"«ах≥д повинен стати на шл¤ху ≥мперських амб≥ц≥й (–ос≥њ)"; "–ос≥¤ витрачаЇ багато своЇњ енерг≥њ щоб в≥дновити вплив, ¤кщо не контроль, над колишньою ≥мпер≥Їю; " ремль втратив почутт¤ пропорц≥йност≥"; "«ах≥д повинен домагатис¤ створенн¤ противаги рос≥йському експанс≥он≥зму"Е як ви думаЇте Ц хто автор цих сл≥в? —аакашв≥л≥? ћак ейн? “¤гнибок?
Ќе вгадали? ј хто ж тод≥ автор ось цих констатац≥й: " ремль посл≥довно знесилюЇ сус≥дн≥ крањни; Е √руз≥¤ з≥ткнулас¤ з майже економ≥чним задушш¤м"; "” рос≥йськ≥й арм≥њ пануЇ хабарництво, а оф≥цери продають призовник≥в у в≥ртуальне рабство"; "—ерйозну пол≥тичну опозиц≥ю (в –ос≥њ) змусили мовчати. √азети, телебаченн¤ ≥ рад≥останц≥њ закрит≥ або перейшли п≥д контроль ур¤ду та його союзник≥в. —тавленики ремл¤ зам≥нили обраних рег≥ональних губернатор≥в, а рос≥йську ƒуму вихолостили на шл¤ху до повноњ монопол≥зац≥њ влади"Е явл≥нський? јдамкус? якийсь американський русофоб?
Ќе вгадали? Ќу тод≥ останн¤ спроба: "Ќа час, коли вони (л≥дери зах≥дних крањн) матимуть кращ≥ ≥дењ (що робити з –ос≥Їю), момент дл¤ вир≥шальних ≥ ефективних д≥й може минути. ” 1930х, наприклад, французький та британський ур¤ди були також непевн≥, ¤к≥ ц≥л≥ д≥й √≥тлера. «ах≥дн≥ л≥дери повинн≥ були витрачати менше часу оц≥нюючи мотиви √≥тлера, а б≥льше Ц протид≥ючи сил≥ Ќ≥меччини." ’то ж автор цих ≥сторичних аналог≥й? —ушко? Ѕерезовець? узьо?
Ќ≥.
јвтор ус≥х попередн≥х цитат Ц ѕремТЇр-м≥н≥стр ”крањни ёл≥¤ “имошенко.
—татт¤ "—тримуючи –ос≥ю", що була опубл≥кована всього лише р≥к тому у престижному м≥жнародному виданн≥ "Foreign affairs". ѕравда, читач≥ заразу ж вп≥знали у н≥й ц≥л≥ абзаци, переписан≥ у американського дипломата ≥ пол≥тика √. ≥сс≥нджера, ≥ звинуватили сп≥чрайтер≥в “имошенко у плаг≥ат≥. јле це немаЇ н≥¤кого значенн¤ Ц п≥д статтею п≥дпис ё.“имошенко, отже вона щонайменше под≥л¤Ї погл¤ди, ¤к≥ в≥д њњ ≥мен≥ викладен≥ в текст≥.
÷≥кава статт¤, ¤ку оф≥ц≥йна ћосква негайно назвала "антирос≥йським ман≥фестом" ≥ "спробою провести л≥н≥њ под≥лу в ™вроп≥". —еред основних елемент≥в статт≥ - њњ в≥дверто проамериканський характер; симпат≥њ та аналог≥њ ≥з знаменитою американською стратег≥Їю стримуванн¤, посиланн¤ на ƒж. еннана приЇмн≥ дл¤ американц≥в, дивн≥ дл¤ Ївропейц≥в, тривожн≥ дл¤ украњнц≥в ≥ в≥дверто неприйн¤тн≥ та образлив≥ дл¤ рос≥¤н. —татт¤ в≥дверто антирос≥йська - ≥ по сут≥, ≥ з точки зору конкретних приклад≥в ≥ пор≥вн¤нь. јвтор мислить категор≥¤ми холодноњ в≥йни; а пор≥вн¤нн¤ нин≥шнього рос≥йського кер≥вництва з ј.√≥тлером взагал≥ характерн≥ лише дл¤ радикальних антирос≥йських пол≥тик≥в.
