онституц≥¤ (констатац≥¤) державноњ зради?

ќтже, на “р≥йцю "хунта", ¤к почали назвати союз ѕ–≥Ѕё“, зникла, "¤к роса на сонц≥".

јле осад лишивс¤.  рањн≥ дуже потр≥бно н≥чого не забути ≥ зрозум≥ти, з ¤кого масштабу загрозами вона з≥штовхнулас¤, в чому (≥ в кому) причина, ≥ що треба зробити, щоб вони б≥льше не виникали.

ќчевидно, на р≥шенн¤ ¬≥ктора януковича поховати ѕ–≥Ѕё“ вплинув не один чинник.

явною видавалас¤ нев≥дпов≥дн≥сть винагороди ризикам. януковичу пропонували стати "невињзним" за кордон президентом, обраним у парламент≥.

ѕри цьому за проектом  онституц≥њ збер≥галас¤ оперативна можлив≥сть усуненн¤ януковича з посади президента в пор¤дку суттЇво спрощеного ≥мп≥чменту ≥ посадженн¤ на цю посаду будь-¤коњ ≥ншоњ, можливо, найод≥озн≥шоњ людини.

янукович, ¤кого вже давно де¤к≥ д≥¤ч≥ в ѕарт≥њ рег≥он≥в пор≥внювали з "вал≥зою без ручки", ¤ку "важко нести, але жаль кинути", м≥г остер≥гатис¤ що в пер≥од м≥ж виборами або за умов њхнього в≥дтерм≥нуванн¤ декому стане уже "не жаль".

¬ обм≥н на таке "невињзне" президентство янукович мав ризикнути ус≥м Ц своњм здобутим у пол≥тичних батал≥¤х рейтингом, нин≥ реально найвищим в крањн≥, а також, можливо, ≥ б≥льшим. јдже президент ¬≥ктор ёщенко за¤вив, що "¤к президент" (читалос¤ Ц ¤к ¬ерховний √оловнокомандувач) "зупинить путч".

„исленн≥ "експерти" ≥ паперов≥ одноразов≥ "≥нститути" на замовленн¤ штаб≥в ѕ– ≥ Ѕё“ намагалис¤ доводити, що парламентська республ≥ка, скасуванн¤ пр¤мих вибор≥в глави держави, продовженн¤ повноважень парламенту Ц це саме те, чого потр≥бно народов≥.

јле остаточну ≥нформац≥йну монопол≥ю встановити не вдалос¤. —тих≥йний голос громадськост≥, ¤ка в≥дчула (≥нтуњтивно ≥ когн≥тивно) б≥льш н≥ж реальну загрозу позбавленн¤ себе ≥ прав, ≥ крањни, ви¤вивс¤ сильн≥шим за голос проплачених "експерт≥в", що не мали ан≥ енерг≥њ, ан≥ впевненост≥, ан≥ аргумент≥в.

Ќатом≥сть нав≥ть далек≥ в≥д пол≥тики люди у в≥дпов≥дь на пов≥домленн¤ про нам≥р Ѕё“ ≥ ѕ– позбавити њх виборчих прав робили "кругл≥ оч≥" й питали "ўо це?".

¬исновок: в ”крањн≥ про¤вило себе псих≥чно здорове сусп≥льство, здатне адекватно розум≥ти зм≥ст своњх прав. —л≥д в≥дзначити Ц це хороше п≥дірунт¤ дл¤ вибор≥в, а не дл¤ позбавленн¤ њх сусп≥льства.

«начно г≥рша ситуац≥¤ з б≥льш≥стю так званоњ "ел≥ти". "≈л≥та" мала обовТ¤зок зовс≥м по-≥ншому в≥дреагувати на т≥ колосальн≥ загрози, що чекали на ”крањну в раз≥ ухваленн¤ конституц≥њ “имошенко-януковича (ћедведчука).

 онституц≥¤, ¤к правило, дуже сухий документ. јле проект  онституц≥њ “имошенко-януковича (ћедведчука) до останньоњ л≥тери пронизаний нелюбовТю до крањни.

ѕрактично в кожн≥й статт≥ цього законопроекту закладено реал≥зац≥ю основноњ мети Ц п≥дрив життЇздатност≥ крањни.

¬думливо прочитавши конституц≥йн≥ пропозиц≥њ ѕ–≥Ѕё“, не важко зрозум≥ти, що янукович Ц президент ≥з нин≥шньою  онституц≥Їю Ц значно менша загроза дл¤ ≥снуванн¤ ”крањни, н≥ж проект конституц≥њ “имошенко-януковича (ћедведчука).

