sector----------------------->|

Yellow Book визначаЇ базов≥ формати запису даних (а не звуку, ¤к CD-DA) на диск: CD-ROM mode 1 ≥ CD-ROM mode 2. ќсновною в≥дм≥нн≥стю CD-ROM в≥д CD-DA Ї введенн¤ ще одного, третього р≥вн¤ корекц≥њ помилок C3, що представл¤Ї з себе коди EDC/ECC (Error Detection Code/Error Correction Code - коди ви¤вленн¤ ≥ виправленн¤ помилок), а також 12 байт синхрон≥зац≥њ ≥ 4 байт заголовка (номера) сектора всередин≥ звичайного фрейма. Ѕайти синхрон≥зац≥њ допомагають точно визначити початок сектора з даними, а байти заголовка дозвол¤ють перев≥рити правильн≥сть позиц≥онуванн¤ на вказаний сектор, що теоретично повинно зб≥льшити над≥йн≥сть зчитуванн¤ даних. якщо в≥дкинути байти синхрон≥зац≥њ ≥ заголовка, з CD-фрейма дл¤ запису даних залишаЇтьс¤ 2336 байт.

¬ mode 1, що використовуЇтьс¤ в переважн≥й б≥льшост≥ CD-ROM (зокрема, в самих попул¤рних форматах ISO9660 ≥ HighSierra), з област≥ даних вид≥л¤Їтьс¤ 2048 байт дл¤ запису корисноњ ≥нформац≥њ (тобто власне лог≥чного сектора), а 288 байт, що залишилис¤, використовуютьс¤ дл¤ запису код≥в EDC/ECC, ¤к≥ насправд≥ не потр≥бн≥ ≥ реально практично н≥де не використовуютьс¤, оск≥льки при збоњ корекц≥њ Reed-Solomon (р≥вн≥ C1 ≥ C2) помилок зазвичай ст≥льки, що ECC не справл¤ютьс¤ з корекц≥Їю, а при усп≥шн≥й Reed-Solomon корекц≥њ вони взагал≥ некорисн≥ - оск≥льки вс≥ помилки вже виправлен≥. ™дине реальне застосуванн¤ цих код≥в - ви¤вленн¤ помилки в зчитаних даних драйвером де¤кого пристрою, що не вм≥Ї виставл¤ти прапор помилки при збоњ корекц≥њ Reed-Solomon.

¬ mode 2 вс≥ 2336 байт даних сектора в≥двод¤тьс¤ дл¤ запису ≥нформац≥њ, ≥ код≥в EDC/ECC просто немаЇ. ¬ цьому випадку передбачаЇтьс¤, що зчитуючий пристр≥й виставить прапор помилки при збоњ корекц≥њ Reed-Solomon (дл¤ ви¤вленн¤ помилки драйвером пристрою ≥ зд≥йсненн¤ ним перечитуванн¤ даних), або самост≥йно зд≥йснить перечитуванн¤ помилкового фрейма.

Yellow Book sector: 

Mode 1:

г=======T========T==================T=======T=======T=======ђ
¶ Sync  ¶ Header ¶   User Data      ¶ EDC   ¶ NULL  ¶   ECC ¶
¶ 12    ¶  4     ¶    2048          ¶   4   ¶  8    ¶   276 ¶
¶ Bytes ¶ Bytes  ¶     Bytes        ¶ Bytes ¶ Bytes ¶ Bytes ¶
L=======¶========¶==================¶=======¶=======¶=======-
|<-----------------------'RAW' sector---------------------->|
|<------------'CDI' sector----------------->|
                 |<----'COOKED'---->|

Mode 2:

г=======T========T==========================================ђ
¶  Sync ¶ Header ¶        User Data                         ¶
¶   12  ¶   4    ¶         2336                             ¶
¶ Bytes ¶  Bytes ¶         Bytes                            ¶
L=======¶========¶==========================================-
|<---------------------'RAW' sector------------------------>|
                 |<----------'CDI' sector------------------>|

