„ергову науково-техн≥чну революц≥ю у видобутку сланцевого газу ”крањна проспала. “имчасом св≥т пр¤муЇ до новоњ економ≥чноњ реальност≥. „и скористаЇтьс¤ держава своњм шансом?
јмериканська мр≥¤
як зм≥нитьс¤ економ≥чний ландшафт св≥ту п≥сл¤ стр≥мкого розвитку американських технолог≥й у видобутку сланцевого газу, нев≥домо. ўе вчора людство нервово п≥драховувало л≥чен≥ дес¤тир≥чки ситого енергетичного житт¤, ≥ тут в розпал св≥товоњ кризи немов вибух: ресурсний колапс в≥дсуваЇтьс¤ на невизначений строк.
як в≥домо, у св≥т≥ дуже багато сланцевих поклад≥в - пористоњ породи з великим ум≥стом орган≥ки, необх≥дноњ дл¤ утворенн¤ нафти та газу. ” цих породах газ було ви¤влено ще у далекому 1821 роц≥, а в 1970 роц≥ чергова енергетична криза змусила американський ур¤д уважн≥ше придивитис¤ до власних надр.
ѕошуки завершилис¤ усп≥хом - були в≥дкрит≥ велик≥ перспективн≥ родовища. ќднак криза зак≥нчилас¤, ≥ видобуток газу ≥з сланц≥в став нерентабельним. “им не менш, у 1990 роках окрем≥ американськ≥ ф≥рми продовжили науков≥ пошуки.
Ќайб≥льшого усп≥ху дос¤гла компан≥¤ Chesapeake Energy. ѓњ фах≥вц≥ реан≥мували старий метод горизонтального бур≥нн¤, коли введений у пласт бур починають переводити у горизонтальне положенн¤. ѕ≥сл¤ цього у свердловинах створюють ефект г≥дравл≥чного удару за рахунок закачуванн¤ води та х≥м≥кат≥в.
—тар≥ методи стали усп≥шними завд¤ки розвитку технолог≥й та в≥дкриттю нових матер≥ал≥в дл¤ бурового обладнанн¤. ” п≥дсумку, в 2008 роц≥ в≥дбувс¤ технолог≥чний стрибок - видобуток газу ≥з сланцю вийшов на промисловий р≥вень, а —Ўј зайн¤ли перше м≥сце у св≥т≥ з видобутку газу, легко посунувши –ос≥ю.
Ѕ≥льш того, запаси сланцевого газу у —Ўј перевищують 2 000 трильйон≥в куб≥чних фут≥в (1 фут дор≥внюЇ 0,3 метра), ≥ цих обс¤г≥в вистачить на сто рок≥в. ” –ос≥њ запаси звичайного газу оц≥нюютьс¤ у 1 529 трильйон≥в куб≥чних фут≥в.
Ќова реальн≥сть
–≥вень окупност≥ газу, видобутого ≥з сланц≥в, знизивс¤ до 90 долар≥в за тис¤чу кубометр≥в. ÷е менше за внутр≥шню ц≥ну на блакитне паливо дл¤ промислових споживач≥в –ос≥њ, що запланована на четвертий квартал 2010 року.
ƒо видобутку сланцевого газу готуютьс¤ у итањ, ≤нд≥њ та јвстрал≥њ. ¬же зараз у проект ≥нвестуютьс¤ велик≥ грош≥. Ѕританська BG StatoilHydro вклала 3,4 м≥ль¤рда долар≥в у сп≥льне п≥дприЇмство з Chesapeake Energy. √олландц≥ ≥з Shell придбали л≥ценз≥њ на розробку надр ѕольщ≥ та Ќ≥меччини.
‘ранцузька компан≥¤ Total придбала 25-в≥дсоткову частку у сланцевих проектах Chesapeaker за 2,3 м≥ль¤рда долар≥в, а ExxonMobil у 2009 роц≥ заплатила 41 м≥ль¤рд долар≥в за ф≥рму XTO Energy, ¤ка розробл¤Ї родовища сланцевого газу.
≥нець наддержави
–ос≥¤ни намагаютьс¤ ≥гнорувати останн≥ тенденц≥њ або вказують на його далек≥ перспективи. «а прогнозами анал≥тика ≥нвесткомпан≥њ "“ройка ƒ≥алог" ¬алер≥¤ Ќестерова, частка сланцевого газу в ™вроп≥ 2030 року складе всього 2-5%. “им не менш, перед "√азпромом" серйозно постала проблема втрати ринку.