ѕроектом  онституц≥њ “имошенко-януковича (ћедведчука) штучно ускладнювалос¤, а подекуди й парал≥зувалас¤ д≥¤льн≥сть держави у сфер≥ протид≥њ загрозам воЇнного та ≥ншого характер≥в.

ѕроект передбачав, що у випадку агрес≥њ в≥йська не в≥дбиватимуть агресора, а чекатимуть, поки ¬ерховна –ада ухвалить р≥шенн¤, ¤ке перед тим маЇ бути подано президентом за р≥шенн¤м –ЌЅќ.

“ака затримка в час≥ створюЇ пр¤м≥ загрози дл¤ катастрофи держави. ѕо сут≥, така норма Ї заохоченн¤м до агрес≥њ проти крањни й пр¤мою загрозою незалежност≥ та територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, що теж мав би врахувати  онституц≥йний —уд.

 р≥м того, проект "п≥дривав" принцип "Їдиноначал≥¤", ¤кий Їдиний дов≥в свою ефективн≥сть ≥ ≥снуЇ в ус≥х арм≥¤х св≥ту.

«а проектом “имошенко-януковича, призначенн¤ кер≥вництва в √енеральному штаб≥, —ухопутних в≥йськах, ѕов≥тр¤них —илах, ¬≥йськово-ћорських —илах мав би зд≥йснюватис¤ президентом за поданн¤м ћ≥н≥стра оборони, ¤кий з початку д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади VIII скликанн¤ нав≥ть не був би внесений президентом.

“аким чином, ≥нституц≥йно склалас¤ б вкрай небезпечна ситуац≥¤, за ¤коњ не можна оперативно зв≥льнити або призначити командира, що в умовах сучасноњ арм≥њ Ї фактично пр¤мою передумовою њњ розвалу.

ѕ≥дрив принципу Їдиноначал≥¤ означаЇ п≥дрив оборонних можливостей крањни, та, ¤к насл≥док, спр¤мований на л≥кв≥дац≥ю незалежност≥ та територ≥альноњ ц≥л≥сност≥.

—ьогодн≥ в ”крањн≥, ¤к ≥ практично в ус≥х крањнах св≥ту, оголошувати стан в≥йни маЇ право глава держави, ≥з необх≥дним затвердженн¤м цього р≥шенн¤ парламентом. ÷е Ц звична практика, де Ї одночасно ≥ одноос≥бне р≥шенн¤ глави держави, ≥ контроль з боку парламенту.

ѕроект пропонував надати це право колективному органу Ц –ад≥ нац≥ональноњ безпеки та оборони, склад ¤коњ ф≥ксований ≥ Ї, по-сут≥, з≥бранн¤м представник≥в пол≥тичних парт≥й, що вход¤ть до коал≥ц≥њ.

ѕри цьому р≥шенн¤ –ЌЅќ приймаютьс¤ 2/3 в≥д њњ складу ≥ ввод¤тьс¤ в д≥ю за на¤вност≥ п≥дпис≥в ус≥х член≥в. ј що ¤к на ”крањну напали, а когось нема, або в когось ≥з член≥в –ЌЅќ нежить, або пронос, або ручку забув? —тавити оборону крањни в залежн≥сть в≥д обставин такого пор¤дку Ц пр¤ма загроза незалежност≥ й територ≥альн≥й ц≥л≥сност≥ ”крањни.

¬одночас, чомусь за проектом конституц≥њ “имошенко-януковича, президентов≥, обраному в парламент≥, надано непропорц≥йно велик≥ повноваженн¤ у сфер≥ безпеки.

¬≥н, зокрема, Ї верховним головнокомандувачем (формальним, оск≥льки реального головнокомандувача, в силу процедури призначень в≥йськового кер≥вництва, практично не ≥снуЇ), призначаЇ та зв≥льн¤Ї з посад голову —Ѕ”, його заступник≥в та кер≥вник≥в п≥дрозд≥л≥в ≥ обласних управл≥нь, голову —лужби зовн≥шньоњ розв≥дки та його заступник≥в, голову ƒержавноњ прикордонноњ служби та його заступник≥в.

¬≥ддавати так≥ критичн≥ повноваженн¤ у сфер≥, в≥д ¤коњ залежить ≥снуванн¤ держави, особ≥, обран≥й у результат≥ коал≥ц≥йних торг≥в, а не загальнонародного волеви¤вленн¤, було украй загрозливо.

“аким чином, проект  онституц≥њ “имошенко-януковича (ћедведчука) б≥льшою м≥рою був покликаним критично п≥д≥рвати на ≥нституц≥йному р≥вн≥ життЇздатн≥сть украњнськоњ держави, максимально ускладнити захист њњ незалежност≥ та територ≥альноњ ц≥л≥сност≥.