Mode 2 на PC розповсюджений дуже мало - через труднощ≥ в робот≥ драйвер≥в DOS з кластерами, не кратними по розм≥ру 512 байтам. “ому mode 2 в чистому вигл¤д≥ практично не застосовуЇтьс¤, хоч на його основ≥ розроблен≥ формати CD-ROM/XA (eXtended Architecture - розширена арх≥тектура) двох вар≥ант≥в (Yellow Book Extensions). ¬ першому вар≥ант≥ (Form 1) з блоку даних об'Їмом 2336 байт вид≥л¤Їтьс¤ 8 байт п≥дзаголовка (SubHeader), 4 байта EDC ≥ 276 байт ECC, залишаючи дл¤ даних 2048 байт, ¤к ≥ в формат≥ "mode 1". ¬ другому вар≥ант≥ (Form 2) ECC не використовуЇтьс¤ ≥ дл¤ даних залишаЇтьс¤ 2324 байт. –≥зниц¤ з форматами Yellow Book пол¤гаЇ в тому, що на одн≥й дор≥жц≥ формату XA можуть зустр≥чатис¤ сектори р≥зного типу - CD-ROM, Audio, Video, при цьому досить вказати тип сектора в пол≥ SubHeader. «азвичай передбачаЇтьс¤, що CD-ROM сектора (Mode 1) будуютьс¤ на основ≥ Form 1, а вс≥ ≥нш≥ (Mode 2) - на основ≥ Form 2. ѕоле SubHeader в майбутньому може вказувати на приналежн≥сть конкретного сектора каналу Audio або Video, вказувати формат кодуванн¤, номер фрагмента ≥ так дал≥, що повинно дозволити читаюч≥й диск програм≥ визначити, на ¤кий декодер направл¤ти дан≥ з конкретного сектора, що в свою чергу повинно забезпечити видим≥сть "одночасного" читанн¤ р≥зних тип≥в даних з одн≥Їњ дор≥жки диска (так звана Mixed mode).

CD-ROM XA Sectors: 

Form 1:

г=======T========T===========T==============T=======T=======ђ
¶  Sync ¶ Header ¶ SubHeader ¶    User Data ¶  EDC  ¶   ECC ¶
¶   12  ¶    4   ¶     8     ¶      2048    ¶   4   ¶   276 ¶
¶ Bytes ¶  Bytes ¶   Bytes   ¶     Bytes    ¶ Bytes ¶ Bytes ¶
L=======¶========¶===========¶==============¶=======¶=======-
|<---------------------'RAW' sector------------------------>|
                 |<----------'CDI' sector------------------>|
                             |<--'COOKED'-->|

Form 2:

г=======T========T===========T======================T=======ђ
¶ Sync  ¶ Header ¶ SubHeader ¶      User Data       ¶   EDC ¶
¶   12  ¶    4   ¶     8     ¶         2324         ¶    4  ¶
¶ Bytes ¶  Bytes ¶   Bytes   ¶        Bytes         ¶ Bytes ¶
L=======¶========¶===========¶======================¶=======-
|<---------------------'RAW' sector------------------------>|
                 |<----------'CDI' sector------------------>|

≤стотно, що дл¤ читанн¤ диск≥в CD-ROM XA, ваш драйв повинен бути "XA-Ready", тобто правильно ≥нтерпретувати поле SubHeader. јналог≥чна особлив≥сть потр≥бна буде ≥ драйверу CDD, з тим щоб конвертувати сектори з формату CD-ROM XA в звичайн≥ сектори Mode 1 ≥ Mode 2 дл¤ сум≥сност≥. ¬ цьому випадку той же самий MSCDEX не побачить р≥зниц≥ м≥ж звичайним Yellow Book ≥ розширенн¤м XA, ≥ буде усп≥шно працювати з будь-¤ким ’ј-диском, що м≥стить лог≥чну структуру ISO9660 всередин≥ сектор≥в Form 1.

ўе одним ц≥кавим прикладом XA диска Ї Kodak Photo-CD. ÷е один з випадк≥в так званого формату CD-Bridge ("CD-м≥ст"), що ¤вл¤Ї собою включен≥ в загальний зм≥ст диска дор≥жки формату CD-ROM XA, ¤к≥ м≥ст¤ть адресн≥ позначки обох формат≥в: Form 1 (з≥ структурами ISO9660 всередин≥ дл¤ сум≥сност≥) ≥ Form 2, (¤к≥ власне ≥ м≥ст¤ть дан≥, ¤к≥ можуть бути прочитан≥ на програвачах CD-I або PhotoCD).

