–азом њх багато...

„ому частина украњнськоњ молод≥ п≥д червоноЦчорними прапорами перетворюЇтьс¤ на м≥с≥онер≥в ¤к печерного нацизму, так ≥ "великоњ рос≥йськоњ ≥дењ"?

"Ќаша влада повинна бути страшною дл¤ ворог≥в ”крањни!" Ч такий кривавоЦчервоний напис "прикрашаЇ" портрет —тепана Ѕандери на сайт≥ з кумедною назвою: "÷ентр пол≥тичних досл≥джень ≥м. √еббельса". ÷ей сайт, ¤к ≥ дес¤тки ≥нших псевдонац≥онал≥стичних вебЦстор≥нок, зТ¤вивс¤ в украњнському ≥нфопростор≥ з початком 2005 року, коли "виникла загроза", що в ”крањн≥ оф≥ц≥йно буде визнано борц≥в за державн≥сть. “ак≥ "≥нформац≥йн≥ гачки" п≥д вигл¤дом "нац≥ональноњ ≥стор≥њ" нескладно закинути у св≥дом≥сть старих ≥ молодих, ¤к≥ дос≥ ≥мТ¤ Ѕандери раз бачили в п≥дручнику ≥ ще раз чули в≥д перел¤каноњ вчительки. √еб≥стський погл¤д на украњнський визвольний рух ¤к на "банду р≥зун≥в", Ї також у сотн¤х книжок з ¤скравими обкладинками, у часописах, рад≥оЦ й телепередачах. Ќайб≥льше "гачк≥в" передаЇтьс¤ через сп≥лкуванн¤ з "по≥нформованими", перепов≥данн¤ "правдивих ≥стор≥й" ≥ нав≥ть анекдоти. ÷≥каво, що пор¤д з у¤вленн¤м "про дик≥сть ≥ жорсток≥сть" украњнц≥в цей довготривалий ≥нфопроект переконуЇ: найв≥рн≥шим другом дл¤ де¤ких украњнських самост≥йник≥в була ≥ залишаЇтьс¤... –ос≥¤.

¬≥ртуально перевд¤гнен≥

“≥лькиЦно актив≥зуЇтьс¤ процес визнанн¤ борц≥в за свободу ”крањни, ¤к пожвавлюютьс¤ орган≥зац≥њ, ¤к≥ н≥бито прагнуть такого визнанн¤, ут≥м навТ¤зливо демонструють свою схож≥сть ≥з нацистами. ”крањнц≥в пост≥йно бТють по г≥дност≥ фальшивими "гр≥хами" Ч "всенародною" колаборац≥Їю з н≥мц¤ми, "жорсток≥шими, н≥ж у нацист≥в", погромами. ƒокументи св≥дчать про ≥нше. јле документи Ч царина св≥домост≥, а м≥фи вражають п≥дсв≥дом≥сть. ќстанн≥м часом зТ¤вилас¤ нова технолог≥¤: патр≥отичну молодь привчають схвалювати ц≥ "гр≥хи" ≥ прагнути њх в≥дтворити.

Ќе можеш викор≥нити в украњнськоњ молод≥ ≥нтерес до визвольноњ боротьби Ч "внЇдр≥сь" ≥ подай картину ц≥Їњ боротьби так, ¤к виг≥дно. ќтож нагн≥таЇтьс¤ масовий психоз серед т≥нейджер≥в. ѕсевдонац≥онал≥стичн≥ орган≥зац≥њ влаштовують марш≥ з≥ смолоскипами ≥ нацистською символ≥кою "на честь див≥з≥њ —— "√аличина" ≥ створюють "картинку", що украњнц≥ хвацько слугували нацистам. ќсобливо актуально нин≥, коли –ос≥¤ приймаЇ закон "ѕро протид≥ю реаб≥л≥тац≥њ на територ≥њ колишн≥х республ≥к —–—– нацизму", де п≥д нацизмом розум≥ють нац≥ональну ≥дентичн≥сть. "«в≥р¤ч≥ тортури та вбивства невинних людей, пограбуванн¤ сел¤нства та горезв≥сн≥ "контингенти", вивезенн¤ молод≥ в рабство, голодн≥ роки окупац≥њ з тис¤чами жебрак≥в на дорогах Ч ось насл≥дки зрадницькоњ змови г≥тлер≥вц≥в з оун≥вськими найманц¤ми", Ч писав  лим ƒмитрук у книжц≥ "Ѕезбатченки", видан≥й у Ћьвов≥ в 1974Цму накладом 100 000 прим≥рник≥в. ј ще ск≥льки том≥в "про злочини бандер≥вц≥в" виходили в рад¤нськ≥ часи фантастичними накладами! —тиль викладу прочитуЇтьс¤ ≥ в нин≥шн≥х виданн¤х  омпарт≥њ, "бойових листках" ћосковського патр≥архату, у "наукових" текстах ‘—Ѕ про ”ѕј на сайт≥ ћ«— –ос≥њ.

