ћ≥раж атомного  увейту

”крањна волод≥Ї одними з найб≥льших у св≥т≥ покладами урану. јле п≥д тиском –ос≥њ в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д створенн¤ власного ¤дерного пального дл¤ ј≈—

—ьогодн≥ пол≥тики, експерти, журнал≥сти активно обговорюють насл≥дки дл¤ ”крањни зас≥данн¤  ом≥тету з питань економ≥чного сп≥вроб≥тництва рос≥йськоЦукрањнськоњ м≥ждержавноњ ком≥с≥њ за участю премТЇр≥в ”крањни ≥ –ос≥њ ёл≥њ “имошенко та ¬олодимира ѕут≥на у ялт≥ 19 листопада. Ќа жаль, б≥льш≥сть ≥з них не под≥л¤ють бравурного настрою ѕремТЇра ёл≥њ “имошенко ≥ вказують на загрозу, ¤ку несуть ¤лтинськ≥ домовленост≥ дл¤ нашоњ держави.

Ќа "газовому фронт≥" Ч повний провал

«розум≥лим дл¤ вс≥х Ї небажанн¤ рос≥йськоњ сторони вносити поправки до вкрай невиг≥дних, дискрим≥нац≥йних дл¤ нашоњ держави газових контракт≥в, п≥дписаних усупереч директивам ѕрезидента ”крањни 19 с≥чн¤ 2009 року у ћоскв≥, особливо в частин≥ од≥озних штрафних санкц≥й за недоб≥р газу, сп≥рноњ формули ц≥ни на газ дл¤ ”крањни, ¤ка змушуЇ нас платити найдорожче у ™вроп≥, заниженоњ плати за транзит рос≥йського газу в Ївропейськ≥ крањни. ÷ин≥чною видаЇтьс¤ ≥ спроба обох премТЇр≥в пререконати вс≥х, що п≥дписан≥ газов≥ контракти Ї типовими "Ївропейськими" газовими контрактами "√азпрому". Ќасл≥дки в≥дом≥ вс≥м: у кращому випадку банкрутсво Ќј  "Ќафтогаз", розрахунок за його борги перед –ос≥Їю газотранспортною системою. ј на ¤лтинських переговорах зТ¤вилас¤ нова "ф≥шка" Ч участь –ос≥њ у модерн≥зац≥њ украњнськоњ газотранспортноњ системи, що в≥дкриваЇ њй дорогу до реального управл≥нн¤ нею. ’оча украњнський ≥нтерес пол¤гаЇ в куп≥вл≥ Ївропейськими крањнами газу на рос≥йськоЦукрањнському кордон≥ та оплата ними транзиту територ≥Їю ”крањни. јле так питанн¤ на переговорах украњнським ур¤дом нав≥ть не ставитьс¤.

« обуренн¤м обговорюють ≥ в≥дверте хамство ѕут≥на на адресу ѕрезидента нашоњ крањни та васальну повед≥нку “имошенко. Ќевже п≥дтримка –ос≥њ на виборах ѕрезидента вартуЇ толеруванн¤ такого приниженн¤ перш за все самоњ ё.“имошенко ¤к украњнськоњ громад¤нки, всього украњнського народу?..

„орноземи, багат≥... ураном

јле мало хто звернув увагу на ще одну, не менш значиму, н≥ж газова, стратег≥чну проблему дл¤ ”крањни, щодо ¤коњ премТЇри, схоже, дос¤гли принципових домовленостей ще до прильоту в ялту.

ѕремТЇр ”крањни перед в≥дльотом у  рим пафосно за¤вилa на бриф≥нгу: "я переконана, що вже почала вт≥люватис¤ в житт¤ головна стратег≥чна л≥н≥¤ ”крањни щодо створенн¤ власного ¤дерноЦпаливного циклу. 18 рок≥в це питанн¤ ставилос¤, ≥ зараз ми (”крањна ≥ –ос≥¤. Ч јвт.) починаЇмо вт≥лювати його в житт¤. ... ћи обговорюватимемо на економ≥чному ком≥тет≥ питанн¤ збагаченн¤ урану в Їдиному збагачувальному центр≥, ¤кий ”крањна пот≥м зможе використовувати дл¤ виробництва власного ¤дерного палива. ... ћи посилюватимемо атомну електроенергетику ”крањни ¤к один ≥з напр¤м≥в диверсиф≥кац≥њ ≥ забезпеченн¤ власними енергоресурсами". ќкр≥м того, зауважила ѕремТЇрка, п≥д час зас≥данн¤ ком≥тету буде обговорено питанн¤ буд≥вництва на територ≥њ ”крањни заводу з виробництва власного украњнського ¤дерного палива.

