ZaUјorg неодноразово п≥дн≥мав тему того, чому на¤вн≥сть в крањн≥ дек≥лькох державних мов не приносить ц≥й держав≥ н≥чого, окр≥м шкоди. ѕроте Ї один аспект, про ¤кий варто поговорити окремо. ƒвомовн≥сть в ”крањн≥ Ц це не лише несправедливо з нац≥ональноњ точки зору та неефективно з точки зору зм≥цненн¤ державноњ незалежност≥. ÷е також колосальн≥ економ≥чн≥ збитки.
јвтор: —ерг≥й Ћ” 'яЌ„” , 12.IV.2010
ѕочати варто з одн≥Їњ ц≥кавоњ ≥стор≥њ. ¬ далекому 2003 роц≥ (¤кщо хтось забув Ц за президента учми, ¤кого в украњнському буржуазному нац≥онал≥зм≥ навр¤д чи можна звинуватити) було прийн¤то зм≥ни до закону "ѕро мову реклами". Ўоста статт¤ цього закону за¤вл¤ла ц≥лком недвозначно: "реклама розповсюджуЇтьс¤ на територ≥њ ”крањни виключно украњнською мовою" (в 2004 роц≥ новими поправками цю норму значно помТ¤кшили, але про це згодом).
« цього приводу в рос≥йсьомовному украњнському журнал≥ " омпьютерное обозрение", ¤кий автор купуЇ вже понад дес¤ть рок≥в, була опубл≥кована ≥стерична редакц≥йна колонка: мовл¤в, тепер через украњномовну рекламу буде нести страшенн≥ збитки. ≤ взагал≥, дом≥нуванн¤ украњнськоњ мови Ц це "поверненн¤ в земл¤нки".
ќбурен≥ таким шов≥н≥змом читач≥ на форум≥ журналу висловили все, що вони думають про под≥бн≥ "зверненн¤". јле мова не про це: ¤кщо через ш≥сть з половиною рок≥в погортати св≥женький номер " омпьютерного обозрени¤", то ви¤вл¤Їтьс¤, що јЅ—ќЋё“Ќј Ѕ≤Ћ№Ў≤—“№ –≈ Ћјћ» ¬ Ќ№ќћ” Ц ” –јѓЌќћќ¬Ќј. ≤ це, вочевидь, не створюЇ жодних проблем н≥ рекламодавц¤м (серед ¤ких Ї потужн≥ зах≥дн≥ компан≥њ), н≥ споживачам в сам≥й ”крањн≥.
ѕонад те, в березневому прим≥рнику журнала, ¤кий лежить зараз перед автором статт≥, Їдиною рос≥йськомовною рекламою Ї "внутр≥шн¤" реклама самого видавничого дому, за ¤ку журналов≥ н≥хто не платить.
„ому так? јдже "помТ¤кшений" вар≥ант закону "ѕро рекламу" (де шоста статт¤ вже ≥нша Ц "«астосуванн¤ мови у реклам≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про мови") не може служити п≥дставою дл¤ запровадженн¤ санкц≥й проти рос≥йськомовноњ реклами.
Ќав≥ть найб≥льш зашорен≥ д≥¤ч≥ рекламного б≥знесу дуже швидко збагнули Ц ¤кщо мова йде про потужного замовника, ¤кий хоче продавати св≥й продукт в ”крањн≥, то адаптац≥¤ ц≥Їњ реклами п≥д украњнську мову буде справою саме украњнських фах≥вц≥в. ≤ заробл¤ть на н≥й украњнськ≥ фах≥вц≥. ¬же з одн≥Їњ ц≥Їњ причини украњномовна реклама виг≥дна ”крањн≥.
ј тепер у¤в≥мо, що вс¤ реклама в ”крањн≥ ≥де рос≥йською мовою. ¬ такому випадку умовний Samsung, Microsoft чи Mercedes не маЇ жодних потреб платити грош≥ украњнським рекламним компан≥¤м. ¬≥н просто бере готовий рекламний макет, зроблений дл¤ рос≥йського ринку, ≥ ставить його на б≥лборд чи журнальну шпальту.
“а й нав≥що в ц≥й ситуац≥њ украњнський журнал? Ѕеремо рос≥йське виданн¤, реЇструЇмо його украњнську верс≥ю ≥ передруковуЇмо без зм≥н, додавши лише 5% специф≥чноњ дл¤ ”крањни ≥нформац≥њ. як чудово Ц зам≥сть повноц≥нноњ редакц≥њ маЇмо пару-тр≥йку рег≥ональних кореспондент≥в. ƒумаю, власники та прац≥вники украњнських рос≥йськомовних видань будуть у захват≥ в≥д чудовоњ перспективи втратити роботу та прибутки.
«розум≥ло, що Ї принципов≥ ≥д≥оти, ¤к≥ неспроможн≥ усв≥домити, що украњнська мова захищаЇ њх ринкову н≥шу в≥д зовн≥шн≥х конкурент≥в. ќднак, на щаст¤, рац≥ональних людей значно б≥льше. ≤ вони ¤що й не зразу, то дуже швидко починають розум≥ти, що це таке - два-три дес¤тки м≥льйон≥в споживач≥в украњномовноњ продукц≥њ.