—ин головнокомандувача ”ѕј ёр≥й Ўухевич за¤вив: "ћи засуджуЇмо намаганн¤ прит¤гнути нац≥ональноЦвизвольний рух до марг≥нальних потуг на зразок так званих ”Ќ“ѕ, "Ѕратства" та ≥нших проплачених структур". “а чи прислухаЇтьс¤ сьогодн≥ хтось до справд≥ нац≥ональних постатей?

„ого прагнули бандер≥вц≥?

„ому саме за Ѕандеру так ухопилис¤ "технологи ≥стор≥њ"? Ќе за ƒмитра ƒонцова й јндр≥¤ ћельника, ¤к≥ справд≥ спод≥валис¤ на допомогу г≥тлер≥вц≥в у створенн≥ ”крањнськоњ держави. ” той же час енерг≥йно сплутують ”ѕј з див≥з≥Їю "√аличина", хоча в≥домо, що бандер≥вц≥, ¤к≥ створили ѕовстанську арм≥ю, не сприймали ц≥Їњ див≥з≥њ. Ѕорючись за власну самост≥йну державу, не покладалис¤ на зовн≥шн≥ сили. ”ѕј н≥коли не волала: "”крањна дл¤ украњнц≥в!", натом≥сть у н≥й воювали татари ≥ Їврењ, узбеки, албанц≥ й представники багатьох ≥нших народ≥в.

Ўанси на поширенн¤ ≥дей расизму ≥ нацизму серед украњнськоњ молод≥ не велик≥. ќднак така ≥нформац≥йна збро¤ у змоз≥ спотворити у¤вленн¤ про визвольний рух. «в≥дки перес≥чному херсонцю, в≥нничанину чи черн≥г≥вцю знати, що м≥ф про антисем≥тизм —имона ѕетлюри ≥ —тепана Ѕандери виник уже п≥сл¤ того, ¤к њх застрелили б≥льшовицьк≥ агенти. “аким чином зам≥тали сл≥ди власних злочин≥в. —ьогодн≥ ≥нтернетЦканонадами також зам≥тають сл≥ди Ч геноциду 1933Цго й нищенн¤ населенн¤ «ах≥дноњ ”крањни з 1939 по 1959Цй. Ѕандера розТ¤снював, що ”крањну мордують не ¤к≥сь таЇмнич≥ "масони", а ц≥лком реальн≥ прац≥вники системи з центром у московському  ремл≥. “ому й був таким небезпечним. ¬≥н наголошував: "ћосква намагаЇтьс¤ вт¤гнути в крут≥ж своњх вплив≥в здезор≥Їнтован≥, слаб≥ й розкладен≥ елементи всередин≥ р≥зних народ≥в".

Ѕез правил житт¤

ѕ≥дл≥ткам важко бути недезор≥Їнтованими, коли шк≥льн≥ вчител≥ (нин≥ б≥льш≥сть ≥з них Ч пенс≥йного в≥ку) дос≥ бо¤тьс¤ вимовити сполученн¤ "украњнська нац≥¤". —трах≥тлив≥ злочини комун≥стичноњ системи загалом в≥дом≥, але не засуджен≥, не усв≥домлен≥. Ќароджен≥ вже в незалежн≥й ”крањн≥ п≥дл≥тки мало знають ≥ про √≥тлера, ≥ про —тал≥на. ≤ майже н≥чого Ч про украњнський визвольний рух. “акими "незаповненими" м≥зками легко ман≥пулювати. ћолодь перебуваЇ в умовах "соц≥альноњ шизофрен≥њ": у держав≥ з гербомЦтризубом ≥ синьоЦжовтим прапором дос≥ не визнано борц≥в за њњ свободу. ўе в 2005 роц≥ авторитетна ком≥с≥¤ ≥сторик≥в п≥сл¤ тривалого досл≥дженн¤ оприлюднила експертний висновок: д≥¤льн≥сть ќ”Ќ ≥ ”ѕј Ї нац≥ональним рухом опору проти нацист≥в ≥ комун≥ст≥в, за ”крањнську державу. ќднак кер≥вництво крањни не заф≥ксувало цей висновок остаточним визнанн¤м. ’аос триваЇ.

