Frequently Asked Questions (ѕитанн¤, що „асто «адаютьс¤ )
системним платам IBM PC
—творений: 17.03.96
ќстанн¤ модиф≥кац≥¤: 01.12.99
јвтор: ™вген ћузиченко (Eugene Muzychenko)
2:5000/14@FidoNet, music@spider.nrcde.ru
Copyright (C) 1996-99, Eugene V. Muzychenko. All rights reserved.
¬с≥ права в≥дносно даного тексту належать автору. ѕри
в≥дтворенн≥ тексту або його частини збереженн¤ Copyright обов'¤зкове.
омерц≥йне використанн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки з письмового дозволу
автора.
ѕри на¤вност≥ зм≥н з моменту останньоњ публ≥кац≥њ вони позначаютьс¤
знаком ">-".
----------------------------------------------------------------------
- я хот≥в би дещо д≥знатис¤ про мою плату - ¤к мен≥ описати њњ?
ѕередус≥м - привести њњ ф≥рмову назву. якщо њњ немаЇ - привести
написи на плат≥, ¤к≥ можуть бути схож≥ на назву. ќписати
основн≥ ознаки плати (п≥д ¤кий процесор, ¤к≥ шини, ск≥льки
роз'Їм≥в кожноњ шини, ск≥льки ¤ких роз'Їм≥в п≥д кеш/пам'¤ть, що
написано на великих м≥кросхемах тощо). якщо плата не маЇ
ф≥рмовоњ назви, доц≥льно привести р¤док ≥дентиф≥кац≥њ BIOS,
¤кий виводитьс¤ при перезавантаженн≥ внизу екрана, ≥ тип самого BIOS
(AMI, AWARD, Phoenix, Acer тощо). „им б≥льше ≥нформац≥њ - тим вища
≥мов≥рн≥сть в≥рного п≥знанн¤ плати ≥ншими ≥ отриманн¤ в≥дпов≥дей на
задан≥ питанн¤.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Chipset?
Chip Set - наб≥р м≥кросхем. ÷е одна або дек≥лька м≥кросхем,
спец≥ально розроблених дл¤ "обв'¤зки" м≥кропроцесора. ¬они м≥ст¤ть в
соб≥ контролери переривань, пр¤мого доступу до пам'¤т≥, таймери,
систему управл≥нн¤ пам'¤ттю ≥ шиною - вс≥ т≥ компоненти, ¤к≥ в
ориг≥нальн≥й IBM PC були з≥бран≥ на окремих м≥кросхемах. «вичайно в
одну з м≥кросхем набору входить також годинник реального часу з
CMOS-пам'¤ттю ≥ ≥нод≥ - клав≥атурний контролер, однак ц≥ блоки
можуть бути присутн≥ ≥ в вигл¤д≥ окремих ч≥п≥в. ¬ останн≥х розробках
до складу м≥кросхем набор≥в дл¤ ≥нтегрованих плат стали включатис¤ ≥
контролери зовн≥шн≥х пристроњв.
«овн≥ м≥кросхеми Chipset'у вигл¤дають, ¤к сам≥ велик≥ п≥сл¤
процесора, з к≥льк≥стю вивод≥в в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в до дек≥лькох
сотень. Ќазва набору звичайно походить в≥д маркуванн¤ основноњ
м≥кросхеми - OPTi495SLC, SiS471, UMC491, i82C437VX тощо. ѕри цьому
використовуЇтьс¤ т≥льки код м≥кросхеми всередин≥ сер≥њ: наприклад, повне
найменуванн¤ SiS471 - SiS85C471. ќстанн≥ розробки використовують ≥
власн≥ ≥мена; в р¤д≥ випадк≥в це - ф≥рмова назва (Neptun,
Mercury, Triton, Viper), або власне маркуванн¤ ч≥п≥в трет≥х
ф≥рм (ExpertChip, PC Chips).
“ип набору в основному визначаЇ функц≥ональн≥ можливост≥ плати:
типи процесор≥в, що п≥дтримуютьс¤, структура/об'Їм кеша, можлив≥
поЇднанн¤ тип≥в ≥ об'Їм≥в модул≥в пам'¤т≥, п≥дтримка режим≥в
енергозбереженн¤, можлив≥сть програмноњ настройки параметр≥в тощо.
Ќа одному ≥ тому ж набор≥ може випускатис¤ дек≥лька моделей системних
плат, в≥д найпрост≥ших до досить складних з ≥нтегрованими
контролерами порт≥в, диск≥в, в≥део тощо.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке IRQ ≥ DMA ≥ ¤к њх розпод≥л¤ти?
IRQ (Interrupt ReQuest - запит перериванн¤) - сигнал в≥д одного з
вузл≥в комп'ютера, що вимагаЇ уваги процесора до цьому вузлу. ¬иникаЇ
при настанн≥ ¤коњ-небудь под≥њ (наприклад, натисненн≥ клав≥ш≥,
завершенн≥ операц≥њ читанн¤/запису на диску тощо.). Ќа PC AT
передбачено 15 (на XT - 8) л≥н≥й IRQ, частина ¤ких використовуЇтьс¤
внутр≥шн≥ми контролерами системноњ плати, а ≥нш≥ зайн¤т≥
стандартними адаптерами або не використовуютьс¤:
0 - системний таймер
1 - контролер клав≥атури
2 - сигнал поверненн¤ по кадру (EGA/VGA), на AT сполучений з IRQ 9
3 - звичайно COM2/COM4
4 - звичайно COM1/COM3
5 - контролер HDD (XT), звичайно в≥льний на AT
6 - контролер FDD
7 - LPT1, багатьма LPT-контролерами не використовуЇтьс¤
8 - годинник реального часу з автономним живленн¤м (RTC)
9 - паралельна IRQ 2
10 - не використовуЇтьс¤
11 - не використовуЇтьс¤
12 - звичайно контролер миш≥ типу PS/2
13 - математичний сопроцесор
14 - звичайно контролер IDE HDD (перший канал)
15 - звичайно контролер IDE HDD (другий канал)
Ќа AT ≥ вс≥х сучасних платах сигнал IRq 2 схемно поступаЇ на вх≥д,
в≥дпов≥дний IRq 9 ≥ викликаЇ запуск обробника переривань,
пов'¤заного з IRq 9, ¤кий програмно емулюЇ перериванн¤ по IRq 2.
“аким чином, програми, працююч≥ з IRq 9, будуть працювати завжди, а
використовуюч≥ IRq 2 - можуть не працювати, ¤кщо не встановлений правильний
обробник IRq 9.
” сучасних системах IRq 5 традиц≥йно використовуЇтьс¤ звуковими
адаптерами, 9 - музичними (≥нтерфейс MIDI), IRq 10 ≥ вище д≥л¤тьс¤
м≥ж адаптерами ISA ≥ PCI.
DMA (Direct Memory Access - пр¤мий доступ до пам'¤т≥) - спос≥б обм≥ну
даними м≥ж зовн≥шн≥м пристроЇм ≥ пам'¤ттю без участ≥ процесора,
що може пом≥тно знизити навантаженн¤ на процесор ≥ п≥двищити загальну
продуктивн≥сть системи. –ежим DMA дозвол¤Ї зв≥льнити процесор
в≥д рутинноњ пересилки даних м≥ж зовн≥шн≥ми пристро¤ми ≥ пам'¤ттю,
в≥ддавши цю роботу контролеру DMA; процесор в цей час може
обробл¤ти ≥нш≥ дан≥ або ≥ншу задачу в багатозадачн≥й систем≥.
Ќа PC AT Ї 7 (на XT - 4) незалежних канал≥в контролера DMA:
0 - регенерац≥¤ пам'¤т≥ на де¤ких платах
1 - не використовуЇтьс¤
2 - контролер FDD
3 - контролер HDD на XT, на AT не використовуЇтьс¤
5 - не використовуЇтьс¤
6 - не використовуЇтьс¤
7 - не використовуЇтьс¤
анали 0-3 - восьмирозр¤дн≥, канали 5-7 - ш≥стнадц¤тирозр¤дн≥.
¬ сучасних системах DMA 0/1 звичайно використовуЇтьс¤ звуковими
адаптерами, 3 - паралельним портом в режим≥ ECP. DMA 5 використовуЇтьс¤
сер≥Їю звукових адаптер≥в Sound Blaster 16 (SB16, Vibra16, AWE32,
SB32, AWE64) ≥ сум≥сних з ними (м≥кросхеми CMI8330, Avance Logic
ALS100 ≥ старше).
« врахуванн¤м цього, нов≥ адаптери потр≥бно настроювати передус≥м на
повн≥стю в≥льн≥ канали IRQ (10, 11) ≥ DMA (1, 5-7), а пот≥м - на
в≥льн≥ в конкретн≥й систем≥ (наприклад, IRQ 5 або 12, DMA 3).
ћожлив≥сть використанн¤ одного IRQ дек≥лькома адаптерами залежить в≥д
типу шини ≥ вимагаЇ п≥дтримки з боку драйвер≥в цих адаптер≥в.
¬икористанн¤ р≥зними адаптерами одного каналу DMA в принцип≥
можливе, але пов'¤зане з безл≥ччю проблем ≥ тому не рекомендуЇтьс¤.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке BIOS ≥ нав≥що в≥н потр≥бен?
÷е Basic Input/Output System - основна система вводу/виводу, зашита
в ѕ«ѕ (зв≥дси назва ROM BIOS). ¬она ¤вл¤Ї собою наб≥р
програм перев≥рки ≥ обслуговуванн¤ апаратури комп'ютера, ≥ виконуЇ
роль посередника м≥ж DOS ≥ апаратурою. BIOS отримуЇ управл≥нн¤ при
включенн≥ ≥ скиданн≥ системноњ плати, тестуЇ саму плату ≥ основн≥
блоки комп'ютера - в≥деоадаптер, клав≥атуру, контролери диск≥в ≥
порт≥в вводу/виводу, настроюЇ Chipset плати ≥ завантажуЇ зовн≥шню
операц≥йну систему. ѕри робот≥ п≥д DOS/Windows BIOS управл¤Ї
основними пристро¤ми, при робот≥ п≥д OS/2, UNIX, Windown 9x/NT/2000
BIOS практично не використовуЇтьс¤, виконуючи лише початкову перев≥рку ≥
настройку.
«вичайно на системн≥й плат≥ встановлений т≥льки ѕ«ѕ з системним (Main,
System) BIOS, що в≥дпов≥даЇ за саму плату ≥ контролери FDD, HDD, порт≥в
≥ клав≥атури; в системний BIOS практично завжди входить System Setup
- програма настройки системи. ¬≥деоадаптери ≥ контролери HDD з
≥нтерфейсом ST-506 (MFM) ≥ SCSI мають власн≥ BIOS в окремих
ѕ«ѕ; њх також можуть мати ≥ ≥нш≥ плати - ≥нтелектуальн≥
контролери диск≥в ≥ порт≥в, мережев≥ карти тощо.
«вичайно BIOS дл¤ сучасних системних плат розробл¤Їтьс¤ одн≥Їю з
ф≥рм, що спец≥ал≥зуютьс¤ на цьому - Award Software, American Megatrends
Inc. (AMI), р≥дше - Phoenix Technology, Microid Research; в даний
час найб≥льш попул¤рний Award BIOS 4.51G. ƒе¤к≥ виробники
плат (наприклад, IBM, Intel, Acer) сам≥ розробл¤ють BIOS'и дл¤ них.
≤нод≥ дл¤ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж плати Ї верс≥њ BIOS в≥д р≥зних
виробник≥в - в цьому випадку допускаЇтьс¤ коп≥ювати прошивки або
зам≥нювати м≥кросхеми ѕ«ѕ; в загальному ж випадку кожна верс≥¤ BIOS
прив'¤зана до конкретноњ модел≥ плати.
–ан≥ше BIOS зашивавс¤ в однократно програмован≥ ѕ«ѕ або в ѕ«ѕ з
ультраф≥олетовим стиранн¤м; зараз в основному випускаютьс¤ плати з
ѕ«ѕ, що електрично перепрограмуютьс¤ (Flash ROM), ¤к≥ допускають
перешивку BIOS засобами самоњ плати. ÷е дозвол¤Ї виправл¤ти
заводськ≥ помилки в BIOS, зм≥нювати заводськ≥ умовчанн¤, програмувати
власн≥ екранн≥ заставки тощо.
“ип м≥кросхеми ѕ«ѕ звичайно можна визначити по маркуванню: 27xxxx -
звичайний ѕ«ѕ, 28xxxx або 29xxxx - flash. якщо на корпус≥ м≥кросхеми
27xxxx Ї прозоре в≥кно - це ѕ«ѕ з ультраф≥олетовим стиранн¤м,
¤ке можна "перешити" програматором; ¤кщо в≥кна немаЇ - це однократно
програмований ѕ«ѕ, ¤кий в загальному випадку можна лише зам≥нити на
≥нший.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Bus Mastering?
«датн≥сть зовн≥шнього пристрою самост≥йно, без участ≥ процесора,
управл¤ти шиною (пересилати дан≥, видавати команди ≥ сигнали
управл≥нн¤). Ќа час обм≥ну пристр≥й захоплюЇ шину ≥ стаЇ головним,
або ведучим (master) пристроЇм. “акий п≥дх≥д звичайно використовуЇтьс¤
дл¤ зв≥льненн¤ процесора в≥д операц≥й пересилки команд ≥/або даних м≥ж
двома пристро¤ми на одн≥й шин≥. ќкремим випадком Bus Mastering Ї режим
DMA, ¤кий зд≥йснюЇ т≥льки позапроцесорну пересилку даних; в класичн≥й
арх≥тектур≥ PC цим займаЇтьс¤ контролер DMA, загальний дл¤ вс≥х пристроњв.
ожний же Bus Mastering-пристр≥й маЇ власний под≥бний контролер, що
дозвол¤Ї позбутис¤ проблем з розпод≥лом DMA-канал≥в ≥ подолати обмеженн¤
стандартного DMA-контролера (16-розр¤дн≥сть, здатн≥сть адресувати т≥льки
перш≥ 16 ћб ќ«”, низька швидкод≥¤ тощо.).
----------------------------------------------------------------------
- „им в≥др≥зн¤ютьс¤ шини XT-Bus, ISA, EISA, VLB, PCI, PCMCIA ≥ MCA?
XT-Bus - шина арх≥тектури XT - перша в с≥мейств≥ IBM PC. ¬≥дносно
проста, п≥дтримуЇ обм≥н 8-розр¤дними даними всередин≥ 20-розр¤дного
(1 ћб) адресного простору (позначаЇтьс¤ ¤к "розр¤дн≥сть 8/20"),
працюЇ на частот≥ 4.77 ћ√ц. —п≥льне використанн¤ л≥н≥й IRQ в
загальному випадку неможливе. онструктивно оформлена в 62-контактних
роз'Їмах.
ISA (Industry Standard Architecture - арх≥тектура промислового
стандарту) - основна шина на комп'ютерах типу PC AT (≥нша назва
- AT-Bus). ™ розширенн¤м XT-Bus, розр¤дн≥сть - 16/24 (16 ћб),
тактова частота - 8 ћ√ц, гранична пропускна спроможн≥сть - 5.55
ћб/с. –озд≥ленн¤ IRQ також неможливе. ћожлива нестандартна
орган≥зац≥¤ Bus Mastering, але дл¤ цього потр≥бен запрограмований
16-розр¤дний канал DMA. онструктив - 62-контактний роз'Їм XT-Bus з
прилеглим до нього 36-контактним роз'Їмом розширенн¤.