«давалос¤ б, так≥ далекогл¤дн≥ плани Ч вершина мр≥й кожного патр≥ота. јдже уран Ч реальна альтернатива вуглеводнев≥й енергетичн≥й сировин≥, тобто газу та нафт≥. ј соб≥варт≥сть електроенерг≥њ, генерованоњ атомними станц≥¤ми, в≥дчутно нижча в≥д виробленоњ на теплових. ÷е прекрасно усв≥домлюють б≥льш≥сть висорозвинених крањн св≥ту, тому прид≥л¤ють розвитку атомноњ енергетики значну увагу ¤к важлив≥й складов≥й енергетичноњ незалежност≥ й безпеки. Ќав≥ть Ќ≥меччина, ¤ка посп≥шно оголосила себе в≥льною в≥д ¤дерноњ енергетики, змушена була в≥дмовитис¤ в≥д ц≥Їњ утоп≥чноњ ≥дењ.

ј й справд≥. якщо про украњнськоЦрос≥йськ≥ газов≥ проблеми у нас знають нав≥ть першокласники, то мало кому в≥домо, що наша держава входить у пТ¤т≥рку найбагатших у св≥т≥ на уранову сировину. ”крањнськ≥ атомн≥ станц≥њ виробл¤ють вже сьогодн≥ половину вс≥Їњ електроенерг≥њ крањни. ѕравда, ≥сторично так склалос¤, що вс≥ ¤дерн≥ реактори, ¤к≥ працюють в ”крањн≥, Ч рос≥йського, точн≥ше сказати Ч рад¤нського, виробництва, а безпеков≥ њхн≥ характеристики в≥дом≥ всьому св≥ту, особливо п≥сл¤ „орнобильськоњ авар≥њ.

–еактори Ч т≥льки "ћейд ≥н –аша"

„ерез те й атомна енергетика ”крањни привТ¤зана сьогодн≥ до рос≥йських паливних зб≥рок. “ому природним Ї продовженн¤ взаЇмовиг≥дноњ сп≥впрац≥ у ц≥й сфер≥ з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. јле п≥дписанн¤ угоди про сп≥вроб≥тництво в атомн≥й сфер≥ на 20 рок≥в передбачаЇ створенн¤ власного ¤дерноЦпаливного циклу вин¤тково з –ос≥Їю. “акий п≥дх≥д перекреслюЇ можлив≥сть диверсиф≥кац≥њ поставок в ”крањну ¤дерного палива та закр≥плюЇ монопольне становище –ос≥њ. ¬иходить парадокс: одна з найбагатших на уранову сировину крањн св≥ту нав≥чно узалежнюЇтьс¤ в≥д одного виробника реактор≥в, паливних зб≥рок дл¤ ј≈—, технолог≥й збагаченн¤ урану.

¬иробл¤ючи стратег≥ю розвитку атомноњ енергетики ”крањни, варто було придивитис¤ до досв≥ду економ≥чно прогресуючого  итаю, ¤кий використовуЇ ¤дерн≥ реактори п≥вн≥чноамериканського, французького та рос≥йського виробництва, змушуючи ц≥ крањни конкурувати одна з одною на китайському ринку, а уранову сировину, окр≥м власного видобутку, закуповуЇ в јвстрал≥њ та ≥нших крањнах.

Ќевже знову вибори Ч причина посп≥шних домовленостей ≥з ѕут≥ним нашоњ ѕремТЇрки в уранов≥й сфер≥? јдже менше м≥с¤ц¤ тому, 28 жовтн¤, у ¬ашингтон≥ в≥дбулос¤ установче зас≥данн¤ украњнськоЦамериканськоњ робочоњ групи з питань енергетичноњ безпеки, ¤ку очолили спецпосланець —Ўј з енергетичних питань в ™враз≥њ –≥чард ћорн≥нгстар та заступник м≥н≥стра палива та енергетики ”крањни —ерг≥й ѕавлуша. Ќа зас≥данн≥ сторони домовились про початок поставок в ”крањну альтернативного ¤дерного палива компан≥Їю "¬ест≥нгауз" ≥з 2011 року.