–озмови про небезпеку русиф≥кац≥њ осв≥тн≥х процес≥в найчаст≥ше звод¤тьс¤ до питань нац≥ональноњ ≥дентичност≥, ≥ це правильно. јле можна погл¤нути на це ≥ з суто економ≥чноњ точки зору (осв≥та в сучасн≥й цив≥л≥зац≥њ - це така ж послуга, ¤к ≥, скаж≥мо, пошитт¤ костюма). ≤ прийти до елементарного висновку Ц в≥дданн¤ осв≥ти "на в≥дкуп" мов≥ сус≥дн≥х крањн призводить до неминучого занепаду осв≥тн≥х заклад≥в у ц≥й крањн≥. « суто прагматичних причин.
ќсь перший же л≥нк, отриманий пошуком в ≤нтернет≥ за р¤дком "100 найкращих ун≥верситет≥в". Ќеважко пом≥тити, що попри засилл¤ американських вуз≥в, до цього списку вход¤ть, наприклад, два ун≥верситети √оланд≥њ Ц ”трехтський та Ћейденський (другий перебуваЇ на сходинку нижче в≥д рос≥йського ћ√” Ц Їдиного, до реч≥, в цьому списку).
ћабуть, ц≥ ун≥верситети мають такий високий м≥жнародний рейтинг тому,
що дозвол¤ють аб≥тур≥Їнтам вчитис¤ не лише голандською, а й англ≥йською чи
н≥мецькою? ≤ тим самим демонструють наочну перемогу того п≥дходу, ¤кий
зараз хоче запровадити в ”крањн≥ дешевий клоун м≥н≥стр осв≥ти
“абачник?
Ќа сайт≥ Ћейденського ун≥верститету в розд≥л≥ дл¤ бакалавр≥в пр¤мо вказано Ц курси читають голандською мовою. якщо не знаЇте мови Ц Ї спец≥альна програма Dutch Studies, ≥д≥ть ≥ вивчайте. ¬ ”трехтському ун≥верситет≥ англомовн≥ осв≥тн≥ програми надають в≥докремлен≥ коледж≥. ќсновне навчанн¤ - голандською.
ј тепер у¤в≥мо соб≥, що голандц≥ з причин, ¤к≥ зараз активно пропагують в ”крањн≥ (п≥дтримка мовних меншин, дотриманн¤ прав ≥ншомовних громад тощо) запровадили б у себе шк≥льне навчанн¤ н≥мецькою мовою. Ќ≥мц≥в у √оланд≥њ не бракувало н≥коли. „им би це завершилось?
ј тим, що найталановит≥ш≥ та найперспективн≥ш≥ студенти поњхали б учитис¤ до сус≥дньоњ Ќ≥меччини. ≤ викладач≥ вирушили б туди ж само. ≤ стали б пров≥дн≥ голандськ≥ ун≥верситети ≥з св≥товим ≥м'¤м зачуханими пров≥нц≥йними навчальними закладами.
¬иг≥дно б це було √оланд≥њ, њњ викладачам, науковц¤м та студентам? «араз люди з ≥нших крањн готов≥ вивчати голандську, щоб здобути знанн¤ (≥ платити за це грош≥) в ”трехт≥ чи Ћейден≥. ј так нав≥ть своњ платили б грош≥ навчальним закладам сус≥дн≥х крањн.
«верн≥мо увагу ще на один момент - р≥дна голандська мова аж н≥¤к не
перетворила голандськ≥ ун≥верситети в так≥ соб≥ другор¤дн≥ осв≥тн≥ гетто дл¤
сп≥вв≥тчизник≥в, ¤к≥ - о жах - не могли здобути першокласн≥ знанн¤
рос≥йською н≥мецькою чи англ≥йською. ≤ аж н≥¤к не завадила
по¤в≥ високого наукового авторитету голандських виш≥в. Ќавпаки, вона допомогла
створити те середовище, без ¤кого виникненн¤ престижноњ та визнаноњ в св≥т≥
осв≥тньоњ та науковоњ системи в √оланд≥њ було б неможливим.
«рештою, не треба далеко ходити Ц люди, ¤к≥ здобували вищу осв≥ту за час≥в —–—–, добре памТ¤тають, що ∆ќƒ≈Ќ украњнський ун≥верситет чи ≥нститут за р≥внем престижност≥ не м≥г ≥ близько дор≥вн¤тис¤ до московських виш≥в нав≥ть не найвищого р≥вн¤. ћосква, ¤к класична метропол≥¤, висмоктувала з навколишн≥х пров≥нц≥й все найб≥льш перспективне. ≤ ставленн¤ було в≥дпов≥дне. "¬чивс¤ в ун≥верситет≥ Ўевченка? - Ќу, молодець. - ј ти де? ¬ ћ√”? ќооооо!!!"