ѕ≥дл≥ткам потр≥бна система координат, розумн≥ правила житт¤, ¤к≥ њм дають доросл≥. “а чи дають? «а ф≥льми украњнською в к≥нотеатрах Ч в≥йна. ”крањнськ≥ концерти Ч громадськ≥, нап≥вп≥дп≥льн≥. Ѕасейни, спортивн≥ секц≥њ, будинки творчост≥, школи мистецтв Ч рос≥йською мовою. ћолод≥жна орган≥зац≥¤ "ѕласт", що маЇ майже 100Цл≥тн≥й виховничий досв≥д, не маЇ у  иЇв≥ прим≥щенн¤. ƒоводитьс¤ "випускати пар" у б≥йц≥вських "духовних" орган≥зац≥¤х.

ѕ≥сн≥, вебЦсайти ≥ книжки

“аке враженн¤, що на пол≥ "нац≥ональноњ ≥дењ" у нас лише екстрем≥стиЦмарг≥нали. ѕоверн≥мос¤ до згаданого сайту "÷ентр пол≥тичних досл≥джень ≥м. √еббельса". Ћ≥нки з нього ведуть на "—оц≥алЦнац≥онал≥стичну асамблею", по сут≥, орган≥зац≥њ "ѕатр≥от ”крањни", що пропагуЇ "украњнський расовий соц≥алЦнац≥онал≥зм". ÷е н≥чого, що б≥льш≥сть "патр≥от≥в" украњнською мовою не волод≥ють ≥ вважають, що Ўевченко Ч "це такий футбол≥ст". "ЌастаЇ час виконати своЇ головне призначенн¤ Ч стати не щитом, а мечем Ѕ≥лоњ ™вропи, вр¤тувати Ѕ≥лу Ћюдину в≥д вимиранн¤", Ч переконують т≥нейджер≥в творц≥ програми "ѕатр≥от ”крањни". ќрган≥зац≥¤ маЇ оф≥си майже в ус≥х област¤х ”крањни. „лени орган≥зац≥њ систематично проход¤ть в≥йськов≥ й ≥деолог≥чн≥ вишколи, ход¤ть у в≥йськов≥й форм≥ з нашивкою: тризуб, вписаний у свастику. "ѕ”" маЇ соратника Ч ”крањнську нац≥оналЦтрудову парт≥ю (”Ќ“ѕ), створену в 2005Цму.

якщо помандрувати л≥нками, вказаними на сайтах цих орган≥зац≥й, можна надибати близько 20 (!) профес≥йно оформлених вебЦстор≥нок, де п≥д вигл¤дом "украњнськоњ ≥дењ" пропагуЇтьс¤ нацизм, расизм, великорос≥йський шов≥н≥зм. –озкрутка див≥з≥њ "√аличина" Ч паралельно з –ќј ¬ласова. —татт¤ "–усские националисты Ч за ”ѕј!" переконуЇ, що це вшануванн¤ "памТ¤т≥ про борц≥в за б≥лу ≥дею в –ос≥њ". √асло: "ќтвЇт≥м на "ант≥фашистскую пропаганду с≥стЇми Ч рЇаб≥л≥тац≥Їй героЇв ЅЇлого дв≥жен≥¤ ≥ ќ”ЌЦ”ѕј!". ћоже, в цьому й криЇтьс¤ змодельований конфл≥кт "нац≥онал≥ст≥в" з "јнт≥Ц‘а"?

яка мета "нац≥онал≥ст≥в"? ¬и¤вл¤Їтьс¤, боротьба з м≥грантами, сем≥тами, мусульманами. Ќайуживан≥ш≥ терм≥ни з псевдонац≥онал≥стичних аг≥ток: "≥нородц≥" й "≥нов≥рц≥". "“атари хочуть нашоњ земл≥", Ч переконуЇ "анал≥тична служба ”Ќ“ѕ": "поки "справжн≥ нац≥онал≥сти" розробл¤ють плани боротьби з т. зв. "москал¤ми", кримськотатарськ≥ "бандформуванн¤" захоплюють ц≥нну кримську землю"... ўе н≥чого, ¤кби боњ були в≥ртуальноЦ≥нтернетними. ”т≥м вони реальн≥, в ”крањн≥ щороку в≥д рук "накручених" т≥нейджер≥в гине к≥лька темношк≥рих, вандали руйнують кладовища, част≥шають напади на кримських татар.