якщо —Ўј будуть продовжувати нарощувати власне виробництво "нового" блакитного палива, ≥мпортна сировина њм буде непотр≥бна. –ос≥¤ ж планувала охопити 10% ринку газу у —получених Ўтатах.
” ™вроп≥ та —Ўј революц≥¤ у газов≥й сфер≥ викликала справжн≥й аж≥отаж не лише в економ≥чн≥й, але й пол≥тичн≥й площин≥. « нею Ївропейськ≥ пол≥тики пов'¤зують над≥њ оздоровити економ≥ку та позбутис¤ газових шантажист≥в з крањн "третього св≥ту", ¤к≥ диктують власн≥ ц≥ни ≥ кожноњ зими погрожують заморозити ™вропу.
—ланцевим газом ц≥кавитьс¤ ≥ итай. «а даними агентства Bloomberg, найб≥льша енергетична компан≥¤ Ќ– PetroChina оц≥нюЇ запаси сланцевого палива у своњй крањн≥ у 45 трильйон≥в кубометр≥в. ÷е б≥льше, н≥ж доведен≥ запаси газу у –ос≥њ.
ЌеприЇмност≥ дл¤ ћоскви пол¤гають у тому, що рос≥йський газ, про постачанн¤ ¤кого сторони домовилис¤ ще 2006 року, може ви¤витис¤ незатребуваним. “им б≥льше, крањни ще не домовилис¤ про ц≥ну.
” будь-¤кому випадку, ц≥на буде нижча, н≥ж при постачанн≥ в ™вропу - близько 300 долар≥в за тис¤чу кубометр≥в. –≥ч у т≥м, що у итай уже йде дешевий газ ≥з —ередньоњ јз≥њ по 160-200 долар≥в за тис¤чу кубометр≥в.
ѕ≥д загрозою амб≥тн≥ рос≥йськ≥ проекти South Stream та Nord Stream. —ланцева революц≥¤ змусила ремль в≥дмовитис¤ в≥д розробки Ўтокманського родовища на три роки. ” п≥дсумку, проект може остаточно втратити свою актуальн≥сть.
ћодерн≥зувати украњнську √“— дешевше, н≥ж будувати South Stream. ќднак рос≥¤ни продовжують зводити обх≥дн≥ газогони - процес набрав оберт≥в ≥ у ньому зац≥кавлен≥ впливов≥ п≥др¤дники. Ќевже рос≥йський ур¤д вз¤в на озброЇнн¤ принцип: на зло кондуктору куплю квиток ≥ п≥ду п≥шки?
Ќе варто забувати ≥ про зр≥джений газ, споживанн¤ ¤кого у ™вроп≥ зростаЇ. ” середньостроков≥й перспектив≥ частка цього палива у ™— складе 13%. ƒо того ж, у п≥к економ≥чноњ кризи зр≥джений газ був удв≥ч≥ дешевший за рос≥йський.
√оворити про повну незалежн≥сть Ївропейських крањн в≥д рос≥йського та арабського палива передчасно, але вже сьогодн≥ зрозум≥ло: сланцевий газ р≥зко зб≥льшуЇ пропозиц≥ю енергонос≥¤ та джерела його надходженн¤.
—тр≥мкого зростанн¤ ц≥н на газ, ¤ке спостер≥галос¤ у 2007-2008 роках, б≥льше не буде. ¬же у 2009 роц≥ його спотов≥ котируванн¤ впали до 120 долар≥в за тис¤чу кубометр≥в. як зазначають експерти, фактор сланцевого газу встановлюЇ стелю ц≥н на блакитне паливо у розм≥р≥ 200-250 долар≥в за тис¤чу кубометр≥в.
–азом з тим, видобуток сланцевого газу пов'¤заний з еколог≥чними проблемами: процес супроводжуЇтьс¤ великими витратами води та забрудненн¤м ірунт≥в.
як газ на голову
” с≥чн≥-лютому 2010 року видобуванн¤ нафти та газового конденсату в ”крањн≥ скоротилос¤ на 10,4% пор≥вн¤но з цим же пер≥одом 2009 року до 592,1 тис¤ч≥ тонн.