ѕотр≥бно пам'¤тати, що незважаючи на схож≥сть формат≥в сектора Mode 1 ≥ Form 1, вони використовують р≥зний алгоритм розрахунку EDC ≥ ECC код≥в.

–озроблений ф≥рмою Phillips формат CD-I (CD-Interactive - ≥нтерактивний CD), описаний в Green Book, передбачаЇ запис в≥деозображенн¤ ≥ звуку (в вигл¤д≥ MPEG-потоку), а також цифрових даних на дор≥жках особливого формату, схожого з XA. ѕо сут≥, формат дор≥жки CD-I абсолютно ≥дентичний XA ≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ лише тим, що вона не включаютьс¤ в таблицю вм≥сту диска (TOC - Table Of Contents), причому звичайно на диску CD-I взагал≥ немаЇ TOC ≥ тому дор≥жки формату CD-I не видно на програвачах, не п≥дтримуючих цього формату.

¬ласне, зазвичай CD-драйви вичитують TOC ц≥лком при вставлен≥ диска ≥ пот≥м збер≥гають його в своЇму буфер≥ дл¤ прискоренн¤ переходу з дор≥жки на дор≥жку, а при в≥дсутност≥ TOC на диску багато драйв≥в вир≥шують, що диск пошкоджений ≥ в≥дмовл¤ютьс¤ з ним працювати.

Ѕ≥льш того, Green Book описуЇ не т≥льки формат сектор≥в диска, але ≥ ц≥лу операц≥йну систему, ¤ка служить дл¤ роботи з такими дисками ≥ п≥дтримуЇ власну лог≥чну структуру диска, що нагадуЇ структуру прийн¤ту на Apple Macintosh файловоњ системи, ¤ка не може бути представлена в вигл¤д≥ файл≥в MS-DOS формату без значних хитрощ≥в. ќриг≥нальною ≥деЇю Phillips було в≥дтворенн¤ таких диск≥в за допомогою спец≥ального програвача CD-I (чимось зовн≥ нагадуючого SEGA MegaDrive з вбудованим CD-ROM) на побутовому телев≥зор≥.

CD-I Green Book Sectors: 

Form 1:

г=======T========T===========T==============T=======T=======ђ
¶ Sync  ¶ Header ¶ SubHeader ¶   User Data  ¶  EDC  ¶   ECC ¶
¶   12  ¶    4   ¶    8      ¶     2048     ¶   4   ¶   276 ¶
¶ Bytes ¶  Bytes ¶  Bytes    ¶    Bytes     ¶ Bytes ¶ Bytes ¶
L=======¶========¶===========¶==============¶=======¶=======-
|<---------------------'RAW' sector------------------------>|
                 |<----------'CDI' sector------------------>|
                             |<--'COOKED'-->|

Form 2:

г=======T========T===========T======================T=======ђ
¶ Sync  ¶ Header ¶ SubHeader ¶       User Data      ¶  EDC  ¶
¶  12   ¶    4   ¶     8     ¶         2324         ¶   4   ¶
¶ Bytes ¶  Bytes ¶    Bytes  ¶        Bytes         ¶ Bytes ¶
L=======¶========¶===========¶======================¶=======-
|<-----------------------'RAW' sector---------------------->|
                 |<------------'CDI' sector---------------->|

ƒл¤ сум≥сност≥ з≥ стандартними звуковими програвачами був запропонований формат CD-I Ready, в ¤кому дл¤ запису власне CD-I дор≥жки використовуЇтьс¤ розт¤гнута пауза перед першою звуковою (CD-DA) дор≥жкою, що ≥гноруЇтьс¤ б≥льш≥стю звичайних програвач≥в.

Orange Book (опубл≥кована в 1992 р.) визначаЇ ф≥зичн≥ характеристики диск≥в, що записуютьс¤ CD-R (CD-Recordable), ¤к≥ можуть записуватис¤ в дек≥лька прийом≥в (сес≥й), що вимагало дещо ≥ншоњ лог≥ки в робот≥ з диском, також визначеноњ в цьому стандарт≥. ¬ ¤кост≥ екзотики CD-R може мати в≥дтштамповану при виготовленн≥ початкову сес≥ю (так званий Hybrid Disk - г≥бридний диск, знову ж швидше г≥потетична можлив≥сть, чим реально ≥снуючий ≥ живий формат).  ожна сес≥¤ м≥стить власний вв≥дний запис (Lead In), корисн≥ дан≥ ≥ вив≥дний запис (Lead Out).