«араз, через ¤к≥сь 19 рок≥в, ситуац≥¤ вже зм≥нилас¤: студенти ћогил¤нки, ињвського пол≥теху, чи ун≥верситету Ўевченка н≥трохи не комплексують, що њхн≥ навчальн≥ заклади г≥рш≥ за московськ≥. ≤ вони (¤кщо говорити про першу п'¤т≥рку украњнських виш≥в) насправд≥ й не г≥рш≥.
«розум≥ло, що процес створенн¤ д≥йсно авторитетноњ нац≥ональноњ осв≥ти в ”крањн≥ ще т≥льки почавс¤ Ц до ”трехту нам далеко. јле ¤кщо переможе концепц≥¤ табачник≥в, то таких виш≥в в наш≥й крањн≥ не буде н≥коли.
“ут ситуац≥¤ така ж очевидна, ¤к ≥ з украњномовною рекламою Ц однак у другому випадку час вже все розставив на своњ м≥сц¤, а в першому ≥снують спроби "в≥д≥грати все назад".
‘≥нансова статистика роботи к≥нотеатр≥в переконливо св≥дчить Ц запровадженн¤ украњнськоњ мови дл¤ перекладу ≥ноземних ф≥льм≥в не могло зашкодити попул¤рност≥ к≥ноперегл¤ду, ¤кщо прибутки зросли у п≥втора рази за два перш≥ м≥с¤ц≥ 2010 року - до 102 м≥льйон≥в (!!!) гривень. ј ще ран≥ше ћ≥н≥стерство культури ≥ туризму ”крањни пов≥домл¤ло про зб≥льшенн¤ валових збор≥в в≥д к≥нопоказ≥в в ”крањн≥ в 2009 роц≥ на 37% у пор≥вн¤нн≥ з 2008 роком.
јле це т≥льки прибутки в≥д гл¤дач≥в. ј це ж т≥льки найб≥льш пом≥тна частина Ц а Ї ще й прац¤ перекладач≥в, актор≥в, що озвучують ф≥льм, все тих же реклам≥ст≥в, ¤к≥ привертають увагу саме до ц≥Їњ стр≥чки. ¬ поЇднанн≥ з п≥двищеним попитом на к≥нематограф прибутки в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥ мультипл≥куютьс¤.
ј тепер у¤в≥мо соб≥, що украњнський к≥нопереклад скасовано. ¬с≥ ц≥ фах≥вц≥ автоматично втрачають зароб≥ток. јдже н≥хто не буде створювати в ”крањн≥ ¤кийсь особливий рос≥йськомовний переклад Ц прокатники просто в≥зьмуть верс≥ю, зроблену дл¤ –ос≥њ, ≥ "крутитимуть" њњ в нас. ÷е колосальна втрата грошей дл¤ вс≥Їњ нашоњ к≥но≥ндустр≥њ, а вигоду в≥д цього здобуде вузька групка людей, ¤к≥ зекономл¤ть на украњнському переклад≥.
« усього вищенаведеного виникаЇ резонне питанн¤ Ц чому ж, ¤кщо украњнська мова в ”крањн≥ Ї не лише "нац≥онально виправданою", але й комерц≥йно виг≥дн≥шою, н≥ж рос≥йська, њњ запровадженн¤ з≥штовхуЇтьс¤ з такою потужною протид≥Їю?
ѕричини тут можуть бути дв≥. ѕерша Ц вперта ≥нерц≥йн≥сть тих самих "принципових ≥д≥от≥в", ¤к≥ не бачать, що украњномовне середовище формуЇ дл¤ њх б≥знесу ун≥кальний ринок ≥ захищаЇ цей ринок в≥д проникненн¤ з≥ сторони. јле цих людей з кожним роком стаЇ все менше Ц природа б≥знесу така, що дурн≥ в ньому довго не виживають.
јле Ї ≥ друга причина. якщо ”крањна перестаЇ бути ”крањною ≥ стаЇ ћалорос≥йською губерн≥Їю в склад≥ –ос≥њ, тод≥ не мають значенн¤ переваги дл¤ украњнського б≥знесу, осв≥ти чи мистецтва. јдже зникаЇ саме середовище, в ¤кому ц≥ переваги могли б ≥снувати.
≤ в цьому сенс≥ пол≥тика табачник≥в та кол≥сниченк≥в, ¤к≥ св≥домо впроваджують збиткову дл¤ ”крањни мовну пол≥тику, Ї ц≥лком лог≥чною ≥ зрозум≥лою. √аул¤йтери й намЇстн≥к≥ не можуть д≥¤ти ¤кось ≥накше.
„итайте також:
ћовою чи ¤зиком, або ѕостколон≥альний синдром, 2.IV.2010
ћер ћоскви за¤вив про п≥дтримку рос≥йськоњ п'¤тоњ колони в ”крањн≥
™вропа по¤снюЇ януковичу: або митний союз ≥з –ос≥Їю, або в≥льна торг≥вл¤ з ™—
≤нш≥ статт≥...
.© 2010 "√ромадський портал ZaUA.org"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://zaua.org/pg/article/newsmaker/read/20892/Chomu_bidni__bo_dvomovni_Rosijska_mova_v_Ukrajini_je_jekonomichno_nevygidnoju