якщо в≥рити британським та американським джерелам, то в ”крањн≥ зосередженн≥ значн≥ поклади сланцевого газу. ѕроте точн≥ цифри навести неможливо, ¤к ≥ визначити геолог≥чн≥ та технолог≥чн≥ особливост≥ в≥тчизн¤ного "сланцю".
”крањнськ≥ можновладц≥ не здатн≥ дати раду ≥снуючим газовим родовищам, а про сланцевий газ н≥хто ≥ не думаЇ. Ќабагато зручн≥ше красти дельту в≥д найдорожчоњ у ™вроп≥ ц≥ни за рос≥йський газ ≥ "дерибанити" в≥тчизн¤н≥ родовища. —к≥льки њх залишилос¤ в ”крањн≥, н≥хто не знаЇ ≥ знати не хоче.
«алишки видобувноњ ≥нфраструктури розграбовуютьс¤ на металобрухт. ќстанн≥й приклад - ƒѕ "ѕолтавнафтогазгеолог≥¤", флагман геолог≥чноњ галуз≥, спец≥ал≥сти ¤кого в≥дкрили 90% нафтогазових родовищ ”крањни та 70% родовищ —–—–.
” 2000 роц≥ п≥дприЇмство стало п≥дрозд≥лом Ќј "Ќадра ”крањни", п≥сл¤ чого почалос¤ ц≥леспр¤моване знищенн¤ компан≥њ та виведенн¤ з нењ основних фонд≥в. «а к≥лька рок≥в компан≥ю довели до банкрутства, позбавили обладнанн¤ ≥ створили передумови дл¤ зв≥льненн¤ ун≥кальних та висококвал≥ф≥кованих прац≥вник≥в.
« ≥ншого боку, ¤к показуЇ економ≥чна ≥стор≥¤, залежн≥сть в≥д власних поклад≥в вуглеводн≥в в≥дкидаЇ крањну в технолог≥чному розвитку, перетворюючи њњ на сировинний придаток, а ≥нод≥ - ≥ на в≥йськову ц≥ль. ѕро демократичн≥ ц≥нност≥ у таких крањнах теж можна надовго забути.
«вичайно, велик≥ поклади сланцевого газу здатн≥ зв≥льнити ”крањну в≥д критичноњ залежност≥ в≥д рос≥йського газу, але украњнськ≥ ол≥гархи втрат¤ть будь-¤ку зац≥кавлен≥сть у модерн≥зац≥њ виробництва та енергозбер≥гаючих технолог≥¤х.
Ѕ≥льш≥сть грошей, отриманих в≥д експорту газу в ™вропу, п≥де на офшорн≥ рахунки, а на решту зазвучать переписан≥ ≥з сус≥дськоњ партитури п≥сн≥ про ”крањну, що п≥дн≥маЇтьс¤ з кол≥н.
ќднак ≥мов≥рн≥ше, що вс≥ перспективн≥ родовища сланцевого газу будуть викуплен≥ ≥ноземними ф≥рмами, точн≥ше, одн≥Їю компан≥Їю - "√азпромом", ¤кий швидше переживе в≥дсутн≥сть у власност≥ украњнськоњ труби, н≥ж по¤ву нового конкурента на Ївропейському газовому ринку.
ёр≥й Ўпак, дл¤ ≈ѕ, 23.III.2010
„итайте також:
ѕро газ ≥з сланц≥в ≥ нафтогазових засланц≥в, 26.III.2010
ёщенко попередив, за що –ос≥¤ здешевить газ
Ѕ≥лорусь матиме вдв≥ч≥ дешевший газ, н≥ж ”крањна
Ќов≥ газов≥ контракти: кр≥посне право дл¤ ”крањни, 23.XII.2009
уплю газ, продам державу!, 28.XI.2009
ћ≥раж атомного увейту
≤гор ¬орон≥н: "’≥ба це справедливо, що в нас газ дорожче, н≥ж в Ќ≥меччин≥?"
≤нш≥ статт≥...
© 2005-2010, ≈коном≥чна правда.
¬икористанн¤ матер≥ал≥в сайту лише за
умови посиланн¤ (дл¤ ≥нтернет-видань - г≥перпосиланн¤) на "≈коном≥чну правду"
- www.epravda.com.ua.
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://www.epravda.com.ua/publications/4ba8d6747d65e/