ўо таке расизм ≥ до чого тут марксизм

Ќав≥що украњнц¤м бути расистами? ќбірунтуванн¤ расизму потр≥бне ≥мпер≥¤м: так вони виправдовують своњ завоюванн¤ ≥ використанн¤ "нижчих народ≥в" ¤к раб≥в. –асизм дос≥ найб≥льш розвинений у ‘ранц≥њ, јнгл≥њ, Ќ≥меччин≥ й –ос≥њ Ч державах ≥з давньою ≥мперською ≥стор≥Їю. √асло "спас≥нн¤ б≥лоњ раси" обТЇднуЇ м≥жнародних расист≥в, ¤к≥ в ≥мТ¤ расових переконань жертвують нац≥ональними ц≥нност¤ми. як ≥ приб≥чники марксизму, вони вважають, що в ≥стор≥њ д≥ють велик≥ маси людей. ”т≥м бачать такими не класи, а раси. "ѕатр≥оти" переконан≥, що нац≥¤ Ч це сп≥льнота б≥олог≥чна (по кров≥), отож нац≥ональна ≥де¤ дл¤ них пол¤гаЇ лише у "виживанн≥ та примноженн≥ власноњ попул¤ц≥њ". –асистську ≥деолог≥ю спов≥дують сьогодн≥ Ївропейськ≥ Ќов≥ прав≥, перед ведуть французи ≥ британц≥. –ос≥¤ни, ¤к завжди, мавпують, украњнськ≥ "патр≥оти" Ч нав≥щось за ними.

Ќов≥ прав≥ хочуть бачити ™вропу без м≥грант≥в, без христи¤нства ≥ з багатими колон≥¤ми раб≥в. ¬≥ра правих Ч ¤зичництво. —л≥д в≥дновити чи вигадати свою власну рел≥г≥ю або ж нац≥онал≥зувати ¤кусь ≥з св≥тових рел≥г≥й ("’ристос Ч родом ≥з –ос≥њ"). ѕравиц¤ кохаЇтьс¤ в "ар≥йськ≥й ≥дењ", мр≥Ї про в≥днайденн¤ јтлантиди. –ос≥йськ≥ письменники зам≥сть грецькоњ јтлантиди вибрали ≥ранську јратту, ¤ку над≥лили славою "першоњ св≥товоњ ≥мпер≥њ". «в≥сно ж, була вона на територ≥њ –ос≥њ, ≥ зв≥дти вийшли вс≥ Ївропейськ≥ народи ≥ вс≥ набутки св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ.

–ос≥¤ мавпуЇ ™вропу, "патр≥оти" Ч –ос≥ю

–асистськ≥ м≥фи перепов≥дають дл¤ «ћ≤ езотерики й окультисти. "јр≥йський астролог" ѕавло √лоба переконуЇ свою масову аудитор≥ю, що "аз≥ати" зовс≥м не р≥вн¤ б≥лим люд¤м, "ар≥йц¤м". ѕро ар≥йц≥в полюбл¤Ї поговорити й л≥дер ™враз≥йського руху јлЇксандр ƒуг≥н. ” 1990Цт≥ роки в –ос≥њ виходив журнал "ЌаслЇд≥Ї прЇдков" (переклад назви нацистського окультного ордену "јненербе" у структур≥ ——). ” 1999Цму засновано "Ѕ≥бл≥отЇку расовой мисл≥", де публ≥кують твори нин≥шн≥х рос≥йських расист≥в ≥ класик≥в зах≥дного расизму. –асистськ≥ переконанн¤ прогл¤дають у висловлюванн¤х знаних рос≥йських культуролог≥в, етнопол≥толог≥в, ≥сторик≥в, депутат≥в ƒерждуми –‘. «а ≥н≥ц≥ативою ћ≥н≥стерства осв≥ти –‘, осв≥тн≥ програми у школах ≥ ¬Ќ« базуютьс¤ на расистському "цив≥л≥зац≥йному п≥дход≥", ¤кий пропагували в —–—– дл¤ побудови "новоњ ≥сторичноњ сп≥льноти".