EISA (Enhanced ISA - розширена ISA) - функц≥ональне ≥
конструктивне розширенн¤ ISA. «овн≥ роз'Їми мають такий же вигл¤д, ¤к
≥ ISA, ≥ в них можуть вставл¤тис¤ плати ISA, але в глибин≥ роз'Їму
знаход¤тьс¤ додатков≥ р¤ди контакт≥в EISA, а плати EISA мають б≥льш
високу ножову частину роз'Їму з додатковими р¤дами контакт≥в.
–озр¤дн≥сть - 32/32 (адресний прост≥р - 4 √б), працюЇ також на
частот≥ 8 ћ√ц. √ранична пропускна спроможн≥сть - 32 ћб/с.
ѕ≥дтримуЇ Bus Mastering - режим управл≥нн¤ шиною з боку будь-¤кого
з пристроњв на шин≥, маЇ систему арб≥тражу дл¤ управл≥нн¤ доступом
пристроњв до шини, дозвол¤Ї автоматично настроювати параметри
пристроњв, можливе розд≥ленн¤ канал≥в IRQ ≥ DMA.
MCA (Micro Channel Architecture - м≥кроканальна арх≥тектура) - шина
комп'ютер≥в PS/2 ф≥рми IBM. Ќе сум≥сна з жодною ≥ншою,
розр¤дн≥сть - 32/32, (базова - 8/24, ≥нш≥ - ¤к розширенн¤).
ѕ≥дтримуЇ Bus Mastering, маЇ арб≥траж ≥ автоматичну конф≥гурац≥ю,
синхронна (жорстко ф≥ксована тривал≥сть циклу обм≥ну), гранична
пропускна спроможн≥сть - 40 ћб/с. онструктив - одно-трисекц≥йний
роз'Їм (такий, ¤к у VLB). ѕерша, основна, секц≥¤ - 8-розр¤дна
(90 контакт≥в), друга - 16-розр¤дне розширенн¤ (22 контакта),
трет¤ - 32-розр¤дне розширенн¤ (52 контакта). ¬ основн≥й секц≥њ
передбачен≥ л≥н≥њ дл¤ передач≥ звукових сигнал≥в. ƒодатково поруч
з одним з роз'Їм≥в може встановлюватис¤ роз'Їм в≥деорозширенн¤
(20 контакт≥в). EISA ≥ MCA багато в чому паралельн≥, по¤ва EISA
була зумовлена власн≥стю IBM на арх≥тектуру MCA.
VLB (VESA Local Bus - локальна шина стандарту VESA) - 32-розр¤дне
доповненн¤ до шини ISA. онструктивно ¤вл¤Ї собою додатковий
роз'Їм (116-контактний, ¤к у MCA) при роз'Їм≥ ISA. –озр¤дн≥сть -
32/32, тактова частота - 25..50 ћ√ц, гранична швидк≥сть обм≥ну - 130
ћб/с. ≈лектрично виконана у вигл¤д≥ розширенн¤ локальноњ шини
процесора - б≥льш≥сть вх≥дних ≥ вих≥дних сигнал≥в процесора
передаютьс¤ безпосередньо VLB-платам без пром≥жноњ буферизац≥њ.
„ерез це зростаЇ навантаженн¤ на вих≥дн≥ каскади процесора,
пог≥ршуЇтьс¤ ¤к≥сть сигнал≥в на локальн≥й шин≥ ≥ знижуЇтьс¤ над≥йн≥сть
обм≥ну по н≥й. “ому VLB маЇ жорстке обмеженн¤ на к≥льк≥сть пристроњв,
що встановлюютьс¤: при 33 ћ√ц - три, 40 ћ√ц - два, ≥ при 50
ћ√ц - одне, причому бажано - ≥нтегроване в системну плату.
PCI (Peripheral Component Interconnect - з'Їднанн¤ зовн≥шн≥х компонент)
- розвиток VLB в сторону EISA/MCA. Ќе сум≥сна з жодними ≥ншими,
розр¤дн≥сть - 32/32 (розширений вар≥ант - 64/64), тактова частота -
до 33 ћ√ц (PCI 2.1 - до 66 ћ√ц), пропускна спроможн≥сть - до 132 ћб/с
(264 ћб/с дл¤ 32/32 на 66 ћ√ц ≥ 528 ћб/с дл¤ 64/64 на 66 ћ√ц),
п≥дтримка Bus Mastering ≥ автоконф≥гурац≥њ. ≥льк≥сть роз'Їм≥в шини
на одному сегмент≥ обмежена чотирма. —егмент≥в може бути дек≥лька,
вони сполучаютьс¤ один з одним за допомогою мост≥в (bridge). —егменти
можуть об'Їднуватис¤ в р≥зн≥ тополог≥њ (дерево, з≥рка тощо.).
—ама попул¤рна шина в цей час, використовуЇтьс¤ також на ≥нших
комп'ютерах. –оз'Їм схожий на MCA/VLB, але трохи довше (124 контакта).
64-розр¤дний роз'Їм маЇ додаткову 64-контактну секц≥ю з власним ключем.
¬с≥ роз'Їми ≥ карти до них д≥л¤тьс¤ на п≥дтримуюч≥ р≥вн≥ сигнал≥в 5 ¬,
3.3 ¬ ≥ ун≥версальн≥; перш≥ два типи повинн≥ в≥дпов≥дати один одному,
ун≥версальн≥ карти ставл¤тьс¤ в будь-¤кий роз'Їм.
≤снуЇ також розширенн¤ MediaBus, введене ф≥рмою ASUSTek -
додатковий роз'Їм м≥стить сигнали шини ISA.
PCMCIA (Personal Computer Memory Card International Association -
асоц≥ац≥¤ виробник≥в плат пам'¤т≥ дл¤ персональних комп'ютер≥в) -
зовн≥шн¤ шина комп'ютер≥в класу NoteBook. ≤нша назва модул¤
PCMCIA - PC Card. √ранично проста, розр¤дн≥сть - 16/26 (адресний
прост≥р - 64 ћб), п≥дтримуЇ автоконф≥гурац≥ю, можливе
п≥дключенн¤ ≥ в≥дключенн¤ пристроњв в процес≥ роботи комп'ютера.
онструктив - м≥н≥атюрний 68-контактний роз'Їм. онтакти живленн¤
зроблен≥ б≥льш довгими, що дозвол¤Ї вставл¤ти ≥ виймати карту при
включеному живленн≥ комп'ютера.
----------------------------------------------------------------------
- як≥ типи м≥кросхем пам'¤т≥ використовуютьс¤ в системних платах?
« м≥кросхем пам'¤т≥ (RAM - Random Access Memory, пам'¤ть з дов≥льним
доступом) використовуЇтьс¤ два основних типи: статична (SRAM - Static
RAM) ≥ динам≥чна (DRAM - Dynamic RAM).
¬ статичн≥й пам'¤т≥ елементи (осередки) побудован≥ на р≥зних
вар≥антах тригер≥в - схем з двома ст≥йкими станами. ѕ≥сл¤
запису б≥та в такий осередок в≥н може перебувати в цьому стан≥ ¤к
завгодно довго - необх≥дна т≥льки на¤вн≥сть живленн¤. ѕри зверненн≥ до
м≥кросхеми статичноњ пам'¤т≥ на нењ подаЇтьс¤ повна адреса, ¤ка
за допомогою внутр≥шнього дешифратора перетворюЇтьс¤ в сигнали виб≥рки
конкретних осередк≥в. ≈лементи статичноњ пам'¤т≥ мають малий час
спрацюванн¤ (одиниц≥-дес¤тки наносекунд), однак м≥кросхеми на њх
основ≥ мають низьку питому густину даних (пор¤дку одиниць ћб≥т на
корпус) ≥ високе енергоспоживанн¤. “ому статична пам'¤ть
використовуЇтьс¤ в основному ¤к буферна (кеш-пам'¤ть).
¬ динам≥чн≥й пам'¤т≥ осередки побудован≥ на основ≥ областей з
накопиченн¤м зар¤д≥в, що займають набагато меншу площу, н≥ж
тригери, ≥ практично не споживаючих енерг≥њ при збер≥ганн≥. ѕри
запис≥ б≥та в такий осередок в н≥й формуЇтьс¤ електричний зар¤д,
¤кий збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом дек≥лькох м≥л≥секунд; дл¤ пост≥йного
збереженн¤ зар¤ду осередок необх≥дно регенерувати - перезаписувати
вм≥ст дл¤ в≥дновленн¤ зар¤д≥в. ќсередки м≥кросхем динам≥чноњ
пам'¤т≥ орган≥зован≥ у вигл¤д≥ пр¤мокутноњ (звичайно - квадратноњ)
матриц≥; при зверненн≥ до м≥кросхеми на њњ входи спочатку подаЇтьс¤ адреса
р¤дка матриц≥, що супроводитьс¤ сигналом RAS (Row Address Strobe -
строб адреси р¤дка), пот≥м, через де¤кий час - адреса стовпц¤,
що супроводитьс¤ сигналом CAS (Column Address Strobe - строб адреси
стовпц¤). ѕри кожному зверненн≥ до осередку регенерують вс≥ осередки
вибраного р¤дка, тому дл¤ повноњ регенерац≥њ матриц≥ досить
перебрати адреси р¤дк≥в. ≈лементи динам≥чноњ пам'¤т≥ мають б≥льший час
спрацюванн¤ (дес¤тки-сотн≥ наносекунд), але б≥льшу питому густину
(пор¤дку дес¤тк≥в ћб≥т на корпус) ≥ менше енергоспоживанн¤.
ƒинам≥чна пам'¤ть використовуЇтьс¤ ¤к основна.
«вичайн≥ види SRAM ≥ DRAM називають також асинхронними - тому, що
установка адреси, подача керуючих сигнал≥в ≥ читанн¤/запис даних
можуть виконуватис¤ в дов≥льн≥ моменти часу - необх≥дно т≥льки
дотриманн¤ тимчасових сп≥вв≥дношень м≥ж цими сигналами. ¬ ц≥
тимчасов≥ сп≥вв≥дношенн¤ включен≥ так зван≥ охоронн≥ ≥нтервали,
необх≥дн≥ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ сигнал≥в, ¤к≥ не дозвол¤ють дос¤гнути
теоретично можливоњ швидкод≥њ пам'¤т≥. ≤снують також синхронн≥
види пам'¤т≥, одержуюч≥ зовн≥шн≥й синхросигнал, до ≥мпульс≥в
¤кого жорстко прив'¤зан≥ моменти подач≥ адрес ≥ обм≥ну даними;
кр≥м економ≥њ часу на охоронних ≥нтервалах, вони дозвол¤ють б≥льш
повно використовувати внутр≥шню конвеЇризац≥ю ≥ блоковий доступ.
FPM DRAM (Fast Page Mode DRAM - динам≥чна пам'¤ть з швидким
стор≥нковим доступом) активно використовувалас¤ в середин≥ 90-х рок≥в.
ѕам'¤ть з≥ стор≥нковим доступом в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайноњ динам≥чноњ
пам'¤т≥ тим, що п≥сл¤ вибору р¤дка матриц≥ ≥ утриманн≥ RAS допускаЇ
багаторазову установку адреси стовпц¤, що стробуЇтьс¤ CAS, а також
швидку регенерац≥ю по схем≥ "CAS ран≥ше RAS". ѕерше дозвол¤Ї
прискорити блоков≥ передач≥, коли весь блок даних або його частина
знаход¤тьс¤ всередин≥ одного р¤дка матриц≥, званого в ц≥й систем≥
стор≥нкою, а друге - знизити накладн≥ витрати на регенерац≥ю пам'¤т≥.
EDO (Extended Data Out - розширений час утриманн¤ даних на виход≥)
фактично ¤вл¤ють собою звичайн≥ м≥кросхеми FPM, на виход≥
¤ких встановлен≥ рег≥стри-защ≥пки даних. ѕри стор≥нковому обм≥н≥
так≥ м≥кросхеми працюють в режим≥ простого конвейЇра: утримують на
виходах даних вм≥ст останнього вибраного осередку, в той час ¤к
на њх входи вже подаЇтьс¤ адреса наступного вибираного осередку. ÷е
дозвол¤Ї приблизно на 15% в пор≥вн¤нн≥ з FPM прискорити процес
прочитуванн¤ посл≥довних масив≥в даних. ѕри випадков≥й адресац≥њ
така пам'¤ть н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайноњ.
BEDO (Burst EDO - EDO з блоковим доступом) - пам'¤ть на основ≥ EDO,
працююча не одиночними, а пакетними циклами читанн¤/запису.
—учасн≥ процесори, завд¤ки внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому кешируванню
команд ≥ даних, обм≥нюютьс¤ з основною пам'¤ттю переважно
блоками сл≥в максимальноњ ширини. ¬ випадку пам'¤т≥ BEDO в≥дпадаЇ
необх≥дн≥сть пост≥йноњ подач≥ посл≥довних адрес на входи
м≥кросхем з дотриманн¤м необх≥дних тимчасових затримок - досить
стробувати перех≥д до чергового слова окремим сигналом.
SDRAM (Synchronous DRAM - синхронна динам≥чна пам'¤ть) - пам'¤ть з
синхронним доступом, працююча швидше звичайноњ асинхронноњ
(FPM/EDO/BEDO). р≥м синхронного методу доступу, SDRAM використовуЇ
внутр≥шнЇ розд≥ленн¤ масиву пам'¤т≥ на два незалежних банки, що
дозвол¤Ї сум≥щати виб≥рку з одного банку з установкою адреси в
≥ншому банку. SDRAM також п≥дтримуЇ блоковий обм≥н. ќсновна вигода
в≥д використанн¤ SDRAM пол¤гаЇ в п≥дтримц≥ посл≥довного доступу в
синхронному режим≥, де не потр≥бно додаткових такт≥в оч≥куванн¤.
ѕри випадковому доступ≥ SDRAM працюЇ практично з т≥Їю ж швидк≥стю,
що ≥ FPM/EDO.
PB SRAM (Pipelined Burst SRAM - статична пам'¤ть з блоковим
конвейЇрним доступом) - р≥зновид синхронних SRAM з внутр≥шньою
конвейЇризац≥Їю, за рахунок ¤коњ приблизно вдв≥ч≥ п≥двищуЇтьс¤
швидк≥сть обм≥ну блоками даних.
ћ≥кросхеми пам'¤т≥ мають чотири основн≥ характеристики - тип, об'Їм,
структуру ≥ час доступу. “ип означаЇ статичну або динам≥чну
пам'¤ть, об'Їм показуЇ загальну м≥стк≥сть м≥кросхеми, а структура -
к≥льк≥сть елемент≥в пам'¤т≥ ≥ розр¤дн≥сть кожного осередку. Ќаприклад,
28/32-вив≥дн≥ DIP-м≥кросхеми SRAM мають восьмирозр¤дну структуру
(8k*8, 16k*8, 32k*8, 64k*8, 128k*8), ≥ кеш дл¤ 486 об'Їмом 256 кб
буде складатис¤ з восьми м≥кросхем 32k*8 або чотирьох м≥кросхем 64k*8
(мова йде про область даних - додатков≥ м≥кросхеми дл¤ збер≥ганн¤
ознак (tag) можуть мати ≥ншу структуру). ƒв≥ м≥кросхеми по
128k*8 поставити вже не можна, оск≥льки потр≥бна 32-розр¤дна шина даних,
що можуть дати т≥льки чотири паралельних м≥кросхеми. ѕоширен≥
PB SRAM в 100-вив≥дних корпусах PQFP мають 32-розр¤дну структуру
32k*32 або 64k*32 ≥ використовуютьс¤ по дв≥ або по чотири в платах дл¤
Pentuim.