« оприлюдненого проекту виразно стирчали вуха ≥ноземних агент≥в, ¤к≥ намагаютьс¤ демонтувати ≥ знищити не лише демократ≥ю в крањн≥, а й саму ”крањну.

ћ≥ж тим, зг≥дно з≥ статтею 111  рим≥нального  одексу, державна зрада Ц це "д≥¤нн¤, умисно вчинене громад¤нином ”крањни на шкоду суверен≥тетов≥, територ≥альн≥й ц≥л≥сност≥ та недоторканност≥, обороноздатност≥, державн≥й, економ≥чн≥й чи ≥нформац≥йн≥й безпец≥ ”крањниЕ наданн¤ ≥ноземн≥й держав≥, ≥ноземн≥й орган≥зац≥њ або њхн≥м представникам допомоги в проведенн≥ п≥дривноњ д≥¤льност≥ проти ”крањни".

“е, що в пол≥тикум≥ знайшлос¤ лише к≥лька дес¤тк≥в людей, ¤к≥ виступили проти цього, а решта сид≥ла з ¤зиками нев≥домо де, оч≥куючи розвитку под≥й, св≥дчить про крайню гнил≥сть ≥ занепад владних ≥нституц≥й, людей при влад≥ та системи в ц≥лому.

—ивочол≥ пол≥тики загальнонац≥онального масштабу на очах у вс≥Їњ крањни по к≥лька раз≥в на день зм≥нювали свою позиц≥ю, в залежност≥ в≥д конТюнктури, та ще й ганебно хизувалис¤ своЇю "спритн≥стю".

ќчевидно, про жодну честь, в≥дпов≥дальн≥сть за крањну та просто пристойн≥сть тут мова не йшла. Ќе дивно, що така "парость" намагалас¤ законсервувати себе у влад≥.

ќптим≥стичних кадрових висновк≥в лише два, натом≥сть досить вагомих, ≥ у пр¤мому, й у переносному сенс≥.

ѕерший Ц президент. ѕопри свою особисту в≥дпов≥дальн≥сть за провал вт≥ленн¤ ≥дей ѕомаранчевоњ революц≥њ, у ц≥й критичн≥й ситуац≥њ ¬≥ктор ёщенко продемонстрував достатню р≥шуч≥сть (принаймн≥, вербальну Ц точно) зупинити руйнуванн¤ крањни. ÷¤ р≥шуч≥сть ёщенка, пор¤д ≥з наростаючою радикал≥зац≥Їю громадськост≥, стали чинниками, ¤к≥ спри¤ли зупинц≥ узурпац≥њ.

≤ другий, неспод≥ваний кадровий "позитив" Ц ¬≥ктор янукович. ÷ей пол≥тик ви¤вивс¤ не готовий до рол≥ 100%-го ≥ноземного "кам≥кадзе". янукович м≥г б≥гти попереду Ќ≥карагуа ≥ Ћукашенка визнавати ѕ≥вденну ќсет≥ю й јбхаз≥ю, але то Ц далеко.

” тепер≥шньому випадку власн≥ ≥нтереси дл¤ нього ви¤вилис¤ важлив≥шими за ≥нтереси рос≥йського кер≥вництва, що не може не обнад≥ювати.

Ќарешт≥, про "лузер≥в". Ќаполеон свого часу сказав, що "н≥чого не втрачено, доки не втрачена честь". ¬ипадок ≥з конституц≥Їю ѕ–≥Ѕё“ Ц ц≥лком протилежний. ћожливо, п≥сл¤ цього дехто з пол≥тик≥в Ц учасник≥в ц≥Їњ антидержавноњ авантюри Ц нав≥ть почне шукати крањну, де њх ще не знають.

09.06.2009, ќлександр ѕал≥й, дл¤ ”ѕ


„итайте також:
ёл≥¤ “имошенко: "ѕропало все!" (¬≥део)
Ukraine: Failed Democracy
 оал≥ц≥¤ —оборност≥ та ¬≥дродженн¤?
“имошенко ≥ янукович замовл¤ють шлюбну церемон≥ю?
¬они знову зробили це... (”ѕ)
—оюз “имошенко ≥ януковича: останн≥й шанс (”ѕ)
“ри новини в≥д ¬олодимира ѕут≥на про ёл≥ю “имошенко (”ѕ)
≤гор ¬орон≥н: "’≥ба це справедливо, що в нас газ дорожче, н≥ж в Ќ≥меччин≥?" (≈ѕ)

≤нш≥ статт≥...


© 2000-2009 ””крањнська правда“
ѕередрук матер≥ал≥в т≥льки за на¤вн≥стю г≥перпосиланн¤ на www.pravda.com.ua

ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥:: http://www.pravda.com.ua/news/2009/6/9/96205.htm

Сайт создан в системе uCoz