™вропейський неорасизм приходить в ”крањну через ф≥льтр –ос≥њ. ћолодь читаЇ рос≥йську л≥тературу, збираЇтьс¤ "на сходки" до ћоскви чи ѕ≥тера. ”крањнськ≥ ск≥нхеди ор≥Їнтуютьс¤ на рос≥йських, а не на Ївропейських. «ах≥д не вважаЇ словТ¤н "б≥лою расою". ј рос≥¤ни не вважають такими украњнц≥в. "—п≥вроб≥тництво з Ївропейськими ск≥нхед≥вськими рухами в украњнських ск≥н≥в не дуже складаЇтьс¤, Ч каже в≥домий соц≥олог ¬Т¤чеслав Ћихачов. Ч ”крањнськ≥ ск≥нхеди, нав≥ть в≥днос¤чи себе до нац≥оналЦрадикал≥в ≥з традиц≥йним негативним ставленн¤м до рос≥йського нац≥оналЦшов≥н≥зму, будують свою модель повед≥нки на л≥тератур≥, музиц≥, в≥део, ¤к≥ потоком пливуть з –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ". —п≥льне ≥нформац≥йне поле утримуЇ разом "украњноЦрос≥йську" субкультуру, що культивуЇ ненависть. ∆одного прецеденту заборони на ввезенн¤ з –ос≥њ друкованоњ продукц≥њ, що розпалюЇ м≥жнац≥ональну ворожнечу, на украњнських митниц¤х не пом≥чено. ”т≥м, не сл≥д виключати певноњ п≥дтримки ≥ в≥д Ївропейських правих расист≥в. ¬≥домо, що свого часу —оц≥алЦнац≥онал≥стичну парт≥ю (нин≥ Ч ¬ќ "—вобода") п≥дтримував "Ќац≥ональний фронт" ∆анЦћар≥ Ће ѕена, що свого часу "вз¤в п≥д крило" юних радикал≥вЦ"патр≥от≥в" у ‘ранц≥њ.

—тарш≥ товариш≥

¬икористовуючи певн≥ психолог≥чн≥ методики, частину людей не складно зазомбувати ≥ зробити людиноненависниками. ™ досить старших друз≥в, ¤к≥, посилаючи молодь "у б≥й", отримують соц≥альне задоволенн¤, пол≥тичний ≥ економ≥чний зиск. —еред "гуру" Ї письменники, к≥ношники, пол≥тики. ѕодейкують, що частину псевдонац≥онал≥стичних орган≥зац≥й куруЇ ¬≥ктор ћедведчук. ¬≥дкрито за "б≥лу расу" виступили два нардепи: Ћевко ЋукТ¤ненко ≥ √ригор≥й ќмельченко, ¤кий у 2004Цму опубл≥кував у журнал≥ "”н≥версум" статтю "ѕоверненн¤ до р≥дноњ в≥ри Ч Їдиний шл¤х в≥дродженн¤ ”крањни", де розм≥рковуЇ про "≥нородц≥в". ѕри нац≥оналЦсоц≥ал≥стах годуЇтьс¤ ск≥нЦгурт "—окира ѕеруна", що сп≥ваЇ про б≥лих лицар≥в Ч захисник≥в раси, ¤к≥ "багато в≥дправили до могил, т≥шачись смерт≥ њх". ќсобливо "зворушуЇ" така п≥сенька: "Ќезгасне полумТ¤ слави / загонiв ”ѕј / ’айль! гордим геро¤м! / ѓм мiсце в вiках. / ¬ обличч¤ бив неспинний снiг, гар¤чий снiг, кривавий снiг, / за перевалом перевал арiйський воњн перемiг..."

јвтор фантастичних книжок про "нац≥ональну в≥ру" ≥ статей ≥з закликами до гуртуванн¤ нео¤зичник≥в п≥д знаменами правого руху √алина Ћозко очолюЇ кафедру ф≥лософ≥њ в  ињвському педагог≥чному ≥нститут≥ ≥мен≥ Ѕориса √р≥нченка. ¬она укладаЇ програми з украњнознавства, що пот≥м поширюютьс¤ по школах ≥ ¬Ќ«. Ѕагато њњ книг Ї в "”крањнськ≥й ¤зичницьк≥й книгарн≥", де повен наб≥р видань про рос≥йське мес≥анство: ≤стархов,  л≥мов, Ўилов, "—лав¤ноЦар≥йск≥Ї вЇди". ѕор¤д Ч книжки й ф≥льми про див≥з≥ю —— "√аличина" ≥ "ћо¤ боротьба" √≥тлера. “а ще "”крањнська м≥фолог≥¤" з грифом ћ≥носв≥ти, де розпов≥даЇтьс¤ про "батька ќр¤"... ¬икладач≥ ¬Ќ«, прац≥вники ≥нститут≥в ЌјЌ” гуман≥тарного проф≥лю "пом≥шан≥" на ар≥йств≥ й јратт≥. –озум, зас≥¤ний марксизмом, охоче вбираЇ ≥дењ расизму.