јналог≥чно, 30-контактн≥ SIMM мають 8-розр¤дну структуру ≥ ставл¤тьс¤
з процесорами 286, 386SX ≥ 486SLC по два, а з 386DX, 486DLC ≥
звичайними 486 - по чотири. 72-контактн≥ SIMM мають 32-розр¤дну
структуру ≥ можуть ставитис¤ з 486 по одному, а з Pentium ≥ Pentium Pro
- по два. 168-контактн≥ DIMM мають 64-розр¤дну структури ≥ ставл¤тьс¤
в Pentium ≥ Pentium Pro по одному. ”становка модул≥в пам'¤т≥ або
м≥кросхем кеша в к≥лькост≥ б≥льше м≥н≥мального дозвол¤Ї де¤ким
платам прискорити роботу з ними, використовуючи принцип розшаруванн¤
(Interleave - чергуванн¤).
„ас доступу характеризуЇ швидк≥сть роботи м≥кросхеми ≥ звичайно
вказуЇтьс¤ в наносекундах через тире в к≥нц≥ найменуванн¤. Ќа б≥льш
пов≥льних динам≥чних м≥кросхемах можуть вказуватис¤ т≥льки перш≥
цифри (-7 зам≥сть -70, -15 зам≥сть -150), на б≥льш швидких статичних
"-15" або "-20" означають реальний час доступу до осередку. „асто на
м≥кросхемах вказуЇтьс¤ м≥н≥мальне з вс≥х можливих час≥в доступу -
наприклад, поширене маркуванн¤ 70 нс EDO DRAM, ¤к 50, або 60 нс
- ¤к 45, хоч такий цикл дос¤жний т≥льки в блоковому режим≥, а в
одиночному режим≥ м≥кросхема ¤к ≥ ран≥ше спрацьовуЇ за 70 або 60 нс.
јналог≥чна ситуац≥¤ маЇ м≥сце в маркуванн≥ PB SRAM: 6 нс зам≥сть 12,
≥ 7 - зам≥сть 15. ћ≥кросхеми SDRAM звичайно маркуютьс¤ часом доступу
в блоковому режим≥ (10 або 12 нс).
Ќижче приведен≥ приклади типових маркувань м≥кросхем пам'¤т≥; в
позначенн≥ звичайно (але не завжди) присутн≥й об'Їм в к≥лоб≥тах ≥/або
структура (розр¤дн≥сть адреси ≥ даних).
—татичн≥:
61256 - 32k*8 (256 кб≥т, 32 кб)
62512 - 64k*8 (512 кб≥т, 64 кб)
32C32 - 32k*32 (1 ћб≥т, 128 кб)
32C64 - 64k*32 (2 ћб≥т, 256 кб)
ƒинам≥чн≥:
41256 - 256k*1 (256 кб≥т, 32 кб)
44256, 81C4256 - 256k*4 (1 ћб≥т, 128 кб)
411000, 81C1000 - 1M*1 (1 ћб≥т, 128 кб)
441000, 814400 - 1M*4 (4 ћб≥т, 512 кб)
41C4000 - 4M*4, (16 ћб≥т, 2 ћб)
MT4C16257 - 256k*16 (4 ћб≥т, 512 кб)
MT4LC16M4A7 - 16M*8 (128 ћб≥т, 16 ћб)
MT4LC2M8E7 - 2M*8 (16 ћб≥т, 2 ћб, EDO)
MT4C16270 - 256k*16 (4 ћб≥т, 512 кб, EDO)
ћ≥кросхеми EDO часто (але далеко не завжди) мають в позначенн≥
"некругл≥" числа: наприклад, 53C400 - звичайна DRAM, 53C408 - EDO DRAM.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке DIP, SIP, SIPP, SIMM, DIMM, CELP, COAST?
÷е позначенн¤ корпус≥в м≥кросхем ≥ тип≥в модул≥в пам'¤т≥. DIP (Dual
In line Package - корпус з двома р¤дами вивод≥в) - класичн≥ м≥кросхеми,
що застосовувалис¤ в блоках основноњ пам'¤т≥ XT ≥ ранн≥х AT, а
зараз - в блоках кеш-пам'¤т≥. SIP (Single In line Package - корпус з
одним р¤дом вивод≥в) - м≥кросхема з одним р¤дом вивод≥в,
що встановлюЇтьс¤ вертикально. SIPP (Single In line Pinned Package -
модуль з одним р¤дом дрот¤них вивод≥в) - модуль пам'¤т≥, що вставл¤Їтьс¤
в панель на зразок м≥кросхем DIP/SIP; застосовувавс¤ в ранн≥х AT.
SIMM (Single In line Memory Module - модуль пам'¤т≥ з одним р¤дом
контакт≥в) - модуль пам'¤т≥, що вставл¤Їтьс¤ в затискаючий роз'Їм;
застосовуЇтьс¤ у вс≥х сучасних платах, а також в багатьох адаптерах,
принтерах ≥ ≥нших пристро¤х. SIMM маЇ контакти з двох стор≥н
модул¤, але вс≥ вони сполучен≥ м≥ж собою, утворюючи ¤к би один р¤д
контакт≥в.
DIMM (Dual In line Memory Module - модуль пам'¤т≥ з двома р¤дами
контакт≥в) - модуль пам'¤т≥, схожий на SIMM, але з розд≥льними
контактами (звичайно 2 x 84), за рахунок чого зб≥льшуЇтьс¤ розр¤дн≥сть або
число банк≥в пам'¤т≥ в модул≥. «астосовуЇтьс¤ в основному в комп'ютерах
Apple ≥ нових платах P5 ≥ P6.
Ќа SIMM в цей час встановлюютьс¤ переважно м≥кросхеми
FPM/EDO/BEDO, а на DIMM - EDO/BEDO/SDRAM.
CELP (Card Egde Low Profile - невисока карта з ножовим роз'Їмом на
краю) - модуль зовн≥шньоњ кеш-пам'¤т≥, з≥браний на м≥кросхемах SRAM
(асинхронний) або PB SRAM (синхронний). «овн≥шньо схожий на
72-контактний SIMM, маЇ м≥стк≥сть 256 або 512 кб. ≤нша назва -
COAST (Cache On A STick - буквально "кеш на паличц≥").
ћодул≥ динам≥чноњ пам'¤т≥, кр≥м пам'¤т≥ дл¤ даних, можуть мати
додаткову пам'¤ть дл¤ збер≥ганн¤ б≥т≥в парност≥ (Parity) дл¤ байт≥в
даних - так≥ SIMM ≥нод≥ називають 9- ≥ 36-розр¤дними модул¤ми (по
одному б≥ту парност≥ на байт даних). Ѕ≥ти парност≥ служать дл¤
контролю правильност≥ прочитуванн¤ даних з модул¤, дозвол¤ючи ви¤вити
частину помилок (але не вс≥ помилки).
≤ншим р≥зновидом контролю Ї ECC (Error Correction Code) -
спец≥альний додатковий код, що ви¤вл¤Ї ≥ виправл¤Ї б≥льшу частину
помилок в основному пам'¤т≥. ƒл¤ збер≥ганн¤ ECC звичайно потр≥бно
б≥льше пам'¤т≥, однак дл¤ нескладних ECC можуть використовуватис¤ б≥ти
парност≥.
ћодул≥ з парн≥стю доц≥льно застосовувати лише там, де потр≥бна дуже
висока над≥йн≥сть - дл¤ звичайних застосувань п≥дход¤ть ≥ ретельно
перев≥рен≥ модул≥ без парност≥, при умов≥, що системна плата
п≥дтримуЇ так≥ типи модул≥в.
ѕрост≥ше всього визначити тип модул¤ по маркуванню ≥ к≥лькост≥ м≥кросхем
пам'¤т≥ на ньому: наприклад, ¤кщо на 30-контактному SIMM дв≥ м≥кросхеми
одного типу ≥ одна - ≥ншого, то дв≥ перших м≥ст¤ть дан≥ (кожна -
по чотири розр¤ди), а трет¤ - б≥ти парност≥ (вона однорозр¤дна). ¬
72-контактному SIMM з дванадц¤тьма м≥кросхемами в≥с≥м з них збер≥гають
дан≥, а чотири - б≥ти парност≥. ћодул≥ з к≥льк≥стю м≥кросхем 2, 4
або 8 не мають пам'¤т≥ п≥д парн≥сть.
≤нод≥ на модул≥ ставитьс¤ так званий ≥м≥татор парност≥ -
м≥кросхема-суматор, що видаЇ при прочитуванн≥ осередку завжди правильний
б≥т парност≥. ¬ основному це призначено дл¤ установки таких модул≥в
в плати, де перев≥рка парност≥ не в≥дключаЇтьс¤; однак, ≥снують
модул≥, де такий суматор маркований ¤к "чесна" м≥кросхема пам'¤т≥
- част≥ше за все так≥ модул≥ виготовл¤ютьс¤ в итањ.
72-контактн≥ SIMM мають чотири спец≥альних л≥н≥њ PD (Presence Detect
- ви¤вленн¤ на¤вност≥), на ¤ких за допомогою перемичок може бути
встановлено до 16 комб≥нац≥й сигнал≥в. Ћ≥н≥њ PD використовуютьс¤
де¤кими "Brand name"-платами дл¤ визначенн¤ на¤вност≥ модул≥в в
роз'Їмах ≥ њх параметр≥в (об'Їму ≥ швидкод≥њ). Ѕ≥льш≥сть
ун≥версальних плат виробництва "трет≥х ф≥рм", ¤к ≥ њх SIMM
що випускаютьс¤ ними, не використовують л≥н≥й PD.
¬ модул¤х DIMM, у в≥дпов≥дност≥ з≥ специф≥кац≥Їю JEDEC, технолог≥¤ PD
реал≥зовуЇтьс¤ за допомогою ѕ«ѕ, що перезаписуЇтьс¤ з посл≥довним
доступом (Serial EEPROM) ≥ носить назву Serial Presence Detect
(SPD). ѕ«ѕ ¤вл¤Ї собою 8-вив≥дну м≥кросхему, розм≥щену в кутку плати
DIMM, а його вм≥ст описуЇ конф≥гурац≥ю ≥ параметри модул¤. —истемн≥
плати з chipset'ами 440LX/BX можуть використовувати SPD дл¤ настройки
системи управл≥нн¤ пам'¤ттю. ƒе¤к≥ системн≥ плати можуть об≥йтис¤ без
SPD, визначаючи конф≥гурац≥ю модул≥в звичайним шл¤хом - це стимулюЇ
випуск р¤дом виробник≥в DIMM без ѕ«ѕ, що не задовольн¤Ї специф≥кац≥њ
JEDEC.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке кеш ≥ нав≥що в≥н потр≥бен?
Cache (запас) означаЇ швидкод≥ючу буферну пам'¤ть м≥ж
процесором ≥ основною пам'¤ттю. еш служить дл¤ частковоњ компенсац≥њ
р≥зниц≥ в швидкост≥ процесора ≥ основноњ пам'¤т≥ - туди попадають
дан≥, що найчаст≥ше використовуютьс¤. оли процесор перший раз
звертаЇтьс¤ до елемента пам'¤т≥, њњ вм≥ст паралельно коп≥юЇтьс¤ в
кеш, ≥ в випадку повторного звертанн¤ незабаром може бути з
набагато б≥льшою швидк≥стю вибрано з кеша. ѕри запис≥ в пам'¤ть
значенн¤ попадаЇ в кеш, ≥ або одночасно коп≥юЇтьс¤ в пам'¤ть
(схема Write Through - пр¤мий або кр≥зний запис), або коп≥юЇтьс¤
через де¤кий час (схема Write Back - в≥дкладений або зворотн≥й
запис). ѕри зворотному запис≥, званому також буферизуваним кр≥зним
записом, значенн¤ коп≥юЇтьс¤ в пам'¤ть в першому ж в≥льному такт≥, а
при в≥дкладен≥й (Delayed Write) - коли дл¤ вм≥щенн¤ в кеш нового
значенн¤ не ви¤вл¤Їтьс¤ в≥льн≥й област≥; при цьому в пам'¤ть
вит≥сн¤ютьс¤ область кеша, що найменше використовуЇтьс¤. ƒруга схема
б≥льш ефективна, але ≥ б≥льш складна за рахунок необх≥дност≥ п≥дтримки
в≥дпов≥дност≥ вм≥сту кеша ≥ основноњ пам'¤т≥.
«араз п≥д терм≥ном Write Back в основному розум≥Їтьс¤ в≥дкладений
запис, однак це може означати ≥ буферизувану кр≥зну.
ѕам'¤ть дл¤ кеша складаЇтьс¤ з власне област≥ даних, розбитоњ на
блоки (р¤дки), ¤к≥ Ї елементарними одиниц¤ми ≥нформац≥њ при робот≥
кеша, ≥ област≥ ознак (tag), що описуЇ стан р¤дк≥в (в≥льний, зайн¤тий,
пом≥чений дл¤ дозапису тощо.). ¬ основному використовуютьс¤ дв≥ схеми
орган≥зац≥њ кеша: з пр¤мим в≥дображенн¤м (direct mapped), коли кожна
адреса пам'¤т≥ може кешируватис¤ т≥льки одним р¤дком (в цьому випадку
номер р¤дка визначаЇтьс¤ молодшими розр¤дами адреси), ≥ n-зв'¤зний
асоц≥ативний (n-way associative), коли кожна адреса може кешируватис¤
дек≥лькома р¤дками. јсоц≥ативний кеш б≥льш складний, однак дозвол¤Ї
б≥льш гнучко кеширувати дан≥; найб≥льш поширен≥ 4-зв'¤зн≥ системи
кешируванн¤.
ѕроцесори 486 ≥ вище мають також внутр≥шн≥й (Internal) кеш об'Їмом
8-16 кб. ¬≥н також позначаЇтьс¤ ¤к Primary (первинний) або L1 (Level 1
- перший р≥вень) на в≥дм≥ну в≥д зовн≥шнього (External), розташованого на
плат≥ ≥ позначаЇмого Secondary (вторинний), або L2. ¬ б≥льшост≥
процесор≥в внутр≥шн≥й кеш працюЇ по схем≥ з пр¤мим записом, а в
Pentium ≥ нових 486 (Intel P24D ≥ останн≥ DX4-100, AMD DX4-120,
5x86) в≥н може працювати ≥ з в≥дкладеним записом. ќстаннЇ вимагаЇ
спец≥альноњ п≥дтримки з боку системноњ плати, щоб при обм≥н≥ по
DMA можна було п≥дтримувати узгоджен≥сть даних в пам'¤т≥ ≥
внутр≥шньому кеш≥. ѕроцесори Pentium Pro мають також вбудований кеш
другого р≥вн¤ об'Їмом 256 або 512 кб.
¬ платах 386 найчаст≥ше використовувавс¤ зовн≥шн≥й кеш об'Їмом 128 кб,
дл¤ 486 - 128..256 кб, дл¤ Pentium - 256..512 кб. Ќа платах 386, 486 ≥
ранн≥х Pentium весь кеш набиравс¤ з асинхронних м≥кросхем SRAM.