White Book описуЇ формат VideoCD, заснований на CD-Bridge ≥ використовуЇмий дл¤ збер≥ганн¤ в≥део ролик≥в в кодуванн≥ AVI (р≥дко), MPEG (част≥ше) ≥ под≥бних. Blue Book також описуЇ формат CD-Xtra, що складаЇтьс¤ з двох сеанс≥в: чисто звукового (CD-DA) ≥ сеансу даних (CD-XA або ≥ншого формату). ¬ цей час CD-Xtra використовуЇтьс¤ майже виключно дл¤ випуску звукових CD, доповнених де¤кою комп'ютерною ≥нформац≥Їю типу текст≥в п≥сень або в≥деокл≥п≥в виконавц≥в.

ќрган≥зац≥ю файловоњ системи на CD-ROM описуЇ стандарт ISO-9660 (опубл≥кований в 1988 р. п≥д заголовком "Information processing - Volume and file structure of CD-ROM for information interchange" орган≥зац≥Їю International Organization for Standards - ISO), ≥дентичний стандарту BS-7061 (опубл≥кований в 1989р. British Standards Institution), ≥ Ї розвитком б≥льш раннього де-факто стандарту HighSierra, (що називаЇтьс¤ в ориг≥нал≥ "28 May 1986 Working Paper for Information Processing - Volume and File Structure of Compact Read Only Optical Discs for Information Interchange", ≥ Ї де¤ким папером, присланим дл¤ обговоренн¤ в ISO консорц≥умом виробник≥в комп'ютерного обладнанн¤).

ћожлив≥ символи в ≥менах файл≥в по ISO9660: 

 ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUVWXYZ (ASCII HEX 41 to 5A) 
 0123456789 (ASCII HEX 30 to 39) 
 _ (UNDERSCORE - ASCII HEX 5F) 
 . (FULL STOP - ASCII HEX 2E) 
 ; (SEMI COLON - ASCII HEX 3B)

≤мена файл≥в можуть мати дв≥ частини: NAME ≥ EXTENSION. ≤м'¤ повинно м≥стити ¤к м≥н≥мум один символ в пол≥ NAME або EXTENSION. ѕол¤ NAME ≥ EXTENSION розд≥л¤ютьс¤ символом FULL STOP, ≥ допустимий т≥льки один FULL STOP в ≥мен≥ файла. “акож можна використовувати в к≥нц≥ ≥мен≥ файла символ SEMI COLON, п≥сл¤ ¤кого повинен йти номер в д≥апазон≥ в≥д 1 до 32767, трактований ¤к номер верс≥њ файла. SEMI COLON ≥ номер верс≥њ зазвичай не показуютьс¤ в списку директор≥њ, але можуть використовуватис¤ дл¤ доступу до файл≥в з однаковими ≥менами ≥ р≥зними верс≥¤ми. —уворо кажучи, SEMI COLON ≥ номер верс≥њ ќЅќ¬'я« ќ¬≤ по стандарту, але на практиц≥ багато ISO-9660 форматер≥в не додають њх до ≥мен файл≥в.

Level 1 цього стандарту включаЇ формати файлових систем MS-DOS ≥ HFS (Apple Macintosh) з наступними обмеженн¤ми на ≥мена файл≥в:

  • ѕоле NAME не може м≥стити б≥льше 8 символ≥в
  • ѕоле EXTENSION не може м≥стити б≥льше 30 символ≥в
  • ¬ сум≥ обидва пол¤ не можуть м≥стити б≥льше 30 символ≥в (це число не включаЇ символи FULL STOP, SEMI COLON ≥ номер верс≥њ, так що повна довжина ≥мен≥ файла може дос¤гати 37 символ≥в)

Level 2 описуЇ файлову систему з довгими ≥менами (фанатам Win95 присв¤чуЇтьс¤), обмеженн¤ так≥:

  • ѕоле NAME не може м≥стити б≥льше 30 символ≥в
  • ѕоле EXTENSION не може м≥стити б≥льше 30 символ≥в
  • ¬ сум≥ обидва пол¤ не можуть м≥стити б≥льше 30 символ≥в (це число не включаЇ символи FULL STOP, SEMI COLON ≥ номер верс≥њ, так що повна довжина ≥мен≥ файла може дос¤гати 37 символ≥в)