јле згадали ми про цю статтю зараз не тому, що вона була пророчою Ц про реальну рос≥йську загрозу говорить весь св≥т вже дек≥лька рок≥в Ц принаймн≥ щонайменше п≥сл¤ виступу ѕут≥на у ћюнхен≥ у лютому 2007 року. ≤ не тому, що ц¤ статт¤ спровокувала скандальний резонанс ще до њњ публ≥кац≥њ: безпрецедентною стала за¤ва ћ«— –‘, у ¤к≥й висловлювалос¤ обуренн¤ зм≥стом статт≥, ¤ка ще не була опубл≥кована. ¬они назвали њњ просто антирос≥йським ман≥фестом. –ос≥¤ни наст≥льки зрад≥ли неспод≥ваному "подарунку" у вигл¤д≥ ц≥Їњ статт≥, що оприлюднивши за¤ву хот≥ли гарантувати, що "подарунок" буде зроблено Ц чи шл¤хом публ≥кац≥њ статт≥, чи, тим б≥льше, шл¤хом њњ в≥дкликанн¤.
«вернулис¤ ми до цитат з ц≥Їњ статт≥ лише тому, що минув всього один р≥к ≥ тод≥, коли в≥д теоретизуванн¤ перед американськими ≥нтелектуалами про стримуванн¤ –ос≥њ треба було перейти хоча б до за¤ви про засудженн¤ початку практичноњ реал≥зац≥њ проекту в≥дновленн¤ рос≥йськоњ ≥мпер≥њ, ё.“имошенко, чи "украњнський канцлер", "зал≥зна лед≥", ¤к вона сама себе називаЇ, простоЕ щезла.
ј коли зТ¤вилас¤ п≥сл¤ доброго серпневого в≥дпочинку Ц то висловилась на п≥дтримку "мудрост≥" пророс≥йських сил в ™— (¤краз тих, хто сьогодн≥ п≥дпадаЇ п≥д њњ критику у згадан≥й статт≥), закликала на фон≥ зруйнованого √ор≥ до "стаб≥льного ≥ заможного житт¤" ≥ висловила жаль, що ћ«— ”крањни, ¤ке н≥бито "висловлюЇ р≥зк≥ за¤ви", п≥дпор¤дковуЇтьс¤ не њй.
≤ все це Ц у контекст≥ прекрасно в≥доркестрованоњ ≥нформац≥йноњ кампан≥њ рос≥йського телебаченн¤ про те, що в ”крањн≥ Ц нормальний пророс≥йський л≥дер опозиц≥њ з 20% симпат≥й, поганий антирос≥йський президент з 5% п≥дтримки ≥ - хороша премТЇр-м≥н≥стр, ¤ка не хоче п≥дтримувати антирос≥йську пронатовську пол≥тику президента, терпить притиски поганих агент≥в ¬ашингтону ≥ “б≥л≥с≥, однак, маючи 24% п≥дтримки населенн¤, напевне що п≥де на наступн≥ президентськ≥ вибори ≥, ймов≥рно, њх виграЇЕ
я не знаю ислинського ≥ ≥нших критик≥в ёл≥. ѕро зм≥ст домовленостей “имошенко з ѕут≥ним ≥ про список того, що вона здала рос≥¤нам взам≥н за п≥дтримку на наступних виборах знаю лише в≥д знайомих пол≥толог≥в. јле нав≥ть ¤кщо би ≥ ћедведчук не працював на “имошенко Ц вже той факт, що автор заклику у 2007 роц≥ стримувати –ос≥ю п≥д час рос≥йськоњ агрес≥њ у √руз≥ю спочатку втекла, а пот≥м неприховано намагаЇтьс¤ сподобатис¤ своЇю позиц≥Їю ћоскв≥ Ц все цього достатньо, щоб запитати: так коли ¬и брехали, пан≥ ѕремТЇр Ц чи коли закликали стримувати –ос≥ю, чи зараз, коли намагаЇтесь њй сподобатис¤?
„и ¬и так само антиамериканська, ¤к р≥к тому були антирос≥йська?
«а р≥к ё.“имошенко пом≥н¤ла —Ўј на –‘. јле чи це дивно? ѕеред цим вона так само за один р≥к радикально пом≥н¤ла червоний кол≥р на син≥й - соц≥ал≥стичну ≥деолог≥ю на христи¤нсько-демократичну (”ѕ про це багато вже писала). ј ще - газовий б≥знес Ц на пол≥тичний. ј ще перед тим Ц комсомольц≥вЦб≥знесмен≥в на Ћазаренка, Ћазаренка на учму, учму на ёщенка, ёщенка на Е Ѕудь-що, аби добитис¤ до влади?