«араз в останн≥х використовуЇтьс¤ конвейЇрний кеш з блоковим доступом
(PBC - Pipelined Burst Cache) на основ≥ м≥кросхем PB SRAM; ≥нша його
назва - синхронний кеш. ƒл¤ збер≥ганн¤ ознак ¤к ≥ ран≥ше
використовуютьс¤ асинхронн≥ SRAM. «астосуванн¤ синхронного кеша сп≥льно
з звичайною пам'¤ттю приблизно на 15% прискорюЇ посл≥довний обм≥н,
однак використанн¤ сп≥льно з EDO RAM часто не приводить до
ск≥льки-небудь пом≥тного виграшу в швидкост≥ - дл¤ цього потр≥бн≥
досить велик≥ задач≥, в ¤ких пост≥йно пересилаютьс¤ велик≥
(сотн≥ к≥лобайт) масиви даних.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Shadow Memory?
÷е так звана т≥ньова пам'¤ть. ¬ адресах пам'¤т≥ в≥д 640 кб до 1 ћб
(A0000-FFFFF) знаход¤тьс¤ "в≥кна", через ¤к≥ видно вм≥ст
р≥зних системних ѕ«ѕ. Ќаприклад, в≥кно F0000-FFFFF займаЇ системний
ѕ«ѕ, що м≥стить системний BIOS, в≥кно C0000-C7FFF - ѕ«ѕ в≥деоадаптера
(в≥део-BIOS), тощо. ѕри включенн≥ дл¤ ¤ких-небудь в≥кон режиму Shadow
вм≥ст њх ѕ«ѕ коп≥юЇтьс¤ в д≥льниц≥ ќ«”, ¤к≥ пот≥м п≥дключаютьс¤
до цих же адрес зам≥сть ѕ«ѕ, "зат≥н¤ючи" њх; запис в ц≥ д≥льниц≥
апаратно заборон¤Їтьс¤ дл¤ повноњ ≥м≥тац≥њ ѕ«ѕ. ÷е даЇ насамперед
прискоренн¤ роботи з програмами/даними ѕ«ѕ за рахунок б≥льш
високоњ швидкод≥њ м≥кросхем ќ«”. р≥м цього, з'¤вл¤Їтьс¤
можлив≥сть модиф≥кувати видимий вм≥ст ѕ«ѕ (майже вс≥
сучасн≥ системн≥ BIOS використовують це дл¤ самонастроюванн¤).
¬ област≥ в≥део можна пом≥н¤ти екранн≥ шрифти тощо.
”правл≥нн¤м т≥ньовою пам'¤ттю займаЇтьс¤ Chiрset плати, тому не вс≥
плати дозвол¤ють це робити (хоч зараз таких плат практично не
залишилос¤). ™ р≥зн≥ програми дл¤ створенн¤ засобами т≥ньовоњ
пам'¤т≥ UMB-блок≥в в MS DOS або дл¤ завантаженн¤ екранних шрифт≥в в
область в≥део (наприклад, S_FONT).
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Memory Relocation?
÷е перенесенн¤ невживаноњ пам'¤т≥ з системноњ област≥ (640 кб - 1 ћб)
в область розширеноњ (Extended) пам'¤т≥. ¬ перших IBM PC
встановлювалос¤ 640 кб основноњ пам'¤т≥ ≥ окремо - розширена
пам'¤ть, тому з≥ старшими 384 кб проблем не виникало. ¬ сучасних
платах вс¤ пам'¤ть ¤вл¤Ї собою безперервний масив, тому
системну область доводитьс¤ апаратно виключати, втрачаючи при цьому 384
кб. Ѕ≥льш≥сть Chiрset'≥в дозвол¤ють використовувати частину ц≥Їњ пам'¤т≥
п≥д Shadow Memory, однак де¤к≥ (Neat, OPTi495, SiS471 тощо.)
можуть переносити њњ за меж≥ першого мегабайта, приЇднуючи до
розширеноњ пам'¤т≥. ќдн≥ Chipset'и можуть переносити вс≥ в≥льн≥ в≥д
Shadow д≥льниц≥, ≥нш≥ - т≥льки вс≥ 384 кб ц≥лком (в цьому випадку
повинн≥ бути в≥дключен≥ вс≥ Shadow).
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке VRM?
Voltage Regulator Module - модуль регул¤тора напруги. —лужить дл¤
формуванн¤ потр≥бних напружень живленн¤ процесора. –озроблений дл¤
того, щоб ≥снуюч≥ системн≥ плати могли п≥дтримувати нов≥ типи
процесор≥в, ¤к≥ з'¤вл¤тьс¤ в майбутньому. Ќа платах, п≥дтримуючих
VRM, дл¤ нього Ї спец≥альний двор¤дний роз'Їм з пластмасовим
обрамленн¤м, розташований звичайно поруч з процесором або його
стаб≥л≥затором живленн¤.
----------------------------------------------------------------------
- ўо означаЇ терм≥н "Green Motherboard"?
—истемна плата з п≥дтримкою енергозбереженн¤. Chipset ≥ BIOS плати
п≥дтримують зниженн¤ частоти процесора при перервах в робот≥,
в≥дключенн¤ в≥нчестера ≥ мон≥тора при в≥дсутност≥ звернень до них,
тощо. —тавленн¤ фах≥вц≥в до даних режим≥в неоднозначне: при
понадм≥ру частому (дес¤тки раз≥в на добу) в≥дключенн≥ мон≥тора або
в≥нчестера економ≥¤ енерг≥њ буде м≥зерною, зате пом≥тно зросте
шанс виходу њх з ладу.
----------------------------------------------------------------------
- як розшифрувати "RAS to MA Delay", "DRAM Read WS" та ≥н.?
÷е параметри управл≥нн¤ зовн≥шн≥м кешем ≥ системною пам'¤ттю,
описуюч≥ тимчасов≥ д≥аграми цикл≥в читанн¤/запису. ¬с≥ значенн¤
задаютьс¤ в тактах - пер≥одах системноњ тактовоњ частоти (частоти
плати, а не внутр≥шньоњ частоти процесора).
ѕростий цикл зверненн¤ до пам'¤т≥ виконуЇтьс¤ за два такти. ¬ пакетному
цикл≥ (burst) перший обм≥н займаЇ два такти, ≥нш≥ - по одному такту.
Ќаприклад, д≥аграма 2-1-1-1 означаЇ чьотирисл≥вний пакетний цикл без
додаткових затримок, 3-1-1-1 - з одн≥Їю затримкою п≥сл¤ першого
звертанн¤, 3-2-2-2 - з затримками п≥сл¤ кожного звертанн¤, тощо.
ќск≥льки затримки задаютьс¤ дискретно, при зб≥льшенн≥ системноњ
тактовоњ частоти загальна продуктивн≥сть ≥нод≥ може впасти.
Ќаприклад, при частот≥ 40 ћ√ц тривал≥сть такту - 25 нс, що дозвол¤Ї
обм≥нюватис¤ ≥з зовн≥шн≥м кешом 20 нс без затримок, а при 50 ћ√ц такт
займаЇ 20 нс, ≥ такий кеш може перестати встигати. ƒоданн¤ ж одного
такту затримки р≥зко знижуЇ п≥кову продуктивн≥сть системи, хоч середн¤
продуктивн≥сть за рахунок досить пов≥льноњ пам'¤т≥ зм≥нюЇтьс¤ незначно.
ѕовний перел≥к вс≥х можливих пункт≥в настройки дуже великий, до того
ж в≥н пост≥йно зм≥нюЇтьс¤. р≥м цього, дл¤ св≥домого управл≥нн¤
цими параметрами треба добре у¤вл¤ти соб≥ механ≥зми роботи
статичних ≥ динам≥чних м≥кросхем пам'¤т≥, орган≥зац≥њ стор≥нкового
обм≥ну, конвейЇризац≥њ тощо. ќпис параметр≥в конкретноњ плати
звичайно можна знайти на FTP/WWW-сервер≥ виробника плати або њњ BIOS.
оротко можна сказати, що "WS" означаЇ "Wait States" (такти
затримки до або п≥сл¤ операц≥њ), а "Clocks" або "Clk" - такти на саму
операц≥ю. “аким чином, зб≥льшенн¤ параметр≥в приводить до упов≥льненн¤
роботи при зростанн≥ над≥йност≥ взаЇмод≥њ блок≥в плати, а
зменшенн¤ - до прискоренн¤ ц≥ною зниженн¤ запасу по ст≥йкост≥
(можлив≥ значенн¤, при ¤ких плата не зможе працювати взагал≥).
«вичайно н≥чим страшним сл≥пий переб≥р параметр≥в не загрожуЇ, так що
можна спробувати злегка прискорити роботу плати, однак пом≥тного
реального виграшу в пор≥вн¤нн≥ з Auto Configuration це не дасть.
----------------------------------------------------------------------
- ўо означають ≥нш≥ параметри Setup?
- ISA Clock Frequency
“актова частота шини ISA. Ќа б≥льшост≥ плат вона получаЇтьс¤ д≥ленн¤м
основноњ частоти плати (25/33/40/50 ћ√ц) на вказаний в параметр≥
д≥льник. —тандартом передбачена частота 8 ћ√ц, однак б≥льш≥сть
плат усп≥шно працюЇ на 10-13 ћ√ц, а де¤к≥ - ≥ на 16-20-25 ћ√ц.
ѕ≥двищенн¤ частоти прискорюЇ обм≥н з платами (на ≥нш≥ шини вона н≥¤к
не впливаЇ), але зростаЇ ризик помилок при робот≥ (особливо це небезпечно
дл¤ контролер≥в диск≥в - можуть спотворюватис¤ дан≥, що передаютьс¤ ).
- COMn MIDI
ƒл¤ перемиканн¤ порт≥в COM1 або COM2 в режим сум≥сност≥ з MIDI
(Musical Instrument Digital Interface - цифровий ≥нтерфейс музичних
≥нструмент≥в). ¬ цьому режим≥ частота тактуванн¤ прийомопередавача
порту п≥двищуЇтьс¤, щоб при настройц≥ на стандартну швидк≥сть 28800
б≥т/с (д≥льник частоти 4) порт фактично працював на стандартн≥й дл¤
MIDI швидкост≥ 31250 б≥т/с. ќднак це не робить посл≥довний порт
програмно сум≥сним з MIDI-портом звукових карт - кр≥м адаптера,
знадобитьс¤ ще ≥ програмна п≥дтримка звичайного —ќћј-порту.
- Memory Hole at 15-16 ћb
Ѕуквально - д≥ра в пам'¤т≥ в д≥апазон≥ 15-16 ћб, дл¤ чого в н≥й
заборон¤Їтьс¤ або переноситьс¤ один мегабайт. ÷е потр≥бне дл¤ сум≥сност≥
з≥ старими картами, що використовують в≥дображенн¤ пам'¤т≥ на область
п≥д 16 ћб (наприклад, де¤к≥ ранн≥ в≥деокарти високого дозволу).
- CPU Burst Write, PCI Read/Write Burst
–ежим блокових читанн¤/запису з пам'¤ттю або PCI. ¬ звичайному режим≥ на
кожне слово, що зчитуЇтьс¤ або записуЇтьс¤, видаЇтьс¤ окрема адреса, в
блоковому - адреса видаЇтьс¤ один раз, а пот≥м п≥др¤д виконуЇтьс¤ сер≥¤
читаннь/запис≥в, що працюЇ швидше.
- IDE Prefetch Buffer
Ѕуфер передвиборки IDE. —лужить дл¤ прискоренн¤ читанн¤ з буфера диска,
скорочуючи час зан¤тт¤ шини комп'ютера. Ќа контролер≥ SiS496 (плати
дл¤ процесор≥в 486) при одночасн≥й робот≥ двох пристроњв (неважливо,
на одному або р≥зних каналах) виникають конфл≥кти, що привод¤ть до
спотворенн¤ даних, що передаютьс¤. „ерез це нов≥ BIOS стараютьс¤
в≥дключати цей буфер при ви¤вленн≥ другого пристрою, однак не вс≥
верс≥њ BIOS це перев≥р¤ють. —хож≥ помилки Ї в контролерах
RZ-1000 ≥ CMD-640.
- CAS Before RAS Refresh
ћетод регенерац≥њ пам'¤т≥, коли сигнал CAS встановлюЇтьс¤ ран≥ше
за сигнал RAS. Ќа в≥дм≥ну в≥д стандартного способу регенерац≥њ, це не
вимагаЇ перебору адрес р¤дк≥в ззовн≥ м≥кросхем пам'¤т≥ - використовуЇтьс¤
внутр≥шн≥й л≥чильник адрес. «авд¤ки цьому забезпечуЇтьс¤ повна
регенерац≥¤ нав≥ть в тому випадку, коли конф≥гурац≥¤ пам'¤т≥ не
п≥дтримуЇтьс¤ Chipset'ом плати. ќднак, цей спос≥б регенерац≥њ
повинен п≥дтримуватис¤ м≥кросхемами пам'¤т≥ (б≥льш≥сть м≥кросхем його
п≥дтримуЇ).
- PCI Latency Timer
“аймер, що обмежуЇ час зан¤тт¤ пристроЇм-задатчиком шини PCI.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ заданого часу (в тактах шини) арб≥тр примусово
в≥дбираЇ шину у задатчика, передаючи њњ ≥ншому пристрою. орисний
дл¤ систем з дек≥лькома ≥нтенсивно працюючими в режим≥ Bus Mastering
PCI-пристро¤ми.
- Passive Release
«датн≥сть арб≥тра chipset'≥в Triton VX/HX в≥дбирати шину у Bus
Mastering-пристроњв при в≥дсутност≥ прот¤гом ¤когось часу
запит≥в на передачу з њх сторони. ƒл¤ коректноњ роботи ISA-карт,
що використовують DMA (звуков≥ карти, Arvid-1020) режим повинен бути
в≥дключений (disabled).
----------------------------------------------------------------------
- „ому при установц≥ VLB-плат ≥нод≥ починаютьс¤ збоњ?
ќсновна причина - в перевантаженн≥ вих≥дних каскад≥в процесора. —початку
можна спробувати пошукати на системн≥й плат≥ перемички, що керують
роботу VLB; ¤кщо вони не допомагають - знизити вх≥дну частоту
процесора, особливо ¤кщо вона р≥вна 40 або 50 ћ√ц, переставити
VLB-плати в роз'Їмах, зам≥нити VLB-плати або сам процесор (≥нод≥
буваЇ, що у процесора "не т¤гне" один з вих≥дних каскад≥в, або
один з вх≥дних ланцюг≥в конкретноњ VLB- плати дуже навантажуЇ шину).
ќск≥льки пам'¤ть нер≥дко розташовуЇтьс¤ безпосередньо на локальн≥й
шин≥ - може допомогти зам≥на модул≥в на ≥нш≥ або скороченн¤ њх
к≥лькост≥ (наприклад, один модуль 16 ћб зам≥сть чотирьох по 4 ћб).
----------------------------------------------------------------------
- „ому де¤к≥ плати не любл¤ть SIMM по 512 кб, 2 ≥ 8 ћб?