ћожливо, маЇ рац≥ю директор енергетичних програм центру "Ќомос" ћихайло √ончар, ¤кий припускаЇ, що –ос≥¤ погодилас¤ не виставл¤ти штрафи за недоб≥р газу в обм≥н на в≥дмову ”крањни в≥д план≥в диверсификац≥њ поставок ¤дерного палива. ћ. √ончар п≥дкреслюЇ: "”крањна губить будьЦ¤к≥ можливост≥ дл¤ диверсификац≥њ ¤дерного палива. “ому що рос≥йська сторона проводила таку гру: хочете поступок щодо газу Ч купуйте т≥льки рос≥йськ≥ реактори, рос≥йське паливо, ≥ тод≥ буде послабленн¤ в газов≥й сфер≥. якщо ви хочете актив≥зувати сп≥вроб≥тництво з нерос≥йськими компан≥¤ми, хочете робити п≥дприЇмства паливноЦ¤дерного циклу с нерос≥йським учасником, збагачувати уран не в –ос≥њ Ч тод≥ поступок у газов≥й сфер≥ не буде".

ѕотенц≥йно ми м≥льйонери

ƒл¤ того, щоб зрозум≥ти посп≥шн≥сть –ос≥њ, нагадаЇмо, що в останнЇ дес¤тил≥тт¤ через зростанн¤ ц≥н на вуглеводневу енергетичну сировину (нафту та газ) та њњ нестачу значно актив≥зувавс¤ розвиток ¤дерноњ енергетики. як насл≥док Ч ст≥йкою стала тенденц≥¤ росту деф≥циту урановоњ сировини та багаторазове зростанн¤ ц≥ни урану на св≥тових ринках, ¤ка на сьогодн≥ коливаЇтьс¤ в межах 120 дол. —Ўј за к≥лограм. Ќа перспективу, за оц≥нками експерт≥в, ц≥на на уран лише зб≥льшуватиметьс¤. «ростанн¤ ц≥н робить особливо виг≥дним дл¤ ”крањни подальшу розв≥дку та зб≥льшенн¤ промислових запас≥в урану, його видобуток та збагаченн¤. ÷е, у свою чергу, зм≥нить структуру украњнського експорту та дозволить зб≥льшити валютн≥ надходженн¤ в ”крањну.

ѕриродно було б, ¤кби украњнський ур¤д р≥к у р≥к зб≥льшував ≥нвестиц≥њ в уранову галузь, в геологорозв≥дку та кап≥тал≥зац≥ю украњнських уранорудних родовищ, буд≥вництво нових г≥дрометалург≥йних уранових потужностей, оск≥льки нин≥ д≥юч≥ задовольн¤ють менше третини потреби нашоњ держави в ¤дерн≥й сировин≥. Ќа¤вн≥сть у нас потужноњ м≥неральноЦсировинноњ бази урану та висока сорокав≥дсоткова питома вага урану в ц≥н≥ ¤дерного палива Ї важливими передумовами створенн¤ повного ¤дерного циклу в ”крањн≥. јле державне ф≥нансуванн¤ урановоњ галуз≥ в останн≥ роки лише скорочувалос¤, а за девТ¤ть м≥с¤ц≥в 2009 року ур¤д проф≥нансував галузь менш н≥ж на 50 в≥дсотк≥в в≥д суми, передбаченоњ бюджетом на цей р≥к, ¤ке менше, н≥ж ф≥нансуванн¤ уранового напр¤му в јргентин≥ Ч новачка в ¤дерн≥й сфер≥.

ƒеф≥цит урану штовхаЇ держави св≥ту на пошук додаткових джерел закуп≥вл≥ урановоњ руди. Ќе Ї вин¤тком ≥ –ос≥¤. јдже урану власного видобутку вистачаЇ –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ на виробництво половини в≥д щор≥чноњ потреби в ¤дерному палив≥ рос≥йськоњ атомноњ енергетики. —аме тому президент –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ƒм≥тр≥й ћЇдвЇдЇв, перебуваючи з в≥зитом у ћонгол≥њ, в≥дв≥дав одне ≥з найб≥льших у цьому рег≥он≥ уранових родовищ, ¤ке, до слова, ще в рад¤нськ≥ часи в≥дкрили ≥ досл≥джували украњнськ≥ вчен≥. Ѕо дл¤ чого купувати у монгол≥в, ¤кщо можна монопол≥зувати украњнський уран та ще й видати це за благо дл¤ "братнього украњнського народу", користуючись одержим≥стю президенством чинного украњнського ѕремТЇра. ≤ не звинуватиш в цьому –ос≥ю Ч вона ц≥лком природньо пересл≥дуЇ власний ≥нтерес, користуючись моментом.