ћожлив≥ символи в ≥менах директор≥й по ISO9660: 

 ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUVWXYZ (ASCII HEX 41 to 5A) 
 0123456789 (ASCII HEX 30 to 39)

≤мена директор≥й можуть м≥стити т≥льки поле NAME ≥ не можуть бути довше 31 символа в Level 2, ≥ не довше 8 символ≥в в Level 1. ƒопустимий р≥вень вкладеност≥ директор≥й до 32 в Level 2 ≥ до 8 в Level 1 (що, до реч≥, означаЇ, що допустим≥ лише 31 або 7 р≥вн≥в п≥ддиректор≥й в терм≥нах MS-DOS). ѕроте, зараз багато хто нехтуЇ цими обмеженн¤ми на вкладен≥сть, ¤к надуманими.

–озширенн¤ Rock Ridge описуЇ узагальнений формат файловоњ системи UNIX, з ≥ншими обмеженн¤ми.

як≥ ≥нтерфейси Ї в CD-ROM драйв≥в?

ѓх небагато:
  • IDE (ATAPI)
  • SCSI
  • Panasonic
  • Mitsumi
  • Sony
  • Phillips
  • PCMCIA
≥нш≥ ≥нтерфейси застосовувалис¤ в одиничних модел¤х ≥ в цей час не зустр≥чаютьс¤.

Sony, Mitsumi, Panasonic - три застар≥лих ≥нтерфейси, що п≥дтримуютьс¤ багатьма старими звуковими картами ≥ спец≥альними адаптерами. Mitsumi ≥ Panasonic використовують 40-контактний з'Їднувальний кабель ¤к дл¤ IDE, а Sony - 34-контактний ¤к дл¤ Floppy дисковод≥в, (але звичайний кабель дл¤ Floppy не п≥д≥йде). ¬ цей час не використовуютьс¤.

Phillips - р≥дкий ≥нтерфейс, що використовувавс¤ дл¤ зовн≥шн≥х CD-ROM. ¬ цей час не використовуЇтьс¤.

PCMCIA - ≥нтерфейс, що використовуЇтьс¤ дл¤ компактних зовн≥шн≥х CD-ROM, ¤к≥ п≥дключаютьс¤ до маленьких комп'ютер≥в-ноутбук≥в.

IDE - ≥нтерфейс, що використовуЇтьс¤ зазвичай дл¤ п≥дключенн¤ HDD, ≥ використовуЇ 40-контактний кабель. Ќа одному канал≥ IDE (тобто на одному кабел≥) можуть знаходитис¤ один або два пристроњ, в останньому випадку один з пристроњв Ї ведучим (Master), а другий - веденим (Slave). –оль, ¤ку приймаЇ на себе IDE-пристр≥й (Master/Slave), перемикаЇтьс¤ перемичками-джамперами на кожному пристроњ, в≥дпов≥дно, вам доведетьс¤ включити на одному пристроњ Master, а на ≥ншому Slave. ѕотр≥бно пам'¤тати, що пристр≥й Slave не повинен працювати без Master, тобто Їдиний пристр≥й на шлейф≥ IDE завжди повинен бути включений ¤к Master.

Ќезважаючи на те, що IDE CD-ROM використовуЇ ≥нтерфейс IDE, в≥н не Ї HDD-сум≥сним пристроЇм ≥ використовуЇ власний протокол обм≥ну, що звичайно в≥дпов≥даЇ стандарту ATAPI (ATA Packet Interchange). —тандарт ATAPI - це новий, дуже потужний протокол обм≥ну даними ≥ командами м≥ж пристро¤ми ≥ њх драйверами через IDE ≥нтерфейс. Ќа жаль, в цей час ATAPI ¤к стандарт ще не усто¤вс¤ ≥ допускаЇ масу "вольностей" з боку виробник≥в обладнанн¤, зокрема CD-ROM, що часто приводить до того, що дек≥лька "ATAPI-сум≥сних" CD-ROM ви¤вл¤ютьс¤ взаЇмно несум≥сними.

ўо означаЇ назва "X-швидк≥сний" драйв?