“ому, що це - так зван≥ "непарн≥" модул≥. ѕам'¤ть в SIMM орган≥зована
у вигл¤д≥ матриц≥, ≥ в ≥деал≥ число р¤дк≥в ≥ стовпц≥в однакове
(наприклад, 30-контактний SIMM на 256 кб маЇ по 9 р¤дк≥в ≥ стовпц≥в, а
72-контактний на 4 ћб - по 10). ¬ "непарних" модул¤х одного р¤дка немаЇ,
що може приводити до помилок визначенн¤ розм≥ру в платах, ¤к≥
цього не передбачають. р≥м цього, 72-контактн≥ SIMM використовують
так звану "двобанкову" (Double Bank, Double Sided) систему, коли один
модуль м≥стить ¤к би два незалежних банки половинного розм≥ру, ≥ працюЇ,
¤к два паралельних модул≥ (це не маЇ н≥¤кого в≥дношенн¤ до ф≥зичного
розташуванн¤ м≥кросхем на сторонах модул¤). ѕ≥дтримка таких модул≥в,
особливо в поЇднанн≥ з ≥ншими, Ї не у вс≥х системних платах.
----------------------------------------------------------------------
- Ќа що потр≥бно звернути увагу при куп≥вл≥ системноњ плати?
ѕередус≥м - на њњ зовн≥шн≥й вигл¤д. ƒетал≥ повинн≥ бути встановлен≥
р≥вно ≥ акуратно, пайка - блискучою, р≥вною ≥ однор≥дною. риво
встановлен≥ детал≥, "пузир≥" припою ≥ непропа¤н≥ виводи звичайно
зустр≥чаютьс¤ на платах китайського виробництва ≥ говор¤ть про
загальну ¤к≥сть роботи. якщо плата пом≥тно вигнена в один б≥к - Ї
≥мов≥рн≥сть на¤вност≥ м≥кротр≥щин в дор≥жках або кристалах м≥кросхем.
“акож можуть бути нер≥вно впа¤н≥ роз'Їми дл¤ SIMM, що загрожуЇ поганим
контактом або взагал≥ неможлив≥стю вставити де¤к≥ модул≥.
Ѕажано, щоб на м≥кросхемах Chipset'а були власн≥ позначенн¤ (OPTi895,
SiS496, UMC8881 тощо). Ќаписи типу "PC Chips" звичайно нанос¤тьс¤ на
немаркован≥ м≥кросхеми, отриман≥ обх≥дними шл¤хами - тут висока
≥мов≥рн≥сть браку. ¬загал≥, чим б≥льше техн≥чних позначень - тим краще.
Ќе в≥таютьс¤ наклейки, особливо з написами типу "Write Back" зам≥сть
назв. ѕри сумн≥вах можна зн¤ти наклейку, щоб подивитис¤ справжнЇ
маркуванн¤ ч≥па.
ћ≥кросхеми кеша (дл¤ 386/486 - звичайно 28/32-вив≥дн≥ DIP-корпуси)
повинн≥ бути встановлен≥ на панельках ≥ мати правдопод≥бн≥
позначенн¤ (наприклад, UM61256-15, 9512 - це означаЇ м≥кросхему UMC,
256 кб≥т, 15 нс, випущену на 12 тижн≥ 95 року). якщо на плат≥ дл¤
486 м≥кросхеми впа¤н≥ або на них щось написано словами - це
напевно просто корпуси з виводами, ≥ н≥¤кого кеша у вас не буде.
÷е не стосуЇтьс¤ плат дл¤ Pentium, ¤к≥ часто мають впа¤н≥
м≥кросхеми синхронного кеша з виводами по чотирьох сторонах корпусу,
однак ≥ так≥ м≥кросхеми кр≥м словесного повинн≥ мати
буквено-цифрове позначенн¤. ƒл¤ в≥рност≥ можна запустити програму
CCT - при на¤вност≥ кеша на граф≥ку повинен бути л≥н≥йний спад за його
кордоном.
Ќа ¤к≥сть плати може непр¤мо вказувати њњ упаковка ≥ документац≥¤.
’орош≥ плати звичайно мають назви, постачаютьс¤ в коробках ≥
забезпечуютьс¤ докладною документац≥Їю в добре оформлен≥й книжц≥.
ќднак буваЇ ≥ так, що безр≥дна плата з непоказною книжечкою по
сукупност≥ характеристик ви¤вл¤Їтьс¤ краще, н≥ж ф≥рмова -
останнЇ слово повинне бути за тестуванн¤м.
ћожна також звернути увагу на детал≥, встановлен≥ в≥дразу ж за
роз'Їмами шин: нер≥дко вони не дозвол¤ють нормально вставити плати в ц≥
роз'Їми; з ≥ншого боку, процесор ≥/або стаб≥л≥затори живленн¤ можуть
заважати установц≥ довгих плат.
™ в продажу досить велика к≥льк≥сть плат з непрацюючим 16-розр¤дним DMA
(High DMA). ÷е не дозвол¤Ї використовувати плати јрв≥д модел≥ 1020,
звуков≥ плати Sound Blaster 16, GUS ≥ р¤д ≥нших. Ќайпрост≥ше перев≥рити
це установкою звуковоњ плати, що використовуЇ High DMA, ≥ спробувати
запис/в≥дтворенн¤ 16-розр¤дного звуку.
“акож останн≥м часом (1996 р≥к) поширен≥ плати, дл¤ ¤ких в
документац≥њ за¤влена п≥дтримка процесор≥в з внутр≥шн≥м WB-кешем
(Intel P24D, Intel 486 з позначенн¤м "&EW", AMD DX4 з суф≥ксом "B",
Cyrix, процесори 5x86), але реально ц≥Їњ п≥дтримки немаЇ. Ќайпрост≥ша
перев≥рка - вставити такий процесор (не забувши виставити перемички),
записати пару дес¤тк≥в др≥бних файл≥в-арх≥в≥в на дискету, п≥сл¤ чого
вийн¤ти дискету, вставити назад, перечитати, перев≥рити файлову
структуру (командою Chkdsk) ≥ ц≥л≥сн≥сть арх≥в≥в (звичайно ключем "t"
або "-t"). якщо п≥дтримка WB-кеша не працюЇ - файлова структура
майже напевно ви¤витьс¤ зруйнованою, а сам≥ файли - записан≥ з
помилками.
----------------------------------------------------------------------
- ” мене на DX2-80 Sysinfo показуЇ 158, а в друга - 173!
—права в р≥зних настройках Chipset'а. “очно так само на DX4-100 (з
WT-кешем) максимум - 199, а буваЇ ≥ 132. ќск≥льки Sysinfo вим≥рюЇ
_п≥кову_ продуктивн≥сть вс≥Їњ системи - процесора, кеша, пам'¤т≥,
Chipset'а - то один зайвий такт оч≥куванн¤ на зверненн¤ до пам'¤т≥ або
кешу може сильно позначитис¤ на результатах вим≥рюванн¤. –еально втрата
середньоњ продуктивност≥ н≥кчемна - в≥д часткок до одиниць в≥дсотк≥в, а
≥нод≥ Sysinfo може ≥ на б≥льш швидкому (реально!) процесор≥ показати
г≥рш≥ результати, н≥ж на б≥льш пов≥льному. Ќайкраще вим≥рювати
швидк≥сть на реальних задачах - наприклад, арх≥вуванн¤м файл≥в,
комп≥л¤ц≥Їю великих програм (не забуваючи про вплив швидкост≥ обм≥ну з
в≥нчестером) тощо.
----------------------------------------------------------------------
- я забув пароль на Setup (на завантаженн¤) - що робити?
якщо забутий пароль на Setup, можна скористатис¤ р≥зними
програмами дл¤ зн¤тт¤ парол¤ типу AMIPASS, PASSCMOS тощо. якщо забутий
пароль на завантаженн¤ - доведетьс¤ в≥дкривати комп'ютер. ћайже на вс≥х
сучасних системних платах поруч з батарейкою Ї перемичка дл¤
скиданн¤ CMOS-пам'¤т≥ (звичайно - 4 контакти, нормальне положенн¤ - 2-3,
скиданн¤ - 1-2 або 3-4; ≥нод≥ - 3 або 2 контакти). якщо такоњ перемички
знайти не вдалос¤, треба вз¤ти шматок проводу, один к≥нець притиснути до
нефарбованоњ д≥льниц≥ корпусу, щоб був хороший електричний контакт,
а ≥ншим к≥нцем пов≥льно провести по виводах вс≥х великих м≥кросхем
(кр≥м процесора); ¤кщо на плат≥ Ї м≥кросхема з 24 виводами в два
р¤ди - почати потр≥бно з нењ. ѕ≥сл¤ цього включити комп'ютер -
CMOS-пам'¤ть з великою ≥мов≥рн≥стю буде скинена разом з паролем.
¬ипаювати ≥ тим б≥льше замикати батарейку не маЇ сенсу - це найчаст≥ше
не приводить до усп≥ху через конструкц≥ю схеми живленн¤ CMOS-пам'¤т≥,
а замиканн¤ батарейки сильно скорочуЇ терм≥н њњ служби.
якщо на плат≥ немаЇ батарейки, треба пошукати пластмасовий модуль з
написом "DALLAS" або "ODIN" (це монол≥тний блок з батарейкою ≥
м≥кросхемою CMOS) - перемичка може бути б≥л¤ нього. якщо перемички
немаЇ - вам не повезло (на щаст¤, таких плат було випущено не так
багато). ™дине, що в цьому випадку залишаЇтьс¤ зробити - в≥дключити
FDD, HDD або взагал≥ вийн¤ти контролер диск≥в; Ї шанс, що BIOS, не
знайшовши дисковод≥в, сам запропонуЇ ув≥йти в Setup. Ќа де¤ких AMI BIOS
можна в≥дразу п≥сл¤ включенн¤ тримати натисненою клав≥шу Ins - при
цьому в CMOS-пам'¤ть завантажуютьс¤ стандартн≥ параметри.
якщо на комп'ютер≥ стоњть Award BIOS 4.50G - можна спробувати
"≥нженерний" пароль AWARD_SW (великими буквами). ¬ верс≥¤х з 4.51PG
Їдиного ≥нженерного парол¤ немаЇ - Ї т≥льки можлив≥сть встановити
його в ѕ«ѕ за допомогою утил≥ти ModBin, а в р¤д≥ екземпл¤р≥в BIOS
виробником встановлений пароль за умовчанн¤м. “акож може спрацювати
комб≥нац≥¤ Ctrl-Alt-Del, Ins, але досить важко вловити правильний
момент дл¤ натисненн¤ Ins.
----------------------------------------------------------------------
- ўо в≥дбуваЇтьс¤ при замиканн≥ контакт≥в роз'Їму Turbo?
¬ комп'ютерах Turbo XT ≥ ранн≥х AT-286 кнопка Turbo була призначена
дл¤ п≥двищенн¤ тактовоњ частоти процесора понад ном≥нальноњ з метою
прискоренн¤ його роботи; при цьому ст≥йка робота на ц≥й частот≥ не
гарантувалас¤. Ќа б≥льш п≥зн≥ших ≥ швидших AT-286 ≥ ранн≥х 386 вона,
навпаки, знижувала частоту, щоб наблизити швидкод≥ю до PC XT -
багато старих програм користувалис¤ дл¤ вим≥рюванн¤ часу швидк≥сними
параметрами XT, в≥дчого на AT починали працювати з помилками.
Ќа початку 90-х рок≥в, на останн≥х AT-286 ≥ 386/486 був введений ≥нший
спос≥б управл≥нн¤ швидк≥стю: частота системного генератора була
пост≥йною, а при замиканн≥ контакт≥в Turbo примусово спов≥льнювалас¤
робота ≥з зовн≥шн≥м кешем ≥ пам'¤ттю. ƒл¤ б≥льшост≥ програм це не
давало пом≥тного ефекту, оск≥льки сам процесор ≥ його внутр≥шн≥й кеш
продовжували працювати з звичайною швидк≥стю.
Ќа багатьох сучасних платах дл¤ Pentium ≥ Pentium Pro контакти Turbo
виконують функц≥ю Suspend - призупиненн¤ роботи плати ≥ зовн≥шн≥х
пристроњв шл¤хом переходу в режим енергозбереженн¤ (Green Mode).
Suspend звичайно може бути заборонений опц≥Їю в Setup - тод≥ кнопка
Turbo не впливаЇ на роботу системи. Ќа де¤ких нових платах замиканн¤
контакт≥в знов знижуЇ частоту системного генератора.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке PnP?
Plug And Play - "встав ≥ грайс¤". ќзначаЇ технолог≥ю, ¤ка зводить до
м≥н≥муму зусилл¤ по п≥дключенню новоњ апаратури. PnP-карти не мають
перемичок конф≥гурац≥њ або особливих програм настройки; зам≥сть
цього загальний дл¤ комп'ютера PnP-диспетчер (окрема програма або
частина BIOS чи ќ—) сам знаходить кожну з них ≥ настроюЇ на
в≥дпов≥дн≥ адреси, л≥н≥њ IRQ, DMA, област≥ пам'¤т≥, запоб≥гаючи
зб≥гам ≥ конфл≥ктам.
ѕошук пристроњв в технолог≥њ PnP реал≥зований не методом
посл≥довного опиту в≥домих порт≥в, ¤к при пошуку звичайних
(legacy) пристроњв, а за допомогою спец≥ального апаратного ≥нтерфейса
(PnP enumerator), через ¤кий пристроњ сам≥ пов≥домл¤ють про свою
присутн≥сть ≥ характеристики. ÷е дозвол¤Ї PnP-диспетчеру над≥йно ≥
однозначно знаходити будь-¤к≥, нав≥ть зазделег≥дь нев≥дом≥, пристроњ.
PnP BIOS звичайно означаЇ BIOS з п≥дтримкою такоњ настройки, однак
настройка карт на р≥зних шинах розр≥знюЇтьс¤, ≥ PnP BIOS на плат≥ з
шинами ISA/PCI, може вм≥ти настроювати т≥льки PCI-карти, а дл¤ ISA
буде потр≥бна п≥дтримка з боку ќ— або окремий настроювач
(наприклад, ISA PnP Configuration Manager в≥д Intel).
PnP Manager записуЇ параметри конф≥гурац≥њ в ESCD (Extended System
Configuration Data - дан≥ розширеноњ системноњ конф≥гурац≥њ).
«овн≥шн≥й PnP Manager використовуЇ дл¤ даних файл на диску, а PnP BIOS -
власний Flash-ѕ«ѕ. якщо в процес≥ конф≥гурац≥њ PnP-пристроњв
ви¤влен≥ зм≥ни - видаЇтьс¤ пов≥домленн¤ "Updating ESCD..." ≥
робитьс¤ спроба записати зм≥ни в ѕ«ѕ. ¬ раз≥ усп≥ху видаЇтьс¤
пов≥домленн¤ "Success", в≥дсутн≥сть ¤кого означаЇ неможлив≥сть
перепрограмуванн¤ Flash-ѕ«ѕ (не встановлена перемичка, стоњть ѕ«ѕ
звичайного типу або несправн≥ ланцюги програмуванн¤ Flash-ѕ«ѕ на
системн≥й плат≥).
----------------------------------------------------------------------
- „им ≥мпульсний стаб≥л≥затор в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д л≥н≥йного?
ласичний л≥н≥йний стаб≥л≥затор напруги живленн¤ процесора ¤вл¤Ї
собою активний регулюючий елемент (транзистор або м≥кросхему),
компенсуючий надлишок живл¤чоњ напруги ≥ розс≥юючий його у вигл¤д≥
тепла. « зростанн¤м струму, споживаного процесором, потужн≥сть
розс≥¤нн¤ такого стаб≥л≥затора дос¤гаЇ 10-15 ¬т, що вимагаЇ
установки рад≥атора великоњ площ≥, примусового охолоджуванн¤ в≥д
процесорного вентил¤тора ≥, до того ж, пог≥ршуЇ температурну
картину всередин≥ корпусу.