Ѕойова в≥ра

—Ѕ” ≥ ћ¬— заплющують оч≥ на ≥снуванн¤ в ”крањн≥ позадержавних воЇн≥зованих формувань, вважають соц≥ологи. ”же рок≥в дес¤ть, ¤к кожен ол≥гарх, ¤кий себе поважаЇ, орган≥зовуЇ при соб≥ групу бойовик≥в, бажано "духовно промитих", в≥рних ≥ переконаних. ‘утбольн≥ "фани" й накачан≥ адренал≥нов≥ т≥нейджери стають к≥ст¤ком таких бригад, часом оформлених у патр≥отичну орган≥зац≥ю. √оловна ≥де¤ Ч не нац≥ональна ≥ не пол≥тична, а Ч "ми њм покажемо!".  ому њм Ч указуЇ хаз¤њн. Ўколи бойових мистецтв, базован≥ на ¤зичницьк≥й в≥р≥ й "ар≥йств≥", Ї в обласних центрах ”крањни. "—пас", "“риглав", "—обор", Ўкола словТ¤нського воњнського мистецтва "¬еликий ¬огонь". Ќавчанн¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в Ч переважно безкоштовне. Ќайв≥дом≥ший осередок бойових мистецтв тривалий час був у ћј”ѕ. ѕро "словТ¤ноЦар≥йськ≥" бойов≥ мистецтва друкують книги, поширюють ф≥льми. ћасований культ сили оголошуЇ слабших "зайвими".

≤нтернетЦвиданн¤ "ѕодих вол≥" Ѕратства ќр≥њв (–”Ќ в≥ра) навчаЇ: "јвторитаризм Ч форма природноњ орган≥зац≥њ й мисленн¤ у здоровому сусп≥льств≥.  оритись своЇму вожаков≥ Ч природна форма виживанн¤... –ел≥г≥¤ героњв Ч м≥ф. ” нас в≥д≥брали ≥стор≥ю Ч ми створимо свою, у нас нема майбутнього Ч ми в≥зьмемо його в ≥нших. ¬орога Ч убий. «лод≥¤ Ч убий. Ўахра¤ Ч убий".

"” п≥дл≥тк≥в Ї важлива потреба самоствердитис¤ серед однол≥тк≥в, ≥ вони робл¤ть усе, щоб цього дос¤гти. ÷е використовують доросл≥, вони переконують: "¬и кращ≥, ви сильн≥ш≥ за ≥нших, ви над ними маЇте владарювати", Ч по¤снюЇ старший науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту соц≥альноњ ≥ пол≥тичноњ психолог≥њ јѕЌ, кандидат психолог≥чних наук “ет¤на ЅЇлав≥на. Ч —аме на пор≥вн¤нн≥ з кимось формуЇтьс¤ расизм, л≥дерство в антисоц≥альних угрупованн¤х. ћолодь стаЇ одночасно й жертвами, й ≥нструментом насилл¤. Ѕо доросл≥ пот≥м використовують своњх "вихованц≥в" дл¤ тиску на ≥нших людей".

Ќепатр≥отичне вихованн¤

ћоже, д≥т¤м про це все не розпов≥дають у школ≥? ј таки не розпов≥дають. Ќавчити д≥тей поважати г≥дн≥сть свою та ≥нших людей, розр≥зн¤ти ман≥пулюванн¤ св≥дом≥стю, не продавати св≥й голос мала б громад¤нська осв≥та. " онцепц≥й громад¤нськоњ осв≥ти в ”крањн≥ Ї к≥лька, Ї програми й р≥зн≥ пос≥бники. ” загальноосв≥тн≥х школах впроваджено факультативний курс", Ч розпов≥даЇ "”ћ" зав≥дувач лаборатор≥Їю громад¤нськоњ осв≥ти ≤нституту соц≥альноњ та пол≥тичноњ психолог≥њ јѕЌ ≤рина ∆адан. Ќаск≥льки цю програму донесено сьогодн≥ до вчител≥в? „и вчител≥ готов≥ навчити цього д≥тей? "«агалом програмою громад¤нськоњ осв≥ти на сьогодн≥ охоплено майже вс≥х школ¤р≥в, але ¤ким чином вони отримують ц≥ знанн¤ ≥ ¤ким Ї результат Ч нев≥домо, Ч пов≥домила "”ћ" представник ќќЌ з питань громад¤нськоњ осв≥ти в ”крањн≥ —в≥тлана ѕозн¤к. Ч ¬исновок про стан ≥ ефективн≥сть в≥д громад¤нськоњ осв≥ти можна зробити лише на основ≥ ірунтовного досл≥дженн¤. ƒл¤ нього потр≥бне державне замовленн¤". ѕрикметно, що сем≥нари з громад¤нськоњ осв≥ти дл¤ украњнських учител≥в провод¤ть на гранти ™вросоюзу й —Ўј.