¬ ¤кост≥ стандартноњ швидкост≥ обертанн¤ дл¤ CD-ROM прийн¤та швидк≥сть обертанн¤ ауд≥о диск≥в в звичайних плеЇрах. ѕри так≥й швидкост≥ обертанн¤ диска пот≥к даних з CD-ROM диска (дл¤ формату ISO9660 з сектором 2048 байт) становить 150 кб/с.
ƒрайви, що забезпечують б≥льший пот≥к, в≥дпов≥дно називаютьс¤ X-швидк≥сними. Ќаприклад, драйв, що забезпечуЇ читанн¤ CD-ROM з потоком даних в 600 кб/с, називаЇтьс¤ 4x-швидк≥сним (оск≥льки 600к/150к=4). „и дос¤гаЇтьс¤ це за рахунок зб≥льшенн¤ швидкост≥ обертанн¤ диска або ¤кимось ≥ншим шл¤хом (наприклад, використанн¤м двопроменевоњ оптоголовки), дл¤ маркуванн¤, тай дл¤ користувача абсолютно неважливо.
ќск≥льки ф≥зичн≥ параметри диска (нер≥вном≥рн≥сть товщини, геометричний ексцентриситет, тощо.) були стандартизован≥, виход¤чи з допустимих в≥брац≥й на стандартн≥й (1x) швидкост≥ обертанн¤, з зростанн¤м швидкостей виникають значн≥ в≥брац≥њ диска, пог≥ршуюч≥ над≥йн≥сть зчитуванн¤. ƒе¤к≥ CD-ROM драйви при багаторазових помилках читанн¤ можуть автоматично знижувати швидк≥сть обертанн¤ диска, однак б≥льш≥сть з них п≥сл¤ цього не можуть повернутис¤ до своЇњ максимальноњ швидкост≥ аж до зм≥ни диска.
Ќа швидкост¤х обертанн¤ понад 4000-5000 об/хв через в≥брац≥њ над≥йне зчитуванн¤ без кардинальноњ зм≥ни конструкц≥њ шп≥ндел¤ ≥ оптоголовки стаЇ практично неможливим, тому дешев≥ модел≥ 10x- ≥ б≥льш швидк≥сних CD-ROM або обмежують верхню межу швидкост≥ обертанн¤, або зменшують швидк≥сть обертанн¤ при виникненн≥ в≥брац≥й. ѕри цьому на зовн≥шн≥х дор≥жках швидк≥сть передач≥ зазвичай дос¤гаЇ ном≥нальноњ (наприклад, 1800 кб/с дл¤ 12-швидк≥сних моделей), а при наближенн≥ до внутр≥шн≥х - значно падаЇ.

яка максимальна м≥стк≥сть CD-ROM?

якщо використовувати сектори 2048 байт (mode 1), стандартний крок дор≥жки ≥ стандартну зону запису - б≥л¤ 650 ћб (* 1024 * 1024 байт), 74 хвилини запису на швидкост≥ 1x, пот≥к даних - 153600 байт/c.
ƒл¤ сектор≥в 2336 байт (mode2) корисна м≥стк≥сть диска становитиме вже 741 ћб, пот≥к даних на швидкост≥ 1x - 175200 байт/с. ѕри б≥льш щ≥льному розташуванн≥ дор≥жок (або/≥ п≥т≥в на диску) може бути отриманий б≥льший об'Їм даних (але не б≥льший пот≥к даних). ќднак так≥ диски з в≥дхиленн¤ми в≥д стандарту можуть нест≥йко зчитуватис¤ де¤кими драйвами або не зчитуватис¤ зовс≥м.

окрема ≥ велика под¤ка
за безц≥нну допомогу
при написанн≥ даного FAQ
¬лад≥м≥ру ‘ьодорову

Copyright (c) 1997-2000 3DNews
ѕри цитуванн≥ документа посиланн¤ на сайт з вказанн¤м автора обов'¤зкова. ѕовне запозиченн¤ документа Ї порушенн¤м рос≥йського ≥ м≥жнародного законодавства ≥ можливе т≥льки з≥ згоди редакц≥њ 3DNews.

ѕереклад - Olexandr Slobodyan 19.III.2002



”краинска¤ Ѕаннерна¤ —еть

√оловна • јлфав≥тний ≥ндекс • ƒов≥дка • ƒодати FAQ • E-mail
Ќовини • ѕошук по сайту

Copyright © 2001 - 2002 Olexandr Slobodyan.
Сайт создан в системе uCoz