’арактерною рисою л≥н≥йного стаб≥л≥затора Ї один або дек≥лька
рад≥атор≥в пристойного розм≥ру, на ¤ких встановлен≥ регулююч≥
транзистори ≥/або м≥кросхеми.
≤мпульсний стаб≥л≥затор м≥стить реактивно-≥ндуктивний LC-ф≥льтр, на
¤кий короткими ≥мпульсами подаЇтьс¤ повна напруга живленн¤, ≥ за
рахунок ≥нерц≥њ м≥сткост≥ ≥ ≥ндуктивност≥ вир≥внюЇтьс¤ до необх≥дноњ
величини, причому даремних втрат енерг≥њ практично не в≥дбуваЇтьс¤.
—таб≥льн≥сть напруги п≥дтримуЇтьс¤ шл¤хом управл≥нн¤ частотою ≥
шириною ≥мпульс≥в (широтно-≥мпульсна модул¤ц≥¤, Ў≤ћ).
’арактерною рисою ≥мпульсних стаб≥л≥затор≥в Ї на¤вн≥сть дросел≥в -
котушок, намотаних товстим проводом на феритових к≥льц¤х. лючов≥
транзистори в цьому випадку звичайно припа¤н≥ корпусом до самоњ
плати, теплоЇмност≥ ¤коњ ц≥лком вистачаЇ дл¤ розс≥юванн¤ тепла,
що вид≥л¤Їтьс¤.
«астосуванн¤ ≥мпульсних стаб≥л≥затор≥в дозвол¤Ї значно скоротити
тепловид≥ленн¤, однак створюЇ додаткове джерело перешкод, ¤ке
може впливати на роботу в≥део- ≥ звукових адаптер≥в.
----------------------------------------------------------------------
- я спробував перешити у себе Flash ≥ запоров його :( ўо робити?
ѕередус≥м - з'¤сувати, чи вц≥л≥в в ѕ«ѕ так званий Boot Block -
невелика стартова програма, що дозвол¤Ї в≥дновити прошиванн¤ в
под≥бних випадках. Boot Block працюЇ т≥льки з найпрост≥шими
пристро¤ми - в≥деокартою ISA ≥ контролером FDD. якщо п≥сл¤
установки в≥деокарти на екран≥ з'¤вл¤ютьс¤ пов≥домленн¤ Boot Block'а -
треба п≥дготувати завантажувальну дискету з DOS м≥н≥мальноњ конф≥гурац≥њ
(без config.sys ≥ autoexec.bat), записати на нењ ¤вно працюючу
верс≥ю програми прошиванн¤ Flash ≥ п≥дход¤щу прошивку BIOS, п≥сл¤ чого
завантажити систему з дискети ≥ запустити програму прошиванн¤. ≤нод≥
Boot Block може ви¤витис¤ не в змоз≥ запустити клав≥атурний
контролер плати - в цьому випадку доведетьс¤ створити на дискет≥
autoexec.bat, що запускаЇ програму в автоматичному режим≥.
якщо Boot Block не запускаЇтьс¤ - можна скористатис¤ методом,
запропонованим Lesha Bogdanow, 2:5095/9:
==================================
- Ѕеремо будь-¤ку працюючу мат≥р, що п≥дтримуЇ флеш (абсолютно
необов'¤зково, щоб вона була на тому ж ч≥псет≥, на ¤кий розрахований
BIOS, ¤кий ми хочемо записати). ћожна просто знайти флеш або ѕ«ѕ в≥д
матер≥, аналог≥чн≥й т≥й, флеш з ¤коњ ми будемо переписувати, ≥
тимчасово поставити його (переставивши, ¤кщо треба, джампера типу флеша).
јбо, ¤кщо Ї програматор, т≥льки в≥н не вм≥Ї писати флеш - знайти
ѕ«ѕ в≥дпов≥дного розм≥ру ≥ записати його.
- ¬иймаЇмо флеш або ѕ«ѕ з ц≥Їњ матер≥, обв'¤зуЇмо його з двох к≥нц≥в
двома к≥льц¤ми ћ√“‘а (щоб можна було його легко вит¤гнути) ≥ нещ≥льно
встромл¤Їмо назад в панельку.
- «авантажуЇмос¤ в "голий" ƒќ—, висмикуЇмо за ц≥ два к≥льц¤ сто¤чий в
матер≥ флеш або ѕ«ѕ (все одно в≥н потр≥бен т≥льки при завантаженн≥),
¤кщо треба, переставл¤Їмо джампера типу флеша, ≥ вставл¤Їмо флеш, ¤кий
треба записати. √оловне тут - н≥чого не замкнути :)
- «апускаЇмо програму запису, розраховану на мат≥р, на ¤к≥й пишемо,
BIOS з ¤ким вантажилис¤ ≥ флеш, ¤кий треба записати (програма
повинна вм≥ти переписувати флеш ц≥лком, наприклад, з комплекту mr-bios
або asusовский pflash). ѕишемо, вимикаЇмо живленн¤ ≥ виймаЇмо готовий
флеш. ¬се.
====================================
ѕри використанн≥ цього способу потр≥бна особлива акуратн≥сть у вит¤ганн≥
≥ вставлен≥ м≥кросхем в "гар¤чий" роз'Їм. Ѕажано це робити таким
чином, щоб контакт загального проводу (останн≥й в першому р¤ду)
в≥дключавс¤ останн≥м, а п≥дключавс¤ - першим, нахил¤ючи м≥кросхему
перед вставкою в б≥к цього контакту.
----------------------------------------------------------------------
- „и ћожна поставити процесор Intel 486 з суф≥ксом &W, AMD
з суф≥ксом B, 5x86, ¤кщо в книжц≥ на плату таких немаЇ?
¬ р¤д≥ випадк≥в - можна. i486 &W Ї аналогом P24D з живленн¤м 3.3
¬; AMD з суф≥ксом B ≥ AMD/Cyrix 5x86 сум≥сн≥ з ним, працюючи при
напруз≥ живленн¤ 3.5-3.6 ¬.
якщо плата п≥дтримуЇ P24D - залишаЇтьс¤ лише встановити напругу
живленн¤. Ќа тих платах, де перемички напруги живленн¤ не описан≥
окремо, њх можна знайти по таблиц≥: наприклад, дл¤ Intel SX/DX/SX2/DX2
≥ UMC U5S живленн¤ завжди 5 ¬, дл¤ Intel DX4 - 3.3 ¬, дл¤ AMD DX4 -
3.45 ”; перемички живленн¤ звичайно вид≥лен≥ в окрему групу ≥
розташован≥ поблизу стаб≥л≥затора. ƒл¤ AMD 5x86 треба також включити
почетвер≥нн¤ - перемичкою, ¤ка задаЇ подвоЇнн¤ дл¤ P24D.
якщо в документац≥њ на плату не вказаний P24D, або вказаний, але плата
насправд≥ його не п≥дтримуЇ - треба встановити перемички дл¤ Intel
DX4-100 ≥ перевести внутр≥шню кеш в режим кр≥зного запису, з'Їднавши
вивод B-13 ≥з землею (≥нод≥ це можна зробити перемичкою,
що перемикаЇ AMD DX4-100 в режим подвоЇнн¤, або знайти потр≥бну
перемичку омметром, або з'Їднати в≥дпов≥дн≥ контакти роз'Їму
процесора). ¬ цьому режим≥ процесор буде працювати дещо
пов≥льн≥ше, н≥ж в режим≥ зворотного запису. ѕочетвер≥нн¤ в AMD 5x86
включаЇтьс¤ при з'Їднанн≥ ≥з землею виводу R-17 (перемичка режиму
подвоЇнн¤ дл¤ Intel DX4-100 ≥ P24D).
ѕ≥сл¤ установки треба обов'¤зково перев≥рити правильн≥сть узгодженн¤
внутр≥шнього кеша з пам'¤ттю - методом, описаним в рекомендац≥¤х по
вибору системноњ плати.
----------------------------------------------------------------------
- „и ћожна поставити на плату P5-xxx, ¤кщо в документац≥њ його немаЇ?
ћайже завжди можна. —права в тому, що апаратура системноњ плати н≥коли
не знаЇ, на ¤к≥й внутр≥шн≥й частот≥ працюЇ процесор - вона
постачаЇ йому т≥льки основну частоту (50, 60, 66, 75, 83, 95, 100,
105, 112, 124, 133, 140, 150 ћ√ц) ≥ сигнали дл¤ вибору коеф≥ц≥Їнта
множенн¤ - BF0, BF1 ≥ BF2 (Bus Frequency/Bus Factor). Ќа платах,
розроблених до по¤ви процесора P5-150, можна задавати т≥льки
сигнал BF0 (1.5-2.0), а на сучасних платах - ≥ BF1/BF2 (2.5-5.5).
ƒл¤ того, щоб запустити множенн¤ на 2.5 або 3 на стар≥й плат≥,
досить подати низький р≥вень на вивод BF1 (X-34) в сукупност≥ з
установкою перемички дл¤ BF0. ÷е можна зробити, наприклад, з'Їднавши
BF1 з найближчим земл¤ним виводом X-36, заздалег≥дь пересв≥дчившись, що
BF1 не з'Їднаний пр¤мо з живленн¤м +3.3 ¬ (в ≥ншому випадку допоможе
т≥льки розбиранн¤ роз'Їму, видаленн¤ контакту, ≥ з'Їднанн¤ вивод≥в пр¤мо
на процесор≥ тонким проводом).
якщо в документац≥њ на плату не вид≥лен≥ окремо перемички установки
частоти ≥ множник≥в - њх можна визначити по таблиц≥ стандартних
частот:
75 - 50 x 1.5
90 - 60 x 1.5
100 - 66 x 1.5
120 - 60 x 2
133 - 66 x 2
150 - 60 x 2.5
166 - 66 x 2.5
180 - 60 x 3
200 - 66 x 3
233 - 66 x 3.5
266 - 66 x 4
300 - 66 x 4.5
333 - 66 x 5
400 - 100 x 4
450 - 100 x 4.5
500 - 100 x 5
550 - 100 x 5.5
™дина причина, по ¤к≥й плата може апаратно не п≥дтримувати
процесори нових тип≥в - нев≥дпов≥дн≥сть стаб≥л≥затора живленн¤: мала
потужн≥сть (особливо дл¤ AMD/Cyrix), в≥дсутн≥сть системи подв≥йного
живленн¤, неможлив≥сть установки необх≥дних живл¤чих напруг.
¬ б≥льшост≥ сучасних плат, ¤к з л≥н≥йними, так ≥ ≥мпульсними
стаб≥л≥заторами, застосовуютьс¤ схож≥ схемн≥ р≥шенн¤. Ќаприклад, дл¤
управл≥нн¤ ключами в л≥н≥йних стаб≥л≥заторах часто використовуютьс¤
м≥кросхеми LM2951 або LM431 (National Semiconductor), а в ≥мпульсних -
HIP6003/6008 (Harris Semiconductor) або RC5036 (Raytheon). ¬ першому
випадку опорна напруга задаЇтьс¤ р¤дом зовн≥шн≥х д≥льник≥в, поЇднанн¤
¤ких вибираЇтьс¤ перемичками, в другому випадку м≥кросхема маЇ
дек≥лька (звичайно чотири) вход≥в, комб≥нац≥¤ лог≥чних р≥вн≥в на
¤ких перетворюЇтьс¤ в опорну напругу внутр≥шн≥м ÷јѕ. ¬
стаб≥л≥заторах з м≥кросхемами вказаних тип≥в актив≥зац≥¤ старшого
входу даЇ напругу б≥л¤ 2.8 ¬, молодшого - б≥л¤ 2.2 ¬.
р≥м апаратноњ п≥дтримки, дл¤ процесор≥в AMD K5/K6 ≥ Cyrix/IBM
M1/M2 необх≥дна настройка режим≥в, ¤ка в основному складаЇтьс¤ з
включенн¤ оптим≥зац≥й; це виконуЇ BIOS системноњ плати - при
умов≥, що в≥н "знаЇ" цей процесор. Ќаприклад, Cyrix M2/MX,
встановлений на стару плату, буде вп≥знаватис¤ ¤к 486 ≥ працювати з
вимкненим внутр≥шн≥м кешем без оптим≥зац≥й. ƒл¤ приведенн¤
процесора в оптимальний режим необх≥дно використовувати програми
≥н≥ц≥ал≥зац≥њ M2_Opt, 6x86Opt ≥ њм под≥бн≥.
----------------------------------------------------------------------
- „ому процесори AMD 5k86 на де¤ких платах працюють нестаб≥льно?
ѕричина, найчаст≥ше - в недостатност≥ напруги живленн¤ ≥ поганому
охолоджуванн≥ процесора. Ѕ≥льш≥сть процесор≥в 5k86 потребуЇ
напруги живленн¤ не нижче за 3.5 ¬, а багато плат з автоматичними
регул¤торами дають т≥льки 3.4 ¬. ¬ той же час, в поширених
процесорах з суф≥ксами ABQ ≥ ABR робоча температура корпусу
становить 60 ≥ 70 градус≥в - дл¤ њњ п≥дтримки потр≥бен щ≥льно
прил¤гаючий рад≥атор з досить хорошим вентил¤тором.
----------------------------------------------------------------------
- ѕоставив нову плату, а на н≥й X00 в≥шаЇ мишу. ўо робити?
ѕоставити X00 верс≥њ 1.53.
(ƒл¤ тих, хто не знаЇ, що таке X00: це драйвер такий, у вас його
немаЇ ≥ турбуватис¤ вам не про що).
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке USB, AGP, ACPI?
USB (Universal Serial Bus - ун≥версальна посл≥довна маг≥страль)
- новий ≥нтерфейс дл¤ п≥дключенн¤ р≥зних зовн≥шн≥х пристроњв.
ѕередбачаЇ п≥дключенн¤ до 127 зовн≥шн≥х пристроњв до одного
USB-каналу (за принципом загальноњ шини), реал≥зац≥њ звичайно мають
по два канали на контролер. ќбм≥н по ≥нтерфейсу - пакетний, швидк≥сть
обм≥ну - 12 ћб≥т/с.
AGP (Accelerated Graphics Port - прискорений граф≥чний порт) -
≥нтерфейс дл¤ п≥дключенн¤ в≥деоадаптера до окремоњ маг≥страл≥ AGP,
що маЇ вих≥д безпосередньо на системну пам'¤ть. ¬ системн≥й пам'¤т≥
розм≥щуютьс¤ переважно текстури тривим≥рних об'Їкт≥в, що вимагають
швидкого доступу з боку ¤к процесора, так ≥ в≥деоадаптера.
≤нтерфейс виконаний у вигл¤д≥ окремого роз'Їму, в ¤кий
встановлюЇтьс¤ AGP-в≥деоадаптер.
ACPI (Advanced Configuration Power Interface - ≥нтерфейс розширеноњ
конф≥гурац≥њ по живленню) - запропонована Microsoft Їдина система
управл≥нн¤ живленн¤м дл¤ вс≥х комп'ютер≥в, на зразок т≥Їњ, що
використовуЇтьс¤ в NoteBook. «окрема, дозвол¤Ї передбачено збереженн¤
стану системи перед в≥дключенн¤м живленн¤, з подальшим його в≥дновленн¤м
без повного перезавантаженн¤.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке IR Connector?
Infrared Connector - роз'Їм дл¤ ≥нфрачервоного випром≥нювача/приймача.