ћоже, державн≥ заклади хоч виховують у молод≥ здоровий патр≥отизм? "Ќещодавно ћ≥н≥стерство затвердило документ "ќсновн≥ ор≥Їнтири вихованн¤". ѕри ћ≥н≥стерств≥ Ї науковоЦметодичн≥ ком≥с≥њ, ¤к≥ розгл¤дають пос≥бники ≥ виховн≥ програми. —ьогодн≥ таку програму може подати будьЦхто", Ч розпов≥ла зав≥дувач в≥дд≥лу позашк≥льноњ осв≥ти, виховноњ роботи й захисту прав дитини ћ≥носв≥ти јлла —ередницька. "” минулому роц≥ ми почали розробл¤ти концепц≥ю з патр≥отичного вихованн¤ молод≥. «араз розробл¤Їмо положенн¤ про установу культурноЦпросв≥тницького спр¤муванн¤ та патр≥отичного вихованн¤ молод≥, Ч похвалилас¤ прац≥вник ƒепартаменту соц≥ального становленн¤ ≥ розвитку молод≥ ћ≥н≥стерства с≥мТњ, молод≥ та спорту “амара ’одарЇва.Ч “ак≥ заклади, що ф≥нансуютьс¤ з держбюджету, вже Ї у 13 обласних центрах ”крањни". Ќепогано ¤к на 18Цй р≥к незалежност≥.

ћинулого року свою програму героњкоЦпатр≥отичного вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥ "Ќавчанн¤ доблест≥ ≥ слави" оприлюднила група з к≥лькох "учасник≥в бойових д≥й" (на  уб≥, в јфган≥стан≥ та в ёгослав≥њ). ”кладач≥, зокрема генералЦмайор ¬≥тал≥й –аЇвський, одним ≥з напр¤мк≥в виховноњ роботи бачать "ознайомленн¤ з матер≥алами про миротворчу м≥с≥ю –ад¤нськоњ арм≥њ в крањнах ¬аршавського договору та в гар¤чих точках планети". ќдна з тем дл¤ зан¤ть на жовтень: "√ероњ  рут чи обманут≥ заколотники з числа студент≥вЦгаличан  ињвськоњ г≥мназ≥њ ≥мен≥  ирилоЦћефод≥њвського братства?"

ѕраво на безпеку

„и забезпечуЇтьс¤ в наш≥й держав≥ право людини на здоровий ≥нформац≥йний прост≥р? ≤ хто зц≥люватиме душ≥ тис¤ч гар¤чих юнак≥в, ¤ких переконали, що "√≥тлер Ч це класно, а Ѕандера Ч його союзник"? ÷е ж не звичайна "по≥нформован≥сть", а запрограмован≥сть, ¤ку можна подолати лише такою ж потужною за впливом позитивною програмою. ѕоки що в держав≥ не йдетьс¤ про таку реаб≥л≥тац≥йну програму, нав≥ть про психолог≥чну експертизу наповненн¤ ≥нформац≥йного простору. —пецслужби ≥ноземних держав, хиж≥ пол≥тики ≥ крим≥нальн≥ авторитети застосовують психолог≥чно неприпустим≥ методи впливу на людську св≥дом≥сть, ≥ жоден орган влади не може цьому зарадити. ¬ ”крањн≥ нав≥ть ≥нтернет законодавчо не регламентований. "ќл≥њ у вогонь" п≥дливають де¤к≥ правозахисники та борц≥ з антисем≥тизмом, роботу ¤ких оплачують закордонн≥ фонди.