ƒиктувати умови маЇмо ми!

ƒо розв≥дки та розробки украњнських уранових родовищ сьогодн≥ ви¤вл¤ють ст≥йку зац≥кавлен≥сть не лише –ос≥¤, а й  итай,  анада, јвстрал≥¤, ≥нш≥ крањни. “ому, керуючись нац≥ональними ≥нтересами, природно дл¤ ур¤ду було б створити умови дл¤ конкуренц≥њ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в уранову галузь та атомну енергетику ”крањни. ¬раховучи особливу значим≥сть галуз≥ дл¤ безпеки держави, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в нењ повинн≥ бути допом≥жними до нац≥ональних кап≥таловкладень у повний цикл виробництва нуклеарноњ енерг≥њ. ќск≥льки в ”крањн≥ атомна енергетика монопол≥зована рос≥йськими реакторами, то подальший њњ розвиток сл≥д було б вести на баз≥ американських та французьких реактор≥в, а розвиток урановоњ галуз≥ та створенн¤ повного ¤дерного циклу повТ¤зувати з п≥вн≥чноамериканськими ( анада та —Ўј), китайськими, французькими та ≥ншими компан≥¤ми.

”крањнський уран повинен стати важливим аргументом у вир≥шенн≥ газових проблем ”крањни на переговорах з –ос≥йською ‘едерац≥Їю. јдже –ос≥¤ маЇ газ, ¤кого не вистачаЇ ”крањн≥. ћи ж маЇмо уран, ¤кий у деф≥цит≥ в наших сус≥д≥в.  р≥м того, ”крањна сьогодн≥ залишаЇтьс¤ основним транзитером рос≥йського газу в ™вропу. ¬и нам газ Ч ми вам уран та над≥йний транзит газу в ™вропу. “акий п≥дх≥д до проблем на переговорах з –ос≥Їю щодо взаЇмних поставок енергонос≥њв повинен збалансувати аргументи стор≥н та повернути њх у русло взаЇмовиг≥дноњ, добросус≥дськоњ сп≥впрац≥. јле дл¤ цього необх≥дно керуватис¤ нац≥ональними ≥нтересами, а не розгл¤дати ”крањну лише ¤к територ≥ю власного б≥знесу.

ƒещо заспокоюЇ, що угода про сп≥впрацю в атомн≥й сфер≥ на 20 рок≥в п≥д час украњнськоЦрос≥йськоњ зустр≥ч≥ в ялт≥ п≥дписана не була. ѕрогнозуЇтьс¤, що документ може бути скр≥плений п≥дписами в березн≥ наступного року. ƒиверсиф≥кац≥¤ поЦтимошенк≥вськи Ч –ос≥¤, знову –ос≥¤, т≥льки –ос≥¤, вин¤тково –ос≥¤ Ч остаточно перетворить ”крањну в урановоЦсировинний придаток рос≥йськоњ ¤дерноњ галуз≥. “ому ѕрезидент ”крањни, ¬ерховна –ада, –ЌЅќ, наукова громадськ≥сть зобовТ¤зан≥ терм≥ново внести корективи в перекособочену одновекторну пол≥тику ур¤ду в ¤дерн≥й сфер≥. јдже на кону Ч енергетична безпека, реальна економ≥чна незалежн≥сть ”крањни.

“арас ѕ–ќ÷≈¬Тя“ народний депутат ”крањни 2Цго скликанн¤, кандидат ≥сторичних наук, 25.XI.2009


„итайте також:
 ≥лер дл¤ заводу (25.11.2009)
’лопц≥, под≥л≥тьс¤ з ол≥гархами! (13.11.2009)
"Ќу дайте њм м≥ль¤рдик!" (04.11.2009)
“≥льки дл¤ слухн¤них рег≥он≥в! (29.10.2009)
Ѕезплатний "передвиборчий" сир (10.11.2009)
Ѕрутальн≥ " ролики" й нап≥воголен≥ т≥ла (27.10.2009)
ћихайло Ѕродський: ÷е будуть вибори м≥ж "¬еликою кл≥змою" ≥ "√амбургером ≥з лайном" (24.10.2009)
" рут≥ мачо" прос¤ть поради (03.10.2009)

≤нш≥ статт≥...


© 2009 "”крањна ћолода"
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥: http://umoloda.kiev.ua/number/1541/159/54250/

Сайт создан в системе uCoz