ѕ≥дключений до одного з вбудованих —ќћј-порт≥в (звичайно - COM2) ≥
дозвол¤Ї встановити безпров≥дний зв'¤зок з будь-¤ким пристроЇм,
забезпеченим под≥бним випром≥нювачем ≥ приймачем. ѕрацюЇ за тим же
принципом, що ≥ пульти управл≥нн¤ побутовою рад≥оапаратурою.
----------------------------------------------------------------------
- „им в≥др≥зн¤ютьс¤ набори Intel Triton FX, VX, HX ≥ TX?
Ќазва Triton об'ЇднуЇ с≥мейство chipset'≥в i430FX/VX/HX/TX дл¤
процесор≥в Pentium. “аблиц¤ основних характеристик набор≥в:
FX HX VX TX
“ипи RAM FP/EDO FP/EDO FP/EDO/SD FP/EDO/SD
PCI DataStream Concurrent Concurrent Concurrent
2.0 2.1 2.1 2.1
ћакс RAM 128 ћб 512 ћб 128 ћб 256 ћб
еширувана 64 ћб 512 ћб 64 ћб 64 ћб
RAM
ƒ≥агр FPM 7-3-3-3 6-3-3-3 6-3-3-3 6-3-3-3
ƒ≥агр EDO 7-2-2-2 5-2-2-2 6-2-2-2 5-2-2-2
ƒ≥агр SDRAM 7-1-1-1 6-1-1-1
ECC ЌемаЇ ™ ЌемаЇ ЌемаЇ
USB ЌемаЇ ™ ™ ™
EIDE PIIX PIIX3 PIIX3 PIIX4
ƒ≥аграми обм≥ну з пам'¤ттю приведен≥ дл¤ випадку в≥дсутност≥
додаткових такт≥в оч≥куванн¤. ¬≥дносно зовн≥шнього кеша вс≥ набори
працюють з д≥аграмою 3-1-1-1.
¬ наборах Triton використовуЇтьс¤ три типи контролер≥в EIDE (PIIX -
PCI/ISA IDE Xcelerator): PIIX (i371FB) - ATA-2 без можливост≥
розд≥льноњ установки режим≥в PIO/DMA дл¤ пристроњв Master/Slave (режим
вибираЇтьс¤ по найб≥льш пов≥льному з пристроњв), PIIX3 (i371SB) -
ATA-2 з можлив≥стю розд≥льноњ установки, ≥ PIIX4 (i371AB) - Ultra
ATA з п≥дтримкою режиму Ultra DMA-33.
Ќаб≥р HX п≥дтримуЇ ¤к м≥кросхеми ECC в модул¤х пам'¤т≥, так ≥
формуванн¤ ECC з розр¤д≥в парност≥.
Ќабори VX ≥ TX ор≥Їнтован≥ Intel на оф≥сн≥ ≥ домашн≥ комп'ютери,
наб≥р HX - на сервери ≥ потужн≥ робоч≥ станц≥њ.
----------------------------------------------------------------------
- „им в≥др≥зн¤ютьс¤ набори VIA Apollo VPX, VP2, VP3?
VPX VP2 VP3
ћакс RAM 512 ћб 512 ћб 1 √б
ѕ≥дтримка ЌемаЇ ™ ™
ECC
AGP ЌемаЇ ЌемаЇ ™
ћаксимальний об'Їм зовн≥шнього кеша дл¤ вс≥х набор≥в - 2 ћб, кешируЇтьс¤
повний об'Їм системноњ пам'¤т≥. ¬с≥ набори п≥дтримують SDRAM,
м≥кросхеми пам'¤т≥ об'Їмом 64 ћб≥т, режим UDMA/33, ACPI, мають
контролер USB, ≥нтегрований контролер клав≥атури (KBC) ≥
контролер годинника реального часу з CMOS-пам'¤ттю RTC). ƒл¤ набору VPX
декларована п≥дтримка системноњ частоти 75 ћ√ц.
ƒ≥аграми роботи з пам'¤ттю дл¤ вс≥х набор≥в:
FPM/EDO - 4-2-2-2
SDRAM - 5-1-1-1, при двох банках - 3-1-1-1
----------------------------------------------------------------------
- ўо за Chipset'и VX-Pro, HX-Pro, TX-Pro?
Ќабори VX-Pro ≥ HX-Pro виробл¤ютьс¤ малов≥домими ф≥рмами в
ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ (можливо PC Chips), мають низьку
над≥йн≥сть ≥ призначен≥ дл¤ установки в дешев≥ системн≥ плати
м≥сцевого виробництва; назви набор≥в поход¤ть виключно з
рекламних передумов ≥ не мають н≥чого сп≥льного з наборами Intel
Triton.
TX-Pro - перемаркований тими ж ф≥рмами наб≥р Aladin IV ф≥рми ALI.
----------------------------------------------------------------------
- як краще вибрати частоту плати ≥ внутр≥шн≥й множник процесора?
якщо одну ≥ ту ж внутр≥шню частоту процесора можна задати
дек≥лькома способами, то на б≥льш висок≥й вх≥дн≥й частот≥ (на ¤к≥й
працюЇ сама системна плата) звичайно дос¤гаЇтьс¤ б≥льш висока
продуктивн≥сть. „аст≥ше за все це робитьс¤ на недокументованих
частотах - 75 або 83 ћ√ц. Ќаприклад, при робот≥ програм, що ≥нтенсивно
пересилають дан≥ м≥ж пам'¤ттю ≥ шиною (ан≥мац≥¤, ≥гри, обробка
великих баз даних тощо) конф≥гурац≥¤ 75 x 2.5 = 187 перевершуЇ
конф≥гурац≥ю 66 x 3 = 200, а 83 x 2.5 = 208 перевершуЇ 75 x 3 = 225.
ќднак виграш буде т≥льки в тому випадку, ¤кщо системна плата ≥ PCI-
пристроњ стаб≥льно працюють на п≥двищен≥й частот≥; ¤кщо, наприклад,
на н≥й не встигаЇ пам'¤ть або зовн≥шн≥й кеш, то доведетьс¤ вводити
додатков≥ такти оч≥куванн¤, ¤к≥ можуть звести нан≥вець
перевагу високоњ частоти. р≥м цього, може знадобитис¤
пониженн¤ на ступ≥нь швидкост≥ PIO в зв'¤зку з тим, що тимчасов≥
параметри PIO обчислюютьс¤ з системноњ частоти ≥ при њњ завищенн≥
можуть вийти за допустиму меж≥.
----------------------------------------------------------------------
- як п≥дключити до плати мишу PS/2?
Ќа багатьох сучасних платах Ї роз'Їм дл¤ миш≥ PS/2, однак в
комплект не входить перех≥дник дл¤ установки на задню ст≥нку. –азводка
роз'Їму дл¤ миш≥ - 6-контактний роз'Їм типу Female (гн≥здо) - така
(ключ знизу):
Data 1 2
o o
Gnd 3 o o 4 +5v
o o
Clock 5 ^^ 6
–азводка сп≥впадаЇ з роз'Їмом дл¤ клав≥атури PS/2. «'Їднувач на
плат≥ звичайно ¤вл¤Ї собою один р¤д з п'¤ти або шести контакт≥в;
стандарту на його разводку не ≥снуЇ. якщо призначенн¤ сигнал≥в не
описане в документац≥њ, дл¤ визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ досить знайти
контакти земл≥ ≥ живленн¤, а сигнали Data ≥ Clock можна пот≥м знайти
експериментально - њх перестановка на короткий час не небезпечна.
Ќа де¤ких системних платах знадобитьс¤ також включити п≥дтримку
≥нтерфейса PS/2 в BIOS Setup (стор≥нки BIOS Features, Advanced Chipset
або Integrated Peripherals), а також просл≥дкувати за тим, щоб була
в≥льна л≥н≥¤, що використовуЇтьс¤ ≥нтерфейсом IRq 12.
----------------------------------------------------------------------
- як п≥дключити мишу з ≥ншим типом ≥нтерфейса?
ѕ≥дключити звичайну мишу дл¤ —ќћј-порту (Serial Mouse) до порту PS/2 ≥
навпаки в загальному випадку неможливо внасл≥док р≥зних тип≥в ≥нтерфейса.
ƒе¤к≥ модел≥ Serial Mouse (наприклад, Logitech) ≥ PS/2 Mouse
(MouseMan) мають можлив≥сть роботи по обох ≥нтерфейсах ≥ можуть
п≥дключатис¤ до ≥нтерфейса ≥ншого типу через спец≥альний перех≥дник.
ѕриблизно визначити п≥дтримку двох ≥нтерфейс≥в можна по
к≥лькост≥ зад≥¤них контакт≥в в роз'Їм≥ - дл¤ роботи по кожному
типу ≥нтерфейса використовуЇтьс¤ чотири сигнали.
----------------------------------------------------------------------
- яка плата потр≥бна дл¤ роботи процесора MMX?
ƒл¤ цього досить, щоб плата забезпечувала подв≥йне електроживленн¤
процесора напругами 2.5-2.9 ¬ дл¤ ¤дра (core) ≥ 3.3 ¬ - дл¤
вих≥дних буфер≥в (I/O).
----------------------------------------------------------------------
- як використовувати режим DMA/Bus Master на контролер≥ SiS496?
Ќ≥¤к. ÷ей контролер - т≥льки PCI EIDE, п≥дтримки Bus Master там
немаЇ.
----------------------------------------------------------------------
- як використовувати режим DMA/Bus Master на контролерах i371?
¬становити драйвери Bus Master в≥д Triones або Intel, вз¤вши њх з
програмноњ дискети в≥д будь-¤коњ плати з таким же контролером (FB або
SB), або в Internet (файли звичайно називаютьс¤ BMIDE* або BUSMASTE).
----------------------------------------------------------------------
- „ому на платах з PIIX4 Windows 95 знаходить р¤д незнайомих пристроњв?
¬ Windows 95 (¤к основноњ верс≥њ, так ≥ OSR2) ще немаЇ в≥домостей про
PnP-коди пристроњв PCI Bridge, PCI to ISA Bridge ≥ власне
контролера PIIX4, що знаход¤тьс¤ в склад≥ м≥кросхеми PIIX4 (i82371AB),
а також контролера USB. ƒл¤ њх вп≥знанн¤ потр≥бн≥ нов≥ верс≥њ
файл≥в опис≥в пристроњв (MACHINE.INF, MSHDC.INF ≥ USB.INF), а дл¤
повноц≥нноњ роботи потр≥бн≥ також драйвер USB ≥ нова верс≥¤ драйвера
PIIX. ѕовн≥ установочн≥ пакети з драйверами (њх можна знайти на
сайтах Intel) займають по 500-900 кб, однак т≥льки дл¤ вп≥знанн¤
пристроњв, без установки нових драйвер≥в, на платах з AWARD BIOS
досить утил≥ти Winp2x4.exe (25 кб), ¤ку можна знайти на сайтах
AWARD Software. ”тил≥та створюЇ файли опис≥в, а пристроњ при цьому
керуютьс¤ стандартними драйверами в режим≥ сум≥сност≥ (кр≥м USB,
¤кий в цьому вар≥ант≥ працювати не буде).
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке DMI?
Desktop Management Interface - ≥нтерфейс управл≥нн¤ робочим м≥сцем.
—лужить дл¤ збору ≥нформац≥њ про склад ≥ роботу комп'ютер≥в мереж≥ з
метою накопиченн¤ статистики або веденн¤ бази даних по комп'ютерах
орган≥зац≥њ. ѕ≥дтримка DMI може бути також вбудована в системний BIOS,
що полегшуЇ операц≥йн≥й систем≥ в≥дстеженн¤ зм≥н в апаратн≥й
конф≥гурац≥њ комп'ютера.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке SPP, ECP, EPP?
÷е режими роботи паралельного (LPT) порту:
SPP (Standard Parallel Port - стандартний паралельний порт) - звичайний
≥нтерфейс PC AT. «д≥йснюЇ 8-розр¤дне виведенн¤ даних з
синхрон≥зац≥Їю по опиту або по перериванн¤х. ћаксимальна швидк≥сть
виводу - б≥л¤ 80 кб/с. ћоже використовуватис¤ дл¤ введенн¤ ≥нформац≥њ по
л≥н≥¤х стану, максимальна швидк≥сть введенн¤ - приблизно вдв≥ч≥ менше.
EPP (Enhanced Parallel Port - розширений паралельний порт) -
швидк≥сний двонаправлений вар≥ант ≥нтерфейса. «м≥нено призначенн¤
де¤ких сигнал≥в, введена можлив≥сть адресац≥њ дек≥лькох
лог≥чних пристроњв ≥ 8-розр¤дного введенн¤ даних, 16-байтовий
апаратний FIFO-буфер. ћаксимальна швидк≥сть обм≥ну - до 2 ћб/с.
ECP (Enhanced Capability Port - порт з розширеними можливост¤ми) -
≥нтелектуальний вар≥ант EPP. ¬ведена можлив≥сть розд≥ленн¤
≥нформац≥њ, що передаЇтьс¤ на команди ≥ дан≥, п≥дтримка DMA ≥ стисненн¤
даних, що передаютьс¤ методом RLE (Run-Length Encoding - кодуванн¤
сер≥й, що повторюютьс¤).
----------------------------------------------------------------------
- „и можна пом≥н¤ти умовчанн¤ ≥ заставку в AWARD BIOS?
¬ верс≥¤х, починаючи з 4.50G - можна. ƒл¤ цього треба зчитати прошивку
ѕ«ѕ за допомогою будь-¤коњ в≥дпов≥дноњ утил≥ти (PFlash, AwdFlash, 28C010
тощо) або звичайного програматора, ≥ скористатис¤ програмами
AwardBin або ModBin. “аким чином можна зм≥нити стандартн≥
тимчасов≥ параметри дл¤ р≥зних системних частот, умовчанн¤,
що встановлюютьс¤ командою "Load BIOS Defaults", ≥нженерний пароль,
заставку "Energy Star" (утил≥тою CBROM, працюЇ не дл¤ вс≥х верс≥й
BIOS) та ≥нше. ќтриману в результат≥ оновлену прошивку залишаЇтьс¤
записати в ѕ«ѕ утил≥тою або програматором. омплект утил≥т дл¤ роботи
з прошивками спочатку в≥льно розповсюджувавс¤ на сайт≥ AWARD Software,
однак тепер ф≥рма надаЇ його т≥льки ќ≈ћ-партнерам.
----------------------------------------------------------------------
- „и можна використовувати на плат≥ прошивку BIOS в≥д ≥ншоњ плати?
Ќайчаст≥ше - можна, ¤кщо обидв≥ плати з≥бран≥ на однаковому Chipset'≥ ≥
мають однаков≥ ун≥версальн≥ контролери вводу/виводу (Super I/O).
ќднак можлив≥ нев≥дпов≥дност≥ в нумерац≥њ роз'Їм≥в PCI, SIMM,
призначенн≥ сигнал≥в зовн≥шнього контролера 8042 ≥ ≥нших тонкощах
побудови плат.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке form factor?