—ьогодн≥, прорахувавши вигоду, вона пом≥н¤ла —аакашв≥л≥ на ѕут≥на. ого ж на кого вона пом≥н¤Ї завтра? Ќа кого вона завтра пом≥н¤Ї ”крањну? ≤ ¤к жити держав≥, коли це не дай √осподи, стане державною пол≥тикою? оли харизма, приваблив≥сть, св¤та переконан≥сть у те, що говорить, разом з фарисейством, цин≥чн≥стю, пересмикуванн¤ми сп≥льно з величезними грошима зробл¤ть њњ повновладним ≥ Їдиним господарем крањни?...
јле проблема не у сам≥й “имошенко Ц вона лише найкраща з цього комсомольського покол≥нн¤, ¤ке зараз нами править. ѕокол≥нн¤ пол≥тик≥в, дл¤ ¤ких цин≥зм, хабар≥, в≥дкати, користь, зради Ц це суть пол≥тики. ÷е стиль житт¤. ј реформи, крањна, громад¤ни власноњ держави Ц терм≥ни дл¤ обдурюванн¤ виборц≥в.
’оча н≥. “имошенко в≥д них все ж в≥др≥зн¤Їтьс¤. ¬она не просто пол≥тик Ц вона великий пол≥тик. ¬еликий пол≥тик ¬еликоњ –уњни. ≤нш≥ у тр≥йц≥ л≥дер≥в ≥ за њњ межами не Ї небезпечн≥ Ц вони не од≥нуть усю крањну у б≥л≥ майки ≥ не змус¤ть ус≥х малювати сердечка. ¬она ж це зробить. ≤ горе тод≥ тим, кого застане епоха ¬еликоњ руњниЕ
ƒов≥дково: "–уњна - пер≥од ≥стор≥њ ”крањни к≥н. 17 ст., що в≥дзначивс¤ розпадом украњнськоњ державност≥ ≥ загальним занепадом. —ус≥дн≥ держави втручалис¤ у внутр≥шн≥ справи ”крањни, й украњнська пол≥тика характеризувалась намаганн¤м п≥дтримувати при¤зн≥ стосунки з т≥Їю чи ≥ншою силою. ”крањнськ≥ л≥дери цього пер≥оду були, в основному, людьми вузьких погл¤д≥в, котр≥ не могли здобути широкоњ народноњ п≥дтримки своњй пол≥тиц≥ (ј. ∆уковський). ѕричини –уњни - в≥дсутн≥сть загальнонац≥онального л≥дера; глибокий розкол серед украњнськоњ пол≥тичноњ ел≥ти з питань внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики; егоњстичн≥сть козацькоњ старшини, њњ нездатн≥сть поставити державн≥ ≥нтереси вище в≥д вузькокланових та особистих; перетворенн¤ украњнських терен≥в на об'Їкт загарбницьких заз≥хань ≥нших держав. ™диною пол≥тичною силою, ¤ка мала повне право на поверненн¤ ц≥Їњ територ≥њ п≥д свою владу, була √етьманщинаЕ ѕроте Ївропейська дипломат≥¤,.. ум≥ло перегравала њх в складн≥й дипломатичн≥й гр≥ (–уњна, ќ.—убтельний та ≥н.)".
„итайте також:
ёл≥¤ “имошенко Ц втеча в≥д самоњ себе (”ѕ)
ёл≥¤ “имошенко стала заручником свого ¤зика (”ѕ)
ёл≥¤ “имошенко ф≥н≥шувала в точц≥ старту (”ѕ)
Ќебезпечний дрейф “имошенко (”ѕ)
—тавн≥йчук: ёл≥¤ ¬олодимир≥вна просто бреше (”Ќ≤јЌ)
ёщенкоЦ“имошенко: к≥нець ф≥ктивного шлюбу (”ѕ)
“анго на двох (”ѕ)
÷≥на зрад (”ѕ)
© 2000-2008 ””крањнська правда“
ѕередрук матер≥ал≥в т≥льки за на¤вн≥стю г≥перпосиланн¤ на
www.pravda.com.ua
ѕост≥йне посиланн¤ ц≥Їњ статт≥:: http://www.pravda.com.ua/news/2008/9/2/80634.htm