¬ ”крањн≥ вже давно д≥Ї Ќац≥ональна експертна ком≥с≥¤ з питань захисту сусп≥льноњ морал≥, ¤ка довгий час ц≥кавилас¤ лише порнограф≥Їю, а минулого року внесла до перел≥ку своЇњ роботи також украњнофоб≥ю, пропаганду нацизму й неонацизму, ксенофоб≥ю, антисем≥тизм, пос¤ганн¤ на територ≥альну ц≥л≥сн≥сть ”крањни, образу нац≥ональних ≥ рел≥г≥йних почутт≥в людей, рекламуванн¤ тютюнопал≥нн¤ ≥ пи¤цтва. Ўтат ком≥с≥њ Ч близько 70 ос≥б. ќднак, здаЇтьс¤, њњ прац≥вники ≥ дос≥ серйозно ставл¤тьс¤ лише до порнограф≥њ. ѕоки не вдалос¤ почути жодного експертного висновку на безл≥ч публ≥кац≥й, телепрограм та ≥нтернетЦстор≥нок, ¤к≥ принижують честь ≥ г≥дн≥сть украњнц≥в та нац≥ональних громад. √олова ком≥с≥њ ¬асиль  остецький бачить проблему в ф≥нансуванн≥: "я хот≥в би, щоб ком≥с≥¤ отримала можлив≥сть придбати дл¤ прац≥вник≥в компТютери Ч поки що ми переважно працюЇмо на своњх ноутбуках. Ќа цей р≥к ф≥нансуванн¤ ще зменшилос¤". ќднак головна причина криЇтьс¤, очевидно, в ≥ншому. —ьогодн≥ учасники визвольного руху, во¤ки ”ѕј, дисиденти Ч не визнан≥ в правовому простор≥ держави, њх н≥би "немаЇ". якщо ¤кесь виданн¤ чи телепрограма, ≥нтернетЦсайт чи вулична акц≥¤ зневажають памТ¤ть про нац≥ональних героњв ≥ спотворюють нашу ≥стор≥ю, навр¤д чи ¤кась державна ком≥с≥¤ зможе визначити так≥ д≥њ ¤к протиправн≥.

 ќћ≈Ќ“ј– "”ћ"

¬олодимир ¬Т¤трович,
директор ƒержавного галузевого арх≥ву —Ѕ”:

Ч —айти спотворено подають украњнську визвольну боротьбу, в тому ж св≥тл≥, що й колись комун≥стична пропаганда. Ћише тепер знак "м≥нус" зм≥нивс¤ на "плюс": тексти переконують, що "украњнськ≥ нац≥онал≥сти сп≥вроб≥тничали з нацистами, ≥ це добре". ÷е ще й ≥нформац≥йн≥ спецоперац≥њ, спр¤мован≥ на дискредитац≥ю визвольноњ боротьби ≥ загалом украњнськоњ державност≥. ÷≥ м≥фи потр≥бно розбивати правдивою ≥нформац≥Їю. ”т≥м широку просв≥тницьку кампан≥ю можна розпочинати лише на баз≥ масиву оприлюднених документ≥в, а зараз ще триваЇ њх розсекреченн¤. —Ѕ” вже провела чимало громадських слухань, зокрема, про боротьбу ”ѕј проти нацист≥в, готуЇмо публ≥кац≥ю документ≥в украњнського антинацистського руху опору. јле цього недостатньо в сусп≥льств≥, де дес¤тил≥тт¤ми м≥льйонними накладами поширювалис¤ виданн¤ рад¤нськоњ пропаганди.

¬ладислав √риневич,
доктор ≥стор≥њ, досл≥дник тотал≥таризму:

Ч ≤сторична памТ¤ть сьогодн≥ в ”крањн≥ значною м≥рою концентруЇтьс¤ довкола ≥нтернетЦсайт≥в. „асто на таких сайтах украњнський визвольний рух подають ¤к нацистський. ƒумаю, в таких проектах дискредитац≥њ зад≥¤н≥ закордонн≥ грош≥, зокрема рос≥йськ≥. ÷≥ вс≥ сайти можуть обслуговувати двоЇЦтроЇ людей. Ќапоз≥р це схоже на так звану "контрпамТ¤ть" (терм≥н з 1950Ц60Цх рок≥в): коли держава хоче навТ¤зати сусп≥льству свою модель баченн¤ ≥сторичноњ памТ¤т≥, ≥ тод≥ письменники оприлюднюють протилежну думку. јле за сучасних умов в ”крањн≥ контрпамТ¤ть Ї реакц≥йною за своЇю суттю, антидемократичною. ¬она ¤краз повертаЇ нас до час≥в стал≥н≥зму. ј коли п≥д вигл¤дом ≥нформац≥њ про бандер≥вц≥в подаЇтьс¤ щось протилежне Ч це нагадуЇ групи Ќ ¬—, ¤к≥ перевд¤галис¤ в одностроњ ”ѕј.

20.06.2009, ярослава ћ”«»„≈Ќ ќ


„итайте також:
 рим≥нал за геноцид (05.06.2009)
Ќевивчений √олод (05.06.2009)
 рим у  иЇв≥ (16.05.2009)
 рињвка Ч не корчма! (15.04.2009)

≤нш≥ статт≥...


© 2009 "”крањна ћолода"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1431/222/50370/

Сайт создан в системе uCoz