“ак позначаЇтьс¤ ф≥зична конструкц≥¤ ≥ типорозм≥р системних плат ≥
комп'ютерних корпус≥в. «араз випускаютьс¤ плати трьох основних
конструкц≥й:
Baby AT - класична плата, загальний вигл¤д ¤коњ сформувавс¤ в к≥нц≥
80-х, призначена дл¤ установки в стандартний корпус типу Baby
Desktop або Tower. ћаЇ гн≥здо дл¤ п≥дключенн¤ клав≥атури в прав≥й
верхн≥й частин≥, роз'Їми дл¤ плат розширенн¤ розташован≥ в середин≥ ≥
зл≥ва, роз'Їми дл¤ пам'¤т≥ - справа, процесор знаходитьс¤ в нижн≥й частин≥
плати. –оз'Їми порт≥в зовн≥шн≥х пристроњв винос¤тьс¤ на задню ст≥нку
корпусу ≥ п≥дключаютьс¤ до плати за допомогою кабел≥в.
Slim - плата, призначена дл¤ установки в "вузький" корпус типу Slim
Desktop. ќсновна конструкц≥¤ сп≥впадаЇ з Baby, зам≥сть дек≥лькох
роз'Їм≥в розширенн¤ маЇ один, в ¤кий встановлюЇтьс¤ перех≥дник.
арти розширенн¤ встановлюютьс¤ в перех≥дник паралельно плат≥.
ATX - плата описаного дал≥ стандарту ATX.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке ATX?
AT Extension (розширенн¤ AT) - стандарт корпусу ≥ системноњ плати дл¤
наст≥льних комп'ютер≥в. орпус ¤вл¤Ї собою допрацьований вар≥ант
корпусу Slim; плата (стандартний розм≥р - 305 x 244) розташовуЇтьс¤ в
ньому довгим боком вздовж задньоњ ст≥нки. Ѕлок живленн¤ маЇ приточну
систему вентил¤ц≥њ, процесор встановлюЇтьс¤ в безпосередн≥й
близькост≥ в≥д нього дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ довжини живл¤чих ланцюг≥в ≥
охолодженн¤ в≥д вбудованого вентил¤тора (дл¤ потужниих процесор≥в все ж
потр≥бен власний вентил¤тор). ƒе¤к≥ блоки мають автоматичне
регулюванн¤ швидкост≥ обертанн¤ вентил¤тора в залежност≥ в≥д
температури.
Ѕлок живленн¤ ATX, кр≥м стандартних дл¤ AT напруг ≥ сигнал≥в, забезпечуЇ
також напругу 3.3 ¬ ≥ маЇ можлив≥сть включенн¤ ≥ в≥дключенн¤ основного
живленн¤ по сигналу з плати, ¤ка маЇ дл¤ цього програмний ≥нтерфейс.
™ також окрема л≥н≥¤ слаботочного живленн¤ 5 ¬, напруга на ¤к≥й
п≥дтримуЇтьс¤ пост≥йно ≥ використовуЇтьс¤ в ланцюгах управл≥нн¤ основним
живленн¤м дл¤ в≥дстеженн¤ зовн≥шн≥х сигнал≥в запуску по мереж≥, модему тощо.
ƒл¤ з'Їднанн¤ блоку живленн¤ з платою використовуЇтьс¤ Їдиний
20-контактний роз'Їм. ¬ стандарт≥ ATX обумовлений також необов'¤зковий
роз'Їм, через ¤кий з блоку живленн¤ на плату подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про
частоту обертанн¤ вентил¤тора, а з плати в блок живленн¤ - сигнал
управл≥нн¤ вентил¤тором ≥ контрольний р≥вень напруги 3.3 ¬ дл¤
б≥льш точноњ його стаб≥л≥зац≥њ.
«овн≥шн≥ ≥нтерфейсн≥ роз'Їми розташовуютьс¤ в област≥ верхнього правого
кута плати ≥ можуть встановлюватис¤ один над одним. ƒл¤ роз'Їм≥в
розширенн¤ в≥дведена л≥ва половина плати (до семи роз'Їм≥в); за рахунок
винесенн¤ процесора на правий б≥к обмеженн¤ на довжину плат, що
встановлюютьс¤ в≥дсутн≥. –оз'Їми дл¤ модул≥в пам'¤т≥ розташован≥
посередин≥, а ≥нтерфейсн≥ роз'Їми диск≥в - в правому нижньому кутку,
в безпосередн≥й близькост≥ в≥д самих диск≥в.
¬ипускаютьс¤ також стандартн≥ плати формату AT, що мають роз'Їм дл¤
блоку живленн¤ ATX ≥ п≥дтримуюч≥ управл≥нн¤ мережевим живленн¤м.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Socket n ≥ Slot n?
¬иди роз'Їм≥в дл¤ процесора ≥ клас ≥нтерфейса процесора з системною
платою. Socket - плоский роз'Їм дл¤ установки м≥кросхеми з виводами,
перпендикул¤рними корпусу. Slot - щ≥линний роз'Їм дл¤ установки плати
з контактами по краю.
Socket 1 (PGA-169) - процесори типу 486SX/DX/DX2 (5 ¬).
Socket 2 (PGA-238) - процесори типу 486SX/DX/DX2/DX4 (5 ¬).
Socket 3 (PGA-237) - процесори типу 486SX/DX/DX2/DX4 (5/3.3 ¬).
Socket 4 (PGA-273) - процесори Pentium-60/66 (5 ¬).
Socket 5 (SPGA-320) - процесори Pentium-75.. 120 (3.3 ”).
Socket 6 (PGA-235) - процесори типу 486DX4 (3.3 ¬).
Socket 7 (SPGA-321) - процесори типу Pentium-75.. 333 (2.2.. 3.3 ”).
Socket 8 (PGA/SPGA-387) - процесори Pentium Pro (P6).
Socket 370 (PPGA-370) - процесори Celeron PPGA.
Slot 1 (SEC-242) - процесори типу Pentium II/Celeron.
Slot 2 (SEC-330) - процесори типу Pentium II Xeon.
ƒл¤ кожного типу роз'Їму, кр≥м ф≥зичного розташуванн¤ ≥ к≥лькост≥
контакт≥в, Ї сво¤ схема в≥дпов≥дност≥ контакт≥в електричним
сигналам. “ому, незважаючи на те, що процесори 486 ф≥зично можуть
бути встановлен≥ в будь-¤кий з роз'Їм≥в ц≥Їњ сер≥њ, а процесори Pentium -
в будь-¤кий з роз'Їм≥в Socket 5/7, правильна, безпечна ≥ повноц≥нна
робота процесора в "чужому" роз'Їм≥ можлива лише в тому випадку, коли
≥снуюча разводка сигнал≥в сум≥сна з типом встановленого процесора.
÷е стосуЇтьс¤ вивод≥в коеф≥ц≥Їнта множенн¤, управл≥нн¤ внутр≥шн≥м кешем,
автоматичного визначенн¤ напруги живленн¤ тощо, що мають р≥зне
розташуванн¤ ≥ призначенн¤ в процесорах р≥зних тип≥в ≥ сер≥й.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке Super7?
—тандарт системних плат з Socket 7, п≥дтримуючих зовн≥шню частоту 100
ћ√ц ≥ ≥нтерфейс AGP. ласичн≥ плати з Socket 7 п≥дтримують
частоти до 66 (р≥дше до 75/83) ћ√ц.
----------------------------------------------------------------------
- „им багатопроцесорна плата в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайноњ?
Ќа багатопроцесорну плату можна встановлювати б≥льше одного процесора
(звичайно - два) типу Pentium ≥ старше. ѕроцесори розд≥л¤ють загальну
пам'¤ть ≥ системну шину, працюючи на одн≥й системн≥й частот≥. ƒл¤
кожного процесора Ї св≥й зовн≥шн≥й кеш. ѕроцесори встановлюютьс¤ або
безпосередньо на плату, або на спец≥альн≥ модул≥-перех≥дники.
Ќа в≥дм≥ну в≥д асиметричноњ (AMP - Asymmetric Multi-Processor)
арх≥тектури, в ¤к≥й основний процесор виконуЇ код операц≥йноњ
системи, а додатковий - задач≥ користувача, багатопроцесорн≥
системн≥ плати IBM PC мають симетричну (SMP) арх≥тектуру, в ¤к≥й
обидва процесори р≥вноправн≥, ≥ в р≥вн≥й м≥р≥ здатн≥ виконувати код
¤к ќ—, так ≥ додатк≥в.
¬играш в≥д багатопроцесорноњ системи можна отримати лише при
використанн≥ систем, п≥дтримуючих таку арх≥тектуру - Windows NT,
Solaris, SCO UNIX MPX, UNIXWare, Linux, FreeBSD 3.0. ѕри цьому
р≥зн≥ п≥дзадач≥ (threads) одного процесу, що розд≥л¤ють його
адресний прост≥р, можуть незалежно ≥ одночасно виконуватис¤ на
р≥зних процесорах. ¬ випадку однопроцесорноњ ќ— або при в≥дсутност≥
активних процес≥в з б≥льш н≥ж одн≥Їю п≥дзадачею додатков≥
процесори виграшу не дають.
Ѕ≥льш≥сть багатопроцесорних плат може працювати з меншою
к≥льк≥стю процесор≥в, н≥ж передбачено конструкц≥Їю. ¬ цьому випадку
невживан≥ роз'Їми або залишаютьс¤ в≥льними, або заповнюютьс¤
спец≥альними заглушками.
----------------------------------------------------------------------
- „ому плата на 440LX не розум≥Ї де¤к≥ DIMM?
Ѕагато плат на 440LX, особливо виробництва Intel ≥ ≥нших "ел≥тних"
виробник≥в, використовують дл¤ визначенн¤ параметр≥в DIMM т≥льки
механ≥зм SPD, що вимагаЇ обов'¤зковоњ на¤вност≥ на модул¤х
конф≥гурац≥йного ѕ«ѕ. "ѕолегшен≥" модул≥ без ѕ«ѕ в таких платах
працювати не будуть.
----------------------------------------------------------------------
- ўо таке PC/PCI ≥ DDMA?
÷е апаратн≥ протоколи дл¤ забезпеченн¤ сум≥сност≥ PCI-карт з
традиц≥йним способом пр¤мого доступу до пам'¤т≥ (DMA). ¬ стандартн≥й
реал≥зац≥њ контролера DMA в≥н не може обслуговувати пристроњ шини PCI
- дл¤ цього в кожному пристроњ реал≥зовуЇтьс¤ протокол Bus Master.
ѕротоколи PC/PCI ≥ DDMA розроблен≥ дл¤ поЇднанн¤ контролера DMA з
PCI-пристро¤ми; насамперед це зроблено дл¤ розробки звукових
PCI-карт, сум≥сних з Sound Blaster ≥ Windows Sound System.
ѕротокол PC/PCI заснований на виб≥рковому перепризначен≥ на шину PCI
сигнал≥в запиту/видач≥ даних, виведених в≥д канал≥в контролера DMA
на шину ISA, що дозвол¤Ї PCI-пристрою обм≥нюватис¤ з пам'¤ттю п≥д
управл≥нн¤м основного контролера DMA.
ѕротокол DDMA (Distributed DMA - розпод≥лений DMA) заснований на
виб≥рков≥й передач≥ звернень до рег≥стр≥в канал≥в контролера DMA на
шину PCI, де ц≥ рег≥стри емулюютьс¤ PCI-пристро¤ми з п≥дтримкою
DDMA. —ам обм≥н з пам'¤ттю в цьому випадку виконуЇтьс¤ в режим≥ Bus
Master, стандартному дл¤ PCI-пристроњв.
« поширених chipset'≥в протоколи PC/PCI ≥ DDMA п≥дтримуЇтьс¤
в Intel 430TX, ALI Aladdin IV+, Aladdin V.
----------------------------------------------------------------------
- як розшифрувати звуков≥ сигнали, що видаютьс¤ BIOS при помилках?
¬ цей час використовуЇтьс¤ два ун≥версальних звукових сигнали BIOS:
- довг≥ безперервн≥ - несправн≥сть системноњ пам'¤т≥ або њњ ланцюг≥в.
ѕродовженн¤ роботи неможливе.
- один довгий, два коротких - невдача при ≥н≥ц≥ал≥зац≥њ
в≥деоадаптера. –обота продовжуЇтьс¤, вс≥ зверненн¤ до в≥деоадаптера
через BIOS ≥гноруютьс¤. ÷≥ ж сигнали видаютьс¤ при в≥дсутност≥
мон≥тора у раз≥ п≥дтримки картою автоматичного вп≥знанн¤ його
на¤вност≥.
Ѕ≥льш докладну розшифровку звукових сигнал≥в р≥зних тип≥в BIOS
можна знайти в PC-Hardware-FAQ by Ralph Valentino.
----------------------------------------------------------------------
- ƒе можна отримати ≥нформац≥ю по системних платах ≥ њх BIOS?
¬едуч≥ виробники плат ≥ BIOS мають своњ сервери в Internet:
ABIT - abit.com.tw
Ability (Elpina) - ability-tw.com
ACORP - acorp.com.tw
Acer Open - aopen.com.tw
AIR - airwebs.com
AMI - megatrends.com
AsusTek - asus.com, asus.ru
Award Software - award.com, award.com.tw
A-Trend - atrend.com, atrend.com.tw
Chaintech - chaintech.com.tw, chaintech.de, chaintech.ru
Data Expert - dataexpert.com, dataexpert.com.tw
Elite Group - ecsusa.com, www.ecs.com.tw
FIC - fic.com.tw
FKI - fkusa.com
Full Yes - www.fyi.com.tw/html/index.htm
Gigabyte - gigabyte.com.tw
IBM - chips.ibm.com
Intel - intel.com, intel.ru, www-cs.intel.com
Iwill - iwill.com.tw, iwillusa.com
Jet System - jet-way.com, j-mark.com
Lucky Star - www.lucky-star.com.tw
Microid Research - mrbios.com
Micronics - micronics.com
Microstar - msi.com.tw
MoSys - mosys.com
Ocean - oceanhk.com
Pine Technologies - pinegroup.com
QDI Group - qdigrp.com
Shuttle - spacewalker.com
SiS - sis.com.tw, sisworld.com
Soltek - soltek.com.tw
Soyo - soyo.de, soyo.com, soyo.com.tw, soyo.nl
Supermicro - supermicro.com
Tyan - tyan.com
UMC - umc.com.tw
VIA - via.com.tw
Zida (Tomato) - zida.com
≤нформац≥ю по системних платах, нов≥ верс≥њ BIOS ≥ драйвер≥в можна
також знайти на:
leo.org
ix.de
sysdoc.pair.com
web2/ftp.iadfw.net
web2/ftp.airmail.net
x86.org
www.ping.be/bios/bios.html
www.dallas.net/~ksm/drivers/
www.motherboards.org
www.faqs.org - велика зб≥рка р≥зних FAQ
www.whatis.com - словник терм≥н≥в
ќбширна ≥нформац≥¤ по комп'ютерн≥й апаратур≥ на рос≥йськ≥й мов≥ Ї
на www.ixbt.ru.
----------------------------------------------------------------------
¬елика под¤ка вс≥м хто прислав в≥дпов≥д≥, рекомендац≥њ, зауваженн¤ ≥
поради дл¤ цього FAQ.
“екст FAQ в альтернативному кодуванн≥ доступний дл¤ FReq на
2:5000/14@FidoNet на ≥м'¤ MBFAQ. ѕовний пакет FAQ ≥ опис≥в доступний
на ftp://spider.nrcde.ru/pub/text/tech/emtcfaqs.zip ≥ через стор≥нку
FAQ на http://spider.nrcde.ru. ѕакет розповсюджуЇтьс¤ також по FIDO
fileecho XHRDDOCS.
======================================================================
ѕереклад - Olexandr Slobodyan, 02.